Передплатити Підтримати

Зрадницькі альянси

Понад рік тому і президентський престол, і залу під куполом парламенту кавалерійським наскоком тріумфально взяли адепти "совка невмирущого", видаючи себе за носіїв модерних ідей, користаючи з найсучасніших політтехнологій, каналів комунікацій, обіцяючи перетворити країну на "рай діджиталізації", у якому не буде шансу ні злодійству, ні корупції

Насправді ці хлопці з «кварталів» «зрусифікованих міст» мали в арсеналі добре підвішені язики, а ще — нахабство, яке дозволяло їм водночас одягати тоги «батьків нації» і тут же брутально знущатися над її історією, цінностями та ідеалами. Пропонувати натомість запаковану у сучасну обгортку міфічну «ковбасу по 2.20», «дружбу народав», «мир у всьому світі». Бо, у принципі, «какая разніца», аби холодильник і шлунок був повним, а по тєлєку безперервно йшло низькопробне, укохане обивателем «мило».

Зараз пожинаємо гіркі плоди дворічного правління «голобородьків». Діра у бюджеті, загроза призупинення соціальних виплат, цілковитий туман у баченні того, що нас чекає попереду. А ще — пандемія, яку популісти совдепівського зразка мають намір побороти чи то шаманськими заклинаннями з Зе!"відосиків", чи жорстким локдауном, який заб'є останнього цвяха у домовину дрібного і середнього бізнесів.

Але якщо ви легковірно гадаєте, що в Україні процвітає популізм суто «совкового» зразка, і «слуги народу» є ексклюзивними носіями цієї політичної течії, то мушу вас розчарувати. Процес формування розмаїтих регіональних коаліцій після місцевих виборів, дає зрозуміти, що насправді у нас — парад популізмів різного штибу. Висуванці партій, які буквально вчора демонстрували фанатичну принциповість та опозиційність до владної «Слуги народу», почали зливатися з нею у екстазійних обіймах містечкових альянсів. Геть риторику, ідеології і всілякі «дріб'язкові речі», гайда ділити крісла і дерибанити бюджет! У Тернопільській облраді маємо дивного покруча «Слуги народу» з «Батьківщиною», «Довірою», «Свободою» (!!!) плюс «за майбахи» Коломойського, тобто «За майбутнє». В Івано-Франківську (теж на обласному рівні) «СН» знайшла партнерів з тієї ж таки «Батьківщини», «За Майбутнє», «Платформи громад» і… знову ж таки «Свободи». Ясна річ, про людське око такі «каоліції» пояснюються благими намірами конструктивної роботи задля народу. Але насправді це — схильність до малоросійської колаборації з владою будь-якого забарвлення. Це звичайне «перевзування» у польоті, безпринципність та, зрештою, зрада своїх виборців.

Я вже писав, що союз з «медведчуківцями» стане маркером, який відкриє розуміння того, хто є хто в українській політиці. І ось «перша ластівка» — у Київській облраді представники «Слуги народу» знайшли союзників серед «Батьківщини» і «Опозиційної платформи». Якщо для «СН» такий союз природний, попри затяту конкуренцію з політсилою Медведчука на Південному Сході, то симпатики Юлії Тимошенко, мабуть, досі оговтуються від такого вибору «партнерів». Бо якщо врахувати, що кістяк ОПЗЖ становлять колишні регіонали і симпатики «вічно легітимного», який свого часу гнобив лідерку «Батьківщини» у харківській тюрмі, то залишається безпорадно розвести руками.

Але такі зрадницькі альянси не є рефлексивними жестами, а підсвідома жага влади плюс невтілені амбіції.

Не знаю, чим завершиться для України цей парад популізмів. Але жоден з них не принесе для пересічного українця манни з небес. Бо ті, хто повірив у «голограму грошового дощу» (так влучно охарактеризував популізм клептократів один із сучасних філософів), рано чи пізно дійдуть простого висновку. У житті слід платити за все, особливо за помилковий власний вибір.

Ігор Гулик для «ВЗ»