Передплата 2024 ВЗ

До кінця року із Залізничної лікарні звільнять майже 300 працівників…

Це наслідки «реорганізації» медичного закладу, який хочуть зробити навчальною клінікою Львівського медуніверситету

На акцію протесту прийшли кількадесят уже звільнених лікарів.
На акцію протесту прийшли кількадесят уже звільнених лікарів.

Працівники Клінічної лікарні Львівської залізниці (вул. Огієнка, 5) вже понад рік борються за свої робочі місця і саме існування цього добре відомого у місті Лева медичного закладу. Ще торік у Залізничній лікарні почалися масові звільнення лікарів, медсестер і персоналу. Нещодавно дійшло до акції протесту перед головним корпусом лікарні. Прийшли кількадесят уже звільнених лікарів. За словами протестувальників, уже скорочено майже усі відділення лікарні, а до кінця року керівництво закладу хоче скоротити майже триста працівників. У місті ходять чутки, що комусь сподобалася будівля лікарні. Мовляв, замість неї планують облаштувати готель…

Чому в умовах війни, коли у медзакладах лежать поранені військові, фактично ліквідовують таку потужну лікарню? Причина — реорганізація закла­ду, ініційована «згори».

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляш­ко рік тому підтримав ініціативу — передати Клінічну лікарню Львівської залізниці в управління Львівського національного ме­дичного університету ім. Данила Галицько­го — аби створити університетську клініку.

Лікарі, що вийшли на протест, упевне­ні, що про створення клініки говорять «про людське око», а насправді хтось просто хоче продати у приватні руки ласий гек­тар землі у центрі міста й шикарну історич­ну будівлю, де розташована Залізнична лі­карня.

«Схема проста: від трудового колекти­ву таки «виб'ють» рішення про передачу Залізничної лікарні на баланс медунівер­ситету і створення університетської кліні­ки. А далі - міністерство не матиме коштів на фінансування університетської клініки (на це треба 18 мільйонів на рік). Тоді її ви­ставлять на торги, і весь майновий комп­лекс викупить той, хто має гроші, — розпо­вів «ВЗ» голова ГО «Медики Львівської залізниці» Юрій Копилюк. — Немає жод­ного юридичного документа, де би йшло­ся про те, що Залізничну лікарню переда­ють медуніверситету. Це просто спроба скористатися колективом і передати дер­жавне майно в приватні руки. Є постанова Кабміну від 1992 року, яка дозволяє пере­давати державне майно від однієї юридич­ної особи до іншої. Цим документом хотіли скористатися і примусити колектив прого­лосувати про передачу майна. Але ми не є юридична особа, ми підрозділ ПАТ «Ук­рзалізниця», і до майна не маємо жодного відношення. І на конференції ми не прого­лосували за передачу майна, бо це непра­вомірно.

Нас двічі хотіли примусити за це прого­лосувати. Перший раз у травні 2022 року, коли провели конференцію трудового ко­лективу. Але на питання «Що буде з людь­ми?» нам відповіли: «Будуть звільнені». Це неправомірно, це явна корупція. Ми не під­тримали цього. Після цього гендиректора Володимира Рижковського звільнили за те, що не «протягнув» цю аферу. Призначи­ли гендиректором Павла Гузара. Той знову провів конференцію, знову люди не прого­лосували. Тоді керівництво перейшло до третього варіанта — тотального скорочен­ня, мотивуючи тим, що лікарня буцімто не­рентабельна.

Було два терапевтичні відділення, їх ліквідували і створили нове. І туди взяли усіх працівників, крім мене, — через мою активну позицію. Зараз шукаю роботу, але одночасно подаю до суду, що мене неправомірно звільнили, не надавши на­лежного місця праці. Ми створили ГО «Медики Львівської залізниці», звертали­ся в усі відомства. Дістали відписки з Мін­фіну, Мінекономіки, профільного комітету Верховної Ради… Усі в один голос кажуть: немає фінансів на університетську кліні­ку. Мінінфраструктури відповіло: майно не можна передати, його можна згідно зі статутом ПАТ «Укрзалізниця» тільки про­дати. За цим криється афера! Це держав­не майно, власником 99% акцій ПАТ «Ук­рзалізниця» є Кабмін. МОЗ відписало, що може взяти нашу лікарню на баланс, але без колективу. Міністерство не може га­рантувати людям місця праці. У такому випадку весь колектив, а це 980 осіб, опи­ниться на вулиці.

Керівництво почало проводити скоро­чення поетапно, аби не привертати ува­ги управління праці та соцзахисту. Такти­ка така: спочатку приберуть «крикунів», а потім візьмуться за решту. На наш тру­довий колектив сильно «давив» голо­ва Львівської ОВА Максим Козицький, потім — в. о. рек­тора медуніверситету, Орест Чеме­рис. А нова директорка, що з Харкова, має відношення до партії СДПУ(о), яка у 1990-х правила бал у Львові…"

У ЛНМУ кажуть, що до масових скоро­чень працівників Залізничної лікарні від­ношення не мають. І що університетська клініка вишу потрібна, і що гроші на її утри­мання знайдуться.

«Де-юре медуніверситет жодними правовими відносинами не пов’язаний із Клінічною лікарнею Львівської залізни­ці, — розповіла «ВЗ» завідувачка відділу комунікації і промоції ЛНМУ ім. Дани­ла Галицького Людмила Майор. — Пе­ребуваємо у підпорядкуванні двох різних міністерств. Лікарня — у підпорядкуван­ні управління Львівської залізниці, відпо­відно, належить до Міністерства розви­тку громад і територій. ЛНМУ ім. Данила Галицького — у підпорядкуванні Міністер­ства охорони здоров’я. Уже цілий рік гово­рять, що мала би відбутися передача За­лізничної лікарні у підпорядкування МОЗ, а МОЗ має передати її ЛНМУ в оператив­не управління. Для утримання універси­тетської клініки має бути надано окре­ме фінансування з держбюджету. А крім того, університетська клініка, як і будь-яка інша, має укладати угоди з НСЗУ на паке­ти медичних послуг і теж отримувати фі­нансування.

В. о. ректора ЛНМУ Орест Чемерис ра­ніше сказав: якщо Клінічна лікарня Львів­ської залізниці буде передана нам на баланс, ми приймемо її з усім штатом пра­цівників, який у ній є. Нікого скорочувати не будемо. Так що лікарям боятися нема чого. Схожа ситуація була з обласною сто­матологічною поліклінікою, яка поруч із медуніверситетом, на вул. Пекарській. Її передали нам на баланс. І тоді працівни­ки клініки теж боялися, що їх звільнять. А зараз все нормально працює, нікого не звільнили.

Львівському медуніверситету дуже по­трібна клініка, і ми готові її брати. У бага­тьох медичних навчальних закладах за кордоном і в Україні є університетські клі­ніки. Проблема в тому, що в усіх лікарнях, де є наші університетські кафедри, їх на­магаються якось «посунути». Бо всі хочуть заробляти гроші, а не вчити студентів. А ми зацікавлені розвивати науку і вчити сту­дентів. Як працює університетська клініка? Там також працюють лікарі, які приймають пацієнтів. Також там є кафедри, де працю­ють наші викладачі. Але одночасно там бу­дуть навчатися студенти".

Схожі новини