«У перші дні наше завдання — не штрафувати, а інформувати людей»

З понеділка, 11 грудня, як і обіцяли у Ратуші, у всьому громадському транспорті Львова запроваджено безготівкову оплату, яку не зовсім коректно називають електронним квитком. Напередодні виконавчий комітет Львівської міської ради погодив нові тарифи за проїзд: Леокарт — 13 гривень, банківська картка — 15, квиток придбаний у водія — 20. Відтак проїзд в маршрутках трохи дешевшає, а ось у електротранспорті дорожчає удвічі (якщо купувати квиток у водія і не розраховуватися електронними карточками).

Журналістка «ВЗ» вирішила особисто перевірити, як в перший день нововведень працює електронна оплата: чи немає технічних збоїв, чи працюють у транспорті валідатори та, чи є на маршрутах контролери.

… Давно не їздила на роботу громадським транспортом, тож запровадження е-квитка — хороша нагода. На вулиці Любінській сідаю в автобус № 92, переді мною заходить чоловік у формі. Це контролер, який тримає в руках обладнання для блокування валідаторів та перевірки в пасажирів електронної оплати. Контролер уважно спостерігає за ситуацією в салоні, не поспішає вимикати валідатори. Пасажири реагують на нього спокійно, ніхто не метушиться, аби швидше завалідувати картку, щоби, бува, не отримати штраф.

Жінка років 65-ти прикладає до валідатора Леокарт, одразу прозвучав звуковий сигнал про оплату. Я ще не придбала Леокарт, тому розраховувалося в автобусі банківською карткою. Контролер вирішив мене проконсультувати: «Прикладаєте до зеленої кнопки екрана і очікуєте зеленої галочки та сигналу про оплату». У моєму випадку усе спрацювало швидко.

Вирішила поговорити з контролером. Сказав, що він тільки-но вийшов на роботу, йому доручили перевірку 92-ї маршрутки.

«У перші дні наше завдання — не штрафувати, а інформувати людей та вчити їх правильно користуватися електронними пристроями, — каже мій співрозмовник. — Зараз перевіряю валідатор».

Тим часом, заглянула в мобільний застосунок свого банку, аби перевірити, чи списані кошти за проїзд. Контролер сказав, що кошти спишуть ввечері, одну гривню мають заблокувати на рахунку одразу (коли вийшла з автобуса на мій мобільний застосунок прийшло сповіщення від «Львівавтодору» про перевірку карткового балансу, але жодної копійки не зняло з рахунку).

Контролер вирішив перевірити і мою оплату проїзду. Попросив прикласти мою картку до його обладнання, яке схоже на банківський термінал у торгових мережах. За мить на екрані обладнання контролера загорілася зелена галочка і текст «Картка квиток дійсні», а також вказано час валідації (у хвилинах і навіть в секундах). Як бачимо, все працює і все зручно. Пасажирам більше не потрібно діставати з гаманця готівку і передавати водію за проїзд, очікуючи у переповненій маршрутці решти чи квитка, який тепер коштує аж 20 грн.

Без паніки!

Жодного ажіотажу та паніки серед пасажирів у перший день нововведень не побачила. У час пік, без сумніву, буде важкувато дотягнутися рукою до валідатора… Поспілкувалася з кількома пасажирами. Усі в один голос кажуть, що їм зручно оплачувати гаджетами та картками, бо немає стресу при передачі готівки до водія. «Головне, аби система так ідеально не працювала лише в перші дні, а потім не «підвисала», — каже пасажирка Ольга, яка теж оплатила за проїзд банківською карткою. Запитала пасажирів, чому не придбали Леокарт. Відповіли, що не довіряють цій картці, аби звідти не зникали кошти.

«Баланс банківської картки можемо контролювати, бо маємо смс-сповіщення та мобільний додаток, — пояснює львів'янин Іван. — А як контролювати Леокат — не відомо. Ми будемо поповнювати картку, а гроші можуть зливатися в космос… Якщо немає мобільного додатка чи смс — немає сенсу купувати Леокарт, навіть якщо проїзд мені буде коштувати на 2 гривні дешевше».

Львів'янка Зіновія Воронович теж негативно оцінює Леокарт: «Це картка без магнітної стрічки та чипу, сканувати треба лише QR-код. Леокарт більше схожа на дисконтну картку, яку роздають у торгових мережах. Виготовлення такої картки коштує від 10 до 12 гривень за штуку. А Леокарт продають по 70 гривень. Непоганий бізнес, якщо помножити на тисячі львів'ян, які змушені їх придбати. Тепер стало очевидно, що у міськраді орієнтувались на досвід маркетологів, які готують акції до „чорної п’ятниці“: спочатку піднімають ціни, а потім роблять на них знижку».