Пересадка нирки мало не закінчилася… раком крові

Ще зовсім недавно стан 7-річної львів'янки з трансплантованою ниркою медики оцінювали як вкрай важкий. Лікарі згадують, що це було схоже на сепсис, коли системне запалення у відповідь на інфекцію призводить до ушкодження всіх органів та систем.

Виражений лімфопроліфе­ративний синдром у дівчин­ки загрожував розвитком важ­кої онкопатології - лімфоми. Вчасно діагностувати ускладнення й запобіг­ти грізному захворюванню крові вда­лося мультидисциплінарній команді Західноукраїнського спеціалізовано­го дитячого медичного центру. Після тримісячного лікування у Центрі Ве­роніка почувається добре. Сьогод­ні можна з впевненістю говорити, що вона повністю одужала.

Як розповіли «ВЗ» у пресслуж­бі медзакладу, пересадку нирки ма­ленькій пацієнтці провели у 2021 році за кордоном. А восени 2023 року сім'я звернулась до фахівців ЗУСДМЦ зі скаргами на сильно збіль­шені лімфатичні вузли у доньки та га­рячку.

«Ми виявили підвищення всіх го­строфазових показників і погіршення функції трансплантованого органа. Томографія з контрастуванням пока­зала збільшення всіх груп лімфовуз­лів. Хірурги їх видалили й відправили на патоморфологічне дослідження, яке і підтвердило наші підозри — пост­трансплантаційний лімфопроліфера­тивний розлад», — повідомив керів­ник Центру нефрології, діалізу та трансплантації нирки Роман Ан­друневич.

Проліферацією медики називають аномальну активність клітин. Зі слів Романа Андруневича, таке усклад­нення може виникати внаслідок хро­нічної вірусної інфекції у пацієнтів після пересадки органів на тлі за­стосування імуносупресивної тера­пії. Нелікований лімфопроліфератив­ний синдром поступово переходить у ходжкінську або неходжкінську лім­фому (рак крові).

У лікуванні Вероніки застосува­ли таргетну терапію моноклональ­ними антитілами. Адекватна й сво­єчасно надана медична допомога дала бажаний ефект: усі групи лім­фовузлів повернулися до нормаль­них розмірів, повністю відновилася функція нирки та нормалізувалися всі важливі показники. Те, що дити­ні вдалося одужати, спеціалісти по­яснюють злагодженою і фаховою роботою мультидисциплінарної ко­манди Центру: нефрологів, гемато­логів, імунологів.

«Історія з Веронікою доводить, що період після трансплантації нирки — не менш важливий, ніж сама пере­садка. Батьки дітей з транспланто­ваними органами повинні навчитися швидко реагувати на будь-які зміни у самопочутті їхніх дітей. Зокрема на гарячку невідомого походження, особливо, якщо вона супроводжує збільшення лімфатичних вузлів. Найкраще рішення у таких випадках — звернутися до спеціалістів Цен­тру, які мають достатньо досвіду, щоб диференціювати ці симптоми з мононуклеозом», — підсумував ке­рівник Центру нефрології, діалізу та трансплантації нирки.