Передплатити Підтримати

Вас обслужили недержавною мовою? Пишіть скаргу мовному омбудсмену

16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 Закону про забезпечення функціонування української мови як державної

Фото з відкритих джерел

Зокрема, має відбутися остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. «На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням — у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, у спортзалі чи бібліотеці тощо.

Винятків небагато: лише на про­хання клієнта його персональне обслуговування може здійснюва­тися іншою мовою, прийнятною для обох сторін", — пояснив Упо­вноважений із захисту держав­ної мови Тарас Кремінь.

Вимога щодо обслуговуван­ня державною мовою стосуєть­ся не лише сфери торгівлі. Йдеть­ся також про освітні послуги (у тому числі, гуртки і секції), медичне об­слуговування, надання соціальних послуг тощо. Пан Кремінь зазна­чив, що українською має подавати­ся інформація у цінниках, інструк­ціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами.

Якщо ж цей закон буде поруше­но, пан Кремінь пропонує діяти так (про це Уповноважений написав на своїй сторінці у соцмережах):

  1. Спробувати владнати ситуа­цію на місці та попросити праців­ника обслуговувати вас держав­ною мовою.
  2. У разі відмови працівника звернутися до керівництва закла­ду або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
  3. У разі відмови або незабезпе­чення надання інформації (послуг) державною мовою, необхідно за­фіксувати факт відмови (за допо­могою аудіо-, відео-, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (на­зву, місцеперебування, контакти суб’єкта).
  4. Подати скаргу до Уповнова­женого на поштову адресу: 1 001, м. Київ, провулок Музейний, 12, на електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua, або за­повнити відповідну форму на сай­ті Уповноваженого mova-ombudsman.gov.ua/.
  5. У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по бать­кові, місце проживання особи, ви­кладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Бажано також до­дати докази на підтвердження.

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначен­ням дати. В електронній скарзі та­кож необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Скарги подаються Уповнова­женому протягом шести місяців з дня виявлення заявником пору­шення.

Коментар для «ВЗ»

«На тридцятому році Незалежності вже час штрафувати за відмову обслуговувати українця українською мовою у своїй державі»

Святослав Літинський, мовний активіст, доцент кафедри програмування ЛНУ імені Івана Франка

— Тішить те, що, врешті-решт, набуде законної сили ця стаття. Хоча і раніше ба­гато людей в Україні дома­галися, аби їх обслуговува­ли українською мовою. А цією статтею вже чорним по біло­му написано, що обслугову­ти, як у магазинах, так і в ін­тернет-магазинах мають українською. Я є у групі, де організовуються змагання на мотоциклах, — таких, що їз­дять по болоті, і 12−13 січня хтось звернув увагу: «Друзі, у вас на сайті нема тексту укра­їнською». За день уся інфор­мація з’явилася українською! З ухваленням цієї статті та з відповідним інформаційним супроводом у багатьох лю­дей відкладеться в голові, що є така вимога у законі, і вони будуть обслуговувати укра­їнською і менше йти на кон­флікт, як це часом було рані­ше.

— Якщо на заході Украї­ни з обслуговуванням дер­жавною мовою і до закону все було гаразд, то у Києві і на сході України ситуація була катастрофічною. Там більшість все ж таки у сфе­рі обслуговування спілку­ється російською…

— Не погоджуюся, що всі тотально розмовляють ро­сійською. Однак проблема, звісно, є. Але тепер є закон­на вимога, і людині буде на­багато легше захищати свої права.

— У першій редакції за­кону було запропоновано ввести так звану мовну по­ліцію. Однак в останньому варіанті мовна поліція зни­кла. Чому?

— Не було такого — «мов­на поліція». Це, радше, були вигадки антипропаганди, яку підтримувала держава-агре­сор. І сателіти, які і далі про­бують торпедувати цей за­кон. Серед них, зокрема, ті, кого США були визнали аген­тами впливу Росії на амери­канську політику, хоч вони є громадянами України і навіть народними депутатами. Є нормально створений орган — секретаріт Уповноважено­го захисту державної мови. Там 50 осіб за штатним роз­писом, і вони вже починають розглядати заяви і скарги. З 16 січня роботи у них побіль­шає: вони даватимуть попе­редження суб’єктам господа­рювання, які відмовляються обслуговувати українською. І якщо таке порушення не буде усунено протягом міся­ця, буде повторна скарга, по­рушники отримають штраф від 3600 грн до близько 7000 гривень. І це правильно! На тридцятому році Незалеж­ності вже час штрафувати за відмову обслуговувати укра­їнця українською мовою у своїй державі.