Велюровий Буковель

А ще — неймовірними заторами автомобілів на під'їздах до цієї відпочинкової мекки, у яких доводилося вистоювати по дві-три години.

Усе б нічого, якби акурат того ж таки дня, коли «свій хлопець» з 95-го Кварталу і за сумісництвом — чинний президент — селфився з народом на схилах Буковелю, його кишеньковий уряд не запровадив локдаун через пандемію COVID-19. Я не знаю, чого було більше у масовій буковельській фотосесії Зеленського: популістського бажання сподобатися своєму розчарованому виборцю, прагнення загладити мутну історію з минулорічним утаємниченим і окутаним брехнею відпочинком в Омані чи намагання перевести суспільну увагу з болючих соціальних проблем.

Але про одне можу сказати достеменно: Зеленський і його свита, вже не криючись, демонструють, що саме вони є господарями країни, всесильними і безкарними. Їхнім принципом є давнє гасло, яке належить Беніто Хуаресу, мексиканському президентові-карлику (був зростом 135 сантиметрів), який наприкінці ХІХ століття заявив: «Моїм товаришам будуть амністії, для моїх ворогів — уся сила закону».

Не минуло й року від першого «карантинного зашквару» за участю «слуги» Миколи Тищенка. Тоді, під час першого жорсткого карантину, коли пересічним українцям доводилося діставатися на роботу з «аусвайсами», які підтверджували справжність їхніх намірів, а поліція штрафувала неслухняних без масок у парках (!), однопартійці Тищенка таємно розважалися у фешенебельному київському ресторані «Велюр».

Тоді сам Давид Арахамія (на той час голова монобільшості) обіцяв суворо покарати «партайгеноссе». А тодішній заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко навіть натякнув пресі про «жорстку розмову» президента із Тищенком.

Але… У липні 2020-го заклад розмістив оголошення в Instagram: «Місто засинає, але не „Велюр“. Чекаємо на Вас до 6-ї ранку». Тобто, плювати їм на все і на всіх.

Чинний локдаун обіцяє перетворити всю країну на такий собі «Велюр». Зеленський наочно продемонстрував це у Буковелі. Є небезпідставна підозра, що гірськолижні курорти не потрапили до локдаунного списку лише через бажання першої особи держави заселфитися на тлі Карпатських схилів.

Але, окрім підозр, є цілком конкретні речі, які, за принципом доміно, починають загрожувати країні хаосом і некерованістю. На закарпатському курорті Красія група з півсотні молодиків минулих вихідних нападала на персонал та гостей, вимагаючи безкоштовних спусків для місцевих, як це було раніше. Дрібний трафунок, але він свідчить про те, що «вірус» вседозволеності влади здатен миттєво інфікувати маси, особливо тих, хто досі вірить Зеленському -«своєму хлопцеві».

А що казати про владу на місцях. Варто було потрапити у центр Львова, аби переконатися — про заборони та обмеження не чув ніхто: ні на Різдвяному ярмарку, ні на площі Ринок, ні на міській ковзанці…

І це не просто вияв безвідповідальності чи зажерливості влади. Це — симптоми значно серйознішої недуги, які дадуться чути вже незабаром. На тлі підвищення комунальних тарифів, як снігова лавина, наростатимуть спонтанні протести тепер по-справжньому зубожілих. Тисячі ще вчора лояльних громадян, викинутих локдауном з власних маленьких бізнесів, у свою чергу, викинуть на вулицю десятки тисяч своїх працівників.

Влада, можливо, й надалі годуватиме наївних припудреною коронавірусною статистикою, однак правда полягатиме у тому, що все менше у цій країні зможуть фізично заплатити за тести (навіть коли відчують себе недужими). Правлячий клас рятуватиме себе по-своєму — у клініці президентського друга Пальчевського, контрабандною ізраїльською вакциною по 2,5−3 тис. євро за одне щеплення. А уряд і Зеленський, розікравши кошти з «ковідного фонду», надалі клянчитимуть безкоштовну вакцину у сумнівних міжнародних фондів, які збирають крихти зі столу багатих країн, аби допомогти «банановим республікам».

Велюровий Буковель у масштабах всієї країни завершиться катастрофою. Дав би Бог, щоб все обійшлося крахом популістського Кварталу і його «лідера». Але є відчуття, що наслідки будуть значно серйознішими.

Ігор Гулик для «ВЗ»