«До Мінкульту має зайти не лише новий міністр, а й нова команда»

«ВЗ» уже писав, що Верховна Рада України 321 голосом звільнила Олександра Ткаченка з посади міністра культури, яку він обіймав понад три роки.

Міністерська каденція Ткаченка ознаменувалася кількома гучними скандалами, зокрема з реорганізацією «Довженко-Центру», що в результаті була визнана незаконною. Окрім того, панові Ткаченку закидали несвоєчасну евакуацію музеїв на початку повномасштабної війни, а ще він підтримував співпрацю з «харошимі рускімі». Ганебним для міністра культури у час повномасштабного вторгнення стало і те, що він не був проти, щоб на національному телемарафоні працювали ведучі з колишніх каналів Віктора Медведчука.

Остаточне питання звільнення Ткаченка постало 20 липня, коли президент Зеленський попросив прем'єр-міністра Дениса Шмигаля розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики на тлі скандалу про фінансування на понад 33 мільйони гривень з Держбюджету на зйомки серіалу Юрія Горбунова. Також Зеленський запропонував Шмигалю знаходити позабюджетні кошти на проєкти, які зараз справді потрібні.

Насправді, фільм Горбунова «СМТ Інгулець», через який вибухнув скандал, був не єдиним, кому «Мультимедійна платформа іномовлення України» вирішила профінансувати виробництво фільмів та серіалів. Переможців конкурсу, як з’ясувалося, виявилося аж 53.

Кого ж буде призначено у вільне міністерське крісло, наразі невідомо. На думку народного депутата України Миколи Княжицького, «це місце поєднує такі речі, за яке порядним людям братися дуже складно, бо треба культуру розвивати в умовах війни, коли обмежений бюджет, а це об'єднано у них з інформаційною політикою, яку сприймають лише як цензуру».

Відомий український письменник Андрій Кокотюха вважає, що «Міністерство культури за роки Незалежності очолювали різні люди з різною репутацією, з різним рівнем знань. Проблема не у людях, а у міністерстві. Те, що мертве, померти не може. Це те саме, що зі Спілкою письменників чи зі Шевченківською премією. Хто б не керував цим, ця людина «згорить».

Кого у цьому «кріслі» бачить відома українська артистка Римма Зюбіна?

— Насамперед я би хотіла побачити реформування Мінкульту. Відокремлення інформаційної політики, — сказала журналістці «ВЗ» пані Римма. До Мінкульту має зайти не лише новий міністр, має увійти команда цього міністра, яка була би спроможна здійснювати рішучі зміни. Всі заступники міністра мають бути новими людьми з команди нового міністра. Має бути оголошена програма «100 днів», яка би чітко визначала пріоритети і напрямки роботи культурних інституцій під час великої війни, кінця і краю якій ще нема. Пригадую, як Олександр Ткаченко на початку свого міністрування прийшов на зустріч з Аспен спільнотою. А я навчалася в Аспен інституті, тож із зацікавленістю прийшла послухати. В Аспені навчалися люди різних професій, але це, однозначно, всі без винятку лідери у своїх сферах, лідери думок. На жодне запитання я не почула тоді конкретної відповіді, концептуального бачення і розуміння управління культурою країни. Ще, на мій погляд, важливо провести аудит роботи Мінкульту. І перед звільненням будь-якого працівника Мінкульту — треба послухати його звіт роботи. Я би хотіла нарешті побачити у цьому уряді, хоча би натяк на гендерну рівність. Тому серед моїх кандидатур — жінки, які мають репутацію, повагу, досвід, знання, смак. Це антикризові менеджерки і яскраві творчі особистості з чіткою позицією — Оксана Старак-Повякель, Леся Островська, Ірма Вітовська, Олеся Жураківська.