Передплатити Підтримати

“Його творчість можна порівняти з Божим доторком ангелів”


У Львові відкрили та освятили пам'ятник класику української естради Ігорю Білозіру

“Від Бога наша пісня, наша мова, Від щедрості ми сущі на віку, від Божої любові колискова Нам душі оспівала в сповитку. Тернова нам стелилася дорога, та ми на манівці не відійшли. І пісню, подаровану від Бога, і пісню, ми чесно хоронили від хули...” Територією Личаківського кладовища лине пісня, що її свого часу виконував легендарний український композитор і виконавець Ігор Білозір. Саме вона передувала церемонії освячення його пам'ятника, що відкрили у понеділок, 19 серпня, на його могилі. А на словах : “Тебе, наш Боже, просимо уклінно: на грішних нас не май на серці зла, Ти в пісню подаруй нам Україну, щоб вольною, соборною була!” натовп не стримує сльози...

Кожен закуток у тіні уже зайнятий, тож люди, які прийшли вшанувати пам'ять української легенди, видатного композитора Ігоря Білозіра, якого не стало у 2000 році, простоюють під пекельними сонячними променями. Дехто здогадався взяти парасольку, проте таких одиниці, більшість же — і молодь, і старенькі, й навіть батьки з малюками — стоять на сонці. Не скаржиться ніхто, навіть малеча, і та наче розуміє важливість події...

Гроші на пам'ятник почали збирати відразу після "сороковин" композитора, тобто з літа 2000 року. Як розповів директор Фонду Ігоря Білозіра Юрій Кедринський, усі ці роки обговорювали проект пам'ятника. У матері і сестри композитора було своє бачення того, яким він має бути, у інших членів його сім'ї — інше, у громадськості — третє. Все це потрібно було якось узгодити і прийти до єдиної думки. Поки була жива мати Ігоря Білозіра, вона хотіла бачити пам'ятник із зображенням сина... Тому до цього питання намагалися підходити дуже делікатно, щоб нікого не зачепити.

“Постать Ігоря Білозіра — данина нашій молодості, — розповідає пані Ольга, що прийшла на кладовище вшанувати пам'ять легендарного композитора. — Думаю, якби наші діти та внуки росли на його піснях, зовсім інакше було б виховання. На жаль, зростають вони не на тому, на чому ми... “

Пані Ольга вважає, що постать класика української естради згадують нині мало, тож популяризувати його ім'я треба частіше. “Творчість, пісні Ігоря Білозіра звучать у ротаціях не часто, — переконана жінка. — Тим не менше, дуже мені приємно, що стільки людей не забули його, прийшли на Личаківське кладовище, щоб уклонитися пам'ятнику цій легендарній особі”.

“Пісні Ігор Білозір виконував для львів'ян, для українців, — розповідає перша дружина покійного, відома співачка, екс-мініст культури України Оксана Білозір. — На той час це була і творчість, і величезна хвиля емоцій, неймовірне бажання творити. Його творчість можна порівняти з Божим доторком ангелів. З під-рук Ігоря “вилітали” такі-от неймовірні мелодії. Йому хотілося любити, жити, творити, і це — подобалося людям”.

Пані Оксана розповіла, що брала активну участь у створенні концепції пам'ятника, скульпторами якого були Андрій та Володимир Сухорські, архітектором — Костянтин Малярчук. “Я б хотіла, щоб Ігор Білозір увійшов у людську свідомість, як ангел-охоронець української душі, серця, родини”, — пояснила вона.

За її словами, відкриття пам'ятника відбулося 19 серпня, оскільки на той час завершилися усі роботи із його виготовлення, до того ж — це свято Преображення Господнього. “Життя Ігора, його місія і стражденна і подвижницька — це преображення звичайної людини у Божий замисел і Божий промисел, — вважає Оксана Білозір. — Його смерть стала величезним потрясінням для багатьох українців, які замислилися над тим, хто вони є”.

Постамент виготовлений із українського граніту, сам же пам'ятник-ангел — з італійського мармуру. Андрій Білозір, син Ігора, їздив в Італію, щоб вибрати камінь. Виготовлення пам'ятника тривало понад півтора роки. На запитання ж, яка вартість робіт, пані Оксана відповіла: “У цей день не можна говорити про такі речі. Вартість — безцінна, бо вона увіковічнює пам'ять про Ігоря, і у кожного з нас викликатиме безліч думок у той момент, коли “спілкуватимемося” з ним”.

Фото Мирона МАСЛЮКА