Передплатити Підтримати

Вибори у Польщі залишилися «поштовими»

Але нового президента обиратимуть не 10 травня, а у середині липня

Доля уряду “Об’єднаної правиці” висіла на волосині... Але лідер ПіС Ярослав Качинський (ліворуч) і лідер “Порозуміння” Ярослав Говін досягли компромісу. Фото PAP

Польський Сейм подолав вето Сенату на закон про проведення президентських виборів поштою. Одначе 10 травня, як було заплановано, голосування не відбудеться. Найімовірніше, маршалок Сейму призначить президентські вибори на середину липня 2020 року.

Проти проведення «поштових» виборів 10 травня виступив Ярос­лав Говін, лідер партії «Порозу­міння», партнера партії «Право і Спра­ведливість» (ПіС) у правлячій коаліції «Об'єднана правиця» (ОП). Говін висту­пав за те, аби через пандемію корона­вірусу відкласти президентські вибори на два роки, протягом яких президен­том залишався би Анджей Дуда. ОП на­віть зареєструвала відповідний законо­проєкт, але для того, аби його ухвалити, у Сеймі треба було зібрати дві третини го­лосів (відтермінування президентських виборів на два роки вимагало внесення змін до конституції).

Опозиція ідею Говіна не підтримала, тож ОП нічого не залишилося, як спро­бувати подолати вето Сенату (у верхній палаті парламенту більшість має опози­ція). Але 18 депутатів Сейму від «Поро­зуміння» Говіна голосувати за «поштові» вибори 10 травня не хотіли, а без них ОП вето Сенату не подолала би. Доля уряду «Об'єднаної правиці» висіла на волоси­ні… Урешті-решт, ПіС і «Порозуміння» до­сягли компромісу. Партія Ярослава Ка­чинського погодилася, що до закону про голосування поштою будуть внесені змі­ни, а партія Ярослава Говіна дала голоси для подолання вето Сенату.

У спільній заяві ПіС і «Порозумін­ня», оприлюдненій перед голосуван­ням щодо сенатського вето, сказано, зо­крема, таке: «Після того, як мине термін 10 травня 2020 року, і після передбачу­ваного скасування виборів Верховним судом, із огляду на те, що вони не від­булися, маршалек Сейму якнайшвидше оголосить про нові президентські вибо­ри, які… відбудуться поштою.

«Експерти підготують глибоке онов­лення закону про вибори поштою, — роз­повів Говін. — Акцент буде зроблено на повернення ролі Державної виборчої комісії. Особливу увагу приділимо та­кож засадам… таємного голосування». Ці слова є реакцією на критику, якій «по­штові» вибори піддала опозиція. Їхнім організаторам закидали, зокрема, що задовго до 10 травня невідомо ким над­руковані бюлетені «гуляли» в Інтернеті…

За даними опитування, проведеного для радіо RFM-FM і Gazeta Prawna, 58,8% поляків не хочуть брати участь у «пошто­вих» виборах. Якби президентські вибо­ри відбулися у традиційний спосіб, то у травні в них узяли би участь близько 50% поляків, а у серпні (така дата фігурувала в опитуванні) — майже 70%. Цікаво, що найбільшу готовність проголосувати де­монструють прихильники чинного пре­зидента, кандидата від консервативного ПіС Анджея Дуди. Незалежно від спо­собу проведення виборів та їхньої дати, близько 80% симпатиків Дуди візьмуть участь у голосуванні. Враховуючи те, що Дуда в усіх опитуваннях значно виперед­жає конкурентів, саме чинний президент має найкращі шанси на перемогу.