Ігор Гулик

Ще рік тому, коли різнобарвна, але, на перший погляд, монолітна команда Зе! разом зі своїм невибагливим електоратом шаліла від переможної ейфорії, нікому не спало б на гадку, яким нетривалим буде «медовий місяць».

Поки всі волали про відсутність потрібної кількості експрес-тестів для визначення інфікованих небаченою і смертельно небезпечною недугою COVID-19, сама ця чума стала експрес-тестом для тих, хто зараз керує Україною.

Так є насправді – у критичні часи, коли людина і суспільство постають перед колосальними небезпеками, на світ Божий виринають наші вади, фобії, комплекси. Одне слово, не вельми шляхетні риси.

Маю великий сумнів, що ідея запровадження надзвичайного стану народилася у Зеленського від усвідомлення небезпеки коронавірусної пандемії.

Можна по-різному оцінювати наслідки глобального шоку, спричиненого пандемією COVID19, і  це вже роблять філософи, демографи, економісти.

Кажуть, найяскравіше людські риси проявляються у ситуаціях критичних, екстраординарних. Це стосується і пересічних громадян, і тих, кому дісталися владні повноваження.

У фейсбук-стрічці промайнув допис одного з фанатичних прихильників Зе!. Мовляв, не поталанило Петрові Олексійовичу з карантином, а то б запровадив би його і правив років так зо двадцять.

Володимир Зеленський може скільки завгодно вважати, що він, за словами нового керівника Офісу президента Єрмака, - «серед найвпливовіших лідерів сучасного світу», - однак це аж ніяк не змінить його самого.

Мені не шкода цих, як колись, за Януковича, любили казати, «младореформаторів».

…2020 рік. Земляни масово вимирають від незнаної досі недуги під назвою «Ухань-400». Смерть переслідує на кожному кроці, але з’ясовується, що вірус живе лише доти, доки живе його носій…

Владімір Путін зайшов на чергове коло у своїх маразматичних розмірковуваннях про українців та «братні народи».

Коли Зеленський ображає країну, якою керує, порівнючи з «Європою середньовіччя», він глибоко помиляється.

Досі стандартним висловом, яким у світі характеризували відчуття ганьби за іншого, було словосполучення «іспанський сором».

Президент Зеленський власними устами скомпрометував себе перед палкими прихильниками.

Ви ніколи не зауважували, що очільники нинішньої влади ледь стримують свій страх.

Команда Зеленського нагромадила у своїх шафах стільки кістяків, що з кожним днем вони починають вивалюватися на світ Божий, шокуючи публіку своїми потворними силуетами.

Можна донесхочу зубоскалити над черговими «зашкварами» тих, хто безпідставно назвав себе «слугами народу» (знову ж таки, вкравши самоназву у «геніального» Сталіна).

Зеленський і його команда досі живуть у передвиборчій парадигмі.

Заяви Володимира Зеленського під час візиту до Варшави чимало оглядачів, не кажу вже про пересічних громадян, сприйняли як несподіваний зигзаг у його позиціях з багатьох питань.

Зеленський та його підручні методично, крок за кроком, розмивають суб’єктність України у світі.