"До 5-7 років позбавлення волі". У Бородянського презентували законопроєкт про протидію дезінформації

У лютому в Мінкульті планують провести публічні обговорення і вже у березні внести документ на розгляд парламенту.

За чинним законодавством в Україні звернутися до суду через розповсюдження дезінформації може тільки особа, чиї права при цьому порушено. Тому Міністерство культури пропонує запровадити посаду Уповноваженого з питань інформації, який матиме можливість звертатися до суду з позовами про спростування дезінформації чи недостовірної інформації.

Автори законопроєкту пропонують наступні визначення недостовірної інформації та дезінформації:

Недостовірна інформація — неправдиві відомості про осіб, факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені.

Дезінформація — недостовірна інформація, що становить суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля.

Крім того, Уповноважений через суд може обмежувати доступ до інформації, якщо ті, хто її поширює, не вказали власні вихідні дані або ж не відповідають на запити інформаційного омбудсмана.

За поширення недостовірної інформації та дезінформації передбачена адміністративна (від 5 до 2000 мінімальних зарплат) та кримінальна відповідальність (від 1−2 років виправних робіт до 5−7 років позбавлення волі). Наприклад, за кожен випадок дезінформації, починаючи з третього доведеться заплатити штраф в 1000 мінімальних зарплат, а це 1 млн 437 тисяч гривень. І це за умови, що поширювач дезінформації її добровільно спростував. Інакше доведеться платити вдвічі більше. Рішення про штраф приймає винятково суд.

За систематичне поширення недостовірної інформації, що загрожує національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України передбачено кримінальне покарання — штраф або виправні роботи від 1 до 2 років. Якщо для поширення фейків використовують ботів — це вже позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування подібних операцій можна потрапити за ґрати на 3−5 років. Максимальний термін 5−7 років можна отримати, якщо такі дії вчинені повторно, скоєні групою осіб, або призвели до тяжких наслідків.

Кримінальна відповідальність за дезінформацію передбачена поки Україна не відновить повний контроль за державним кордоном.

Крім того, Мінкульт пропонує розвивати медіаграмотність населення, запровадивши відповідні курси в школах та вишах. Крім того, медіа зможуть отримати «знак якості», який підтверджуватиме дотримання ними принципів журналістської етики та вимог щодо перевірки інформації.

Повний текст законопроєкту Міністерство культури, молоді та спорту опублікує на своєму сайті 20 січня.