Передплата 2024 «Добра кухня»

Локдаун? Ні – цугцванґ

Можна надривати животи від "інтелектуальних" потуг Давида Арахамії та іншої "зеленої компанії", але від того, погодьтеся не стає легше

Попри бажання/небажання президента, його парламентського «кварталу», угодовського уряду, напівосвічених міністрів, словом, усієї системи клоунократії чи дилетантури, країна невпинно рухається до справжнього локдауну.

Не намальованого прогнозистами з мінздоров'я, які з інтервалом у кілька днів кардинально міняють думку. Як, до прикладу, очільник МОЗу Максим Степанов. 28 листопада він заявив, що «карантин вихідного дня» допоміг призупинити шалене зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу COVID-19, а вже 30-го розчаровано — про «безсенсовість» КВД.

Справжній цугцванґ, висловлюючись по-шаховому, коли кожен хід лише ускладнює ситуацію.

Метання влади, однак, аж ніяк не зменшують вектора загального руху — тотальної кризи економіки, колапсу малого та середнього бізнесів, масових смертей через злочинне ставлення до проблем пандемії, банкрутства країни.

Я не знаю, чим керуються, скажімо, в Офісі президента, добираючи кадри. При цьому усвідомлюю, що кожен з цих носіїв безцінного «інтелекту» призначений виконувати певні функції, до того ж не надто чистоплотні. Візьмім недавній скандал з висловлюваннями заступника глави ОПУ одіозного Олега Татарова, який заявив про нагальну потребу звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Це при тому, що напередодні, 19 листопада, сам Зеленський бився в груди перед послами G-7, обіцяючи їм залишити пана Ситника на його посаді.

Мотиви Зе! цілком зрозумілі: заради бодай візиту (не траншу!) місії Міжнародного валютного фонду в Україну, яка могла б стати світлом у кінці безнадійного фінансового тунелю, ексблазень ладен віддати останнє куряче стегенце з маминого «святкового столу». Однак, з'ясовуємо, що заступникові Андрія Єрмака думка боса «по барабану». Зрештою, як має почувати себе успішний на нинішні часи чиновник, який понад п'ять років тремтів перед перспективою кримінального переслідування за свої діяння часів Революції Гідності? І ось нарешті, завдяки «зеленим», цей нічний кошмар колишнього високопосадового «мєнта», адвоката «беркутят» вивітрився, і він використовує будь-який шанс надалі глумитися над досягненнями Майдану. А НАБУ і є результатом однієї з реформ після перемоги революції. Реакція самого Єрмака на випад підлеглого була подиву гідним зразком інфантильності: «ЗаяваТатарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою». Атож, Татаров чудово знає, що шеф (Андрій Єрмак. — Авт.) спеціально дав йому високу посаду і повноваження. І Венедіктова прикриває його старі, вже корупційні гріхи. Бо саме куратор діяльності всіх силових та правоохоронних органів в ОПУ має забезпечити Зе! режиму невідворотній реванш «учорашніх».

Реванш, базований на юридичних мареннях Андрія Портнова про «державний переворот» 2013−2014 років, на його маніакальному бажання загнати «під плінтус», «стерти у порошок» «бродячі банди «героїв» (такі епітети подибуємо ледь не у кожному дописі «журналіста» Портнова у його Telegram-каналі). Реванш, запущено самим Зеленським у його ганебному позові проти волонтерок Марусі Звіробій та Софії Федини, у скроєному «білими нитками» процесі проти Андрія Антоненка, Яни Дуґарь та Юлії Кузьменко.

А ось своїми недолугими спробами зробити вигляд невтомної турботи про вітчизняних підприємців, бізнеси яких тихо вмирають під пресом недолугості урядників, наш «найвидатніший лідер» просто здуває крихти з банкетного столу олігархів. Аби не заважати тим, хто наживається на кризі та пандемії, нарощуючи за сприяння влади фінансові активи. Аби, борони Боже, не розгнівити Коломойського, Ахметова, Фірташа, що суттєво витратилися на перемогу своєї маріонетки. Задля цього змели все попереднє керівництво НБУ (до слова, спричинивши неабияке невдоволення того ж таки МВФ). Задля цього заплющують очі на тотальний терор Коломойського проти державного ПриватБанку (600 справ у судах!). Задля «дружби, миру, жвачки» перший помічник президента Сергій Шефір здійснює регулярні візити до приватного маєтку Ахметова у Кончі-Заспі…

Тим часом новини про банкрутство державних підприємств створюють враження ефекту доміно: Укроборонпром, Південьмаш, Укрзалізниця, Енергоатом… Хто наступний? А «Буковель» працюватиме навіть у ядерну зиму… Насправді влада у цуцванґу, вона сама загнала себе у локдаун. І, підозрюю, за прикладом Путіна, Зеленський та його близьке коло невдовзі «самоізолюються» у бункері за кількома кільцями охорони. Не від коронавірусу. Від страху перед реальністю і перед майбутнім.

Ігор Гулик для «ВЗ»

Схожі новини