Передплатити Підтримати

«Раніше добирання на роботу нагадувало дев’ять кіл пекла»

Журналіст «ВЗ» протестувала трамвай на Сихів.

Два тижні тому на Сихів поїхав перший трамвай. На цю подію сихівці чекали  50 років!  Цей мікрорайон, тепер один  з найбільших у Львові, почали розбудовувати 1966 року. До речі, у  Генеральному плані передбачалося будівництво колій. Як і у плані забудови району 1978 року. Втім, грошей на  трамвай завжди бракувало. Минали роки, десятиліття, а трамвай так і залишався нездійсненною мрією сихівців. Нарешті дочекалися!

Тож чи полегшив життя сихівцям омріяний трамвай? Як він працює і з якими труднощами зіткнулися і водії, і пасажири? Журналіст «ВЗ» проїхалася  новеньким сихівським «Електроном».

У трамваї тепло, тому шапку можна зняти

Подорож «вісімкою» почала з кінцевої зупинки — площі Соборної.  Розвернувшись по колу, новенький «Електрон» під’їжджає до зупинки.  О дев’ятій  ранку у будень людей, на диво, мало.  Більшість народу о такій порі їде, навпаки, з Сихова у центр, тому з центру трамвай напівпорожній.  На маршруті, крім новеньких «Електронів», є і старі трамваї. Якраз такий під’їжджає до зупинки. «На старому кориті не  поїду. Краще почекаю нормальний трамвай. Стільки  років чекала, то ще почекаю», - каже сихівчанка Марія Романівна. Чекати довго не доведеться, на маршруті 13 трамваїв, тому ходять вони з інтервалом 5-8 хвилин.  

Перше позитивне враження від подорожі - у салоні тепліше, ніж у стареньких «холодильниках на рейках». Якщо їхати до кінцевої, то шалик чи шапку треба знімати. Доїхати з центру до Сихова (кінцева зупинка - Кінотеатр ім. Довженка) і навпаки можна за 30-40 хвилин. «Раніше добирання на роботу більше нагадувало дев’ять кіл пекла, як у Данте. Зараз інша річ!  Я працюю неподалік площі Ринок, а живу за кінотеатром Довженка. Тому тепер після дороги на роботу око не сіпається, як раніше», - каже один з пасажирів 29-річний Дмитро Іващенко. 

З Сихова трамваї їдуть заповненні під зав'язку, а от з центру часто напів порожні

Курсують трамваї з шостої ранку і до дванадцятої ночі (з часом маршрут  обіцяють зробити цілодобовим). Люди таким графіком задоволені, кажуть,  трамвай набагато зручніший та надійніший за маршрутку чи навіть таксі, яке, по-перше, дороге, а по-друге, часто-густо підводить, вчасно на виклик не приїжджає.

Колія переважно  окремо від основної дороги, тому «герої паркування» не заважатимуть проїзду трамвая.   

Щоправда, є певні нюанси, які не всім до душі. Наприклад, надокучливі оголошення, які лунають безперестанку. Пасажирам розповідають про історію львівських трамваїв, час від часу діти читають віршики:  «Червоне світло каже «стій», а жовте - «ще не можна». Зелене каже: «Їдь мерщій!». І слухається кожний».   «Їжджу трамваєм щодня, іноді по 3-4 рази. За ці два тижні  вже напам’ять вивчив всі ці історії та віршики. Хочеться послухати тишу, особливо після робочого дня. Перші кілька днів слухав із задоволенням, а зараз вже нудить. Хоч би щось нове додавали. Навушники   не рятують, поспати не вдається,  бо надто голосно «віщають», - скаржиться студент ЛНУ Сашко.

 Після кожного оголошення пасажирам нагадують, що проект  «Трамвай на Сихів» створено за підтримки уряду Німеччини. Жіночий голос  з мікрофона також попереджає про відкривання та закривання дверей.

Контролерів на маршруті я не побачила, але квиточок чемно закомпостирувала.

Я сіла неподалік компостера. За час поїздки, а це  хвилин 40, закомпостирували лише 12 квитків. Отже, всі з проїзними чи просто «зайці». Хоч пасажирів і попереджають, що «на лінії контроль», контролера так і не побачила. Цікаво, що квиточка на сидіннях  пасажири не залишають, як це буває на інших маршрутах.  

Трамваї чистенькі та добре освітлені, ввечері можна почитати. У салоні є табло, яке показує маршрут та зупинку.  Їздити такими трамваями - задоволення. Вони відчутно контрастують з іншими маршрутами, де трамвайні вагони вже давно на ладан дихають.   

Фото Максима Міщенка