Тшасковський “жене” Дуду. Чи обжене? 

Маршалек польського Сейму Ельжбєта Вітек оголосила нову дату президентських виборів — 28 червня. Президент Польщі Анджей Дуда уже підписав закон про порядок організації голосування. Воно буде не «поштовим», а звичайним, на виборчих дільницях. Утім, до 21 червня Державна виборча комісія може прийняти рішення про проведення у визначених гмінах виборів поштою (після відповідного звернення міністра охорони здоров'я), — якщо на цих територіях станеться значне й раптове погіршення епідеміологічної ситуації.

Президентські вибори у Польщі мали відбутися 10 травня, причому повністю поштою. Але проти «поштового» голосування виступив Ярослав Говін, лідер партії «Порозуміння», партнера партії «Право і Справедливість» (ПіС) у правлячій коаліції «Об'єднана правиця». Вибори не скасували, просто не провели, відтак визнали такими, що не відбулися, і призначили нові. Кандидати, які були зареєстровані на вибори 10 травня, не мусять знову збирати сто тисяч підписів на свою підтримку. Зате це має зробити кандидат від опозиційної «Громадянської платформи», президент (мер) Варшави Рафал Тшасковський. Справа в тому, що кандидатом від «Платформи» спочатку був не він, а віцемаршалек Сейму Малгожата Кідава-Блонська. «Платформа» замінила її на Тшасковського, тому він як новий кандидат повинен збирати підписи. Часу має небагато — до 10 червня.

На початку травня однозначним лідером виборчої кампанії був чинний президент, кандидат від консервативного ПіС Анджей Дуда. За всіма опитуваннями, Дуда мав здобути у першому турі понад 50% голосів, тож другого туру не прогнозували. Але після того, як ліберальна «Громадянська платформа» висунула іншого кандидата, ситуація сильно змінилася. За даними опитування IBRS для видання Polityka, проведеного 29−30 травня, Дуда залишається лідером, але його підтримка суттєво впала — 41% голосів у першому турі. Схоже, по владі почали бити економічні проблеми, що стали наслідком пандемії коронавірусу… Тшасковському прогнозують у першому турі 26,1%, на третьому місці з 12% незалежний кандидат, журналіст Шимон Головня. Кандидат Селянської партії Владислав Косіняк-Камиш матиме у першому турі 7,1% голосів, кандидат націоналістичної «Конфедерації» Кшиштоф Босак — 6,5%, кандидат «Лівиці» Роберт Бєдронь — 2,3%.

Виборці «Платформи» не вірили в те, що Кідава-Блонська може перемогти Дуду. На початку травня кандидатка від головної позиційно партії програвала в опитуваннях не лише Головні, а й Косіняку-Камишу. Коли ж «Платформа» висунула кандидата, який, на думку ліберальних виборців, справді здатен дати бій чинному президенту, вони «прокинулися»… Отже, буде другий тур, у якому зустрінуться, очевидно, Дуда й Тшасковський. Рейтинг останнього зростає, тож шансів на те, що кандидата від «Платформи» у першому турі обійде Головня, практично немає.

За даними опитування Social Changes, які кілька днів тому оприлюднив портал wPolityce. pl, якщо у другий тур вийдуть Дуда й Тшасковський, то чинний президент одержить 51% голосів, а мер Варшави — 49%. У попередньому моделюванні другого туру Тшасковський у цій парі мав 46%, тож Дуді є над чим замислитися… Крім симпатиків ПіС, за Дуду в другому турі проголосує, напевно, більшість прихильників Босака, і частина виборців Косіняка-Камиша. А Тшасковський, крім симпатиків «Платформи», у другому турі може розраховувати на більшість голосів виборців Бєдроня, і частину голосів виборців Косіняка-Камиша. Виходить, шальки терезів у той чи інший бік може схилити у другому турі позиція виборців Головні.

Хоча Головня гостро критикує партію Тшасковського («Платформа» не має бачення Польщі. Знає лише, що хоче виграти ці вибори, але не знає, навіщо має їх виграти"), партії Дуди від Головні дістається ще більше. «ПіС — це зло, і те, що вони роблять, зле. Маю на увазі спосіб управління державою»… Як обіцяє Головня, якщо не вийде у другий тур, то оголосить, кого підтримає, і «це напевно буде не Дуда». Отже, можна припустити, що більшість тих виборців Головні, які голосуватимуть у другому турі, зроблять вибір на користь Тшасковського.

У таборі чинного президента цілком усвідомлюють загрозу. На що робитимуть ставку? По-перше, на максимальну мобілізацію свого «ядерного» електорату. А по-друге, ПіС активно просуватиме тезу про обов'язкові проблеми в управлінні державою, які виникнуть, якщо президент і уряд будуть із різних політичних таборів. «Ми переконалися, що у кризовій ситуації співпраця уряду й коаліції з президентом має фундаментальне значення, - розповів в інтерв'ю виданню Gazetа Polskа прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. — Подивіться, як блокував певні процедури Сенат (більшість у ньому має опозиція — А.Є.). — Уявімо собі, що до цього додався би ще президент, який діє у такий самий неконструктивний спосіб. І що би було? Параліч, унаслідок якого громадянам забракло би допомоги… Президент, який співпрацює з урядом, є обов'язковою умовою для того, аби діяти ефективно, конкретно й швидко».

Чиї аргументи, влади чи опозиції, «зайдуть» більшості поляків? Побачимо 12 липня, коли відбудеться другий тур президентських виборів.