«Одна з моїх улюблених сцен — на кухні, коли Денис виказує Василеві, як він сприймає геїв»

14 лютого у широкий прокат вийде нова українська кінострічка «Уроки толерантності». Комедія створена за пʼєсою Ігоря Білиця «Гей-парад». Режисер та співавтор сценарію — Аркадій Непиталюк. Сюжет фільму доволі сміливий, а тема, як на мене, актуальна — і не лише для українського, але й для закордонного глядача. Не радила б бути аж такими строгими до авторів фільму…

Журналістка «ВЗ» побувала на допрем'єрному показі.

Фільм знімали у квартирі-сталінці у Дарницькому районі Києва

Скажу одразу, що фільм знімали у той час, як почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Київ бомбардували… І зняли фільм за рекордні дев’ять днів! Бюджет стрічки — 4 млн грн.

За сюжетом провінційна шкільна вчителька, бажаючи врятувати свою родину від розпаду та кредитів, вмовляє чоловіка і дітей підписатися на державну програму з євроінтеграції «Уроки толерантності». За її умовами, вони мають на певний час оселити у себе вдома ЛГБТ-представника та активіста. Тепер родина вимушена боротись із власною гомофобією та неприйняттям інакшості.

У ролі батьків: Олена Узлюк (мати сімейства) та Олександр Ярема (батько). Сина зіграв Олександр Піскунов, доньку — актриса — початківець — Кароліна Мруга. Одного з головних героїв фільму, гея Васю, зіграв актор театру та кіно Акмал Гурєзов. Як на мене, актор впорався із цією роллю на відмінно! Були моменти, коли я сміялась аж до сліз…

Трішки розповім про секрети зйомок. Що цікаво, фільм знімали у звичайній квартирі-сталінці у Дарницькому районі Києва. Квартира у кадрі виглядала досить тісною (іноді було ніяково), зате усі актори, як на долоні! До речі, за зйомками уважно спостерігала господиня цієї квартири. Думаю, і сусіди теж…

Режисер фільму Аркадій Непиталюк зауважив, у фільмі присутня не тілесна оголеність, а внутрішня, душевна і словесна.

— Ця історія не може бути «кастрована» у лексиці, тому у фільмі багато «гарячих» слів (З текстів Олени Узлюк таки прибрали велику кількість матюків. Автори фільму аж розійшлися, я би сказала… Але ці «гарячі» слова — у тему, все виглядає як у житті. — Авт.). Ми так знімали, а актори і акторки так грали, щоби бути чесними перед вами, — каже Аркадій Непиталюк. — Персонажів ми показали такими, які вони є. Подекуди смішними…

«Для мене особисто ця тема є дуже важливою, як для колишнього гомофоба»

Ось декілька моментів з фільму.

… Донька з мамою у кадрі дискутують про дискримінацію, яку обоє відчувають. Батько сімейства щиро цьому дивується і каже, що нічого не розуміє, готувати він не вміє, і взагалі — це не чоловіча справа…

— Дискримінація — це упередженість, насильство і несправедливість. От я щодня відчуваю дискримінацію, і мама відчуває, — каже Діана, героїня фільму (мова оригіналу збережена. -Авт). — Чого ми постоянно маємо бути на кухні? Ми повара чи що? Ти — тату чи Денис. У вас рук немає? Чи у нас з мамою якісь спеціальні руки, які створені для готовки? А у вас руки, які створені для чашки, сигарети, пива. Давайте жінками поля орати…
Процитую також діалог між мамою і сином, щоб ви відчули сюжет фільму.

— Мені хочеться грохнути того Васю, — каже Денис, герой фільму. — Пацани питають: «Ну шо, як ти терпиш цього п… дара вдома? Коли ти його замочеш? Кажу їм: «Еле-еле терплю. От-от в морду заїду. А сам всередині чувствую, що мені пофіг. Дуже цього боюся…

— Коли ти знімаєш одним кадром, важлива кожна мить існування персонажу, — продовжує розмову режисер фільму. — Щодо ролі гея Василя. Ми не хотіли показати клішованого гея, з прайду. Гомофоби здебільшого так їх і сприймають, на їхню думку, геї - це якісь манірні істоти, котрі фарбують губи, волосся. Вася — абсолютно нормальна людина, просто у нього певні статеві вподобання. Тому ми підбирали такого актора, який би був водночас маскулінний, інтелігентний та розумний. Щоб це не просто якийсь мужицара з’являвся у кадрі… Тема ЛГБТ — дуже вразлива і досі табуйована, тому ми не хотіли у жодному разі ображати цих людей, карикатурно їх зображати. Це найважливіше! Ми обрали Акмала Гурєзова. На ньому зійшлися усі складові. Всіх інших акторів і акторок ми доволі швидко підібрали.

Який головний меседж фільму?

— Для мене особисто ця тема є дуже важливою, як для колишнього гомофоба, — каже Аркадій Непиталюк. — Я не був гомофобом, який атакує людей, але в мене був внутрішній острах до таких людей, як у вихідця з села на Хмельниччині. Я пройшов цей довгий шлях, тепер розумію різних людей.

Ми прагнемо, аби у фільмі глядач впізнав себе у цих персонажах. Одна з моїх улюблених сцен — на кухні, коли Денис все виказує Василеві, як він сприймає геїв. Думаю, що ця сцена — «рай» для гомофобів, нехай приходять і дивляться. Щоби вони впізнали себе на екрані і задумалися. Коли ти себе впізнаєш, то починаєш замислюватись над своїми вчинками та словами. І все — цього достатньо.

Продюсер фільму Сергій Лавренюк розповів, мистецтво має викликати емоції, які можуть підштовхнути до роздумів.

— Ми хотіли би викликати у глядача емоції любові до ближнього у першу чергу, — каже Сергій Лавренюк. — Інколи кажуть, «це кіно про геїв», ні, це кіно про те, що ми часом не можемо порозумітися навіть зі своїми близькими. Нам потрібна якась третя людина, щоби спонукати нас до якихось дій. Нам потрібен цей «суддя», тригер, яким виступає наш Василь.

— Наш фільм не лише про стосунки гомофобів і гея, він міняє почуття між чоловіком і дружиною, між сестрою і братом… Це об'ємна історія, а не така пласка — про гомофобів і геїв, — додав режисер стрічки.

А тим часом…

Будівлю київського кінотеатру «Жовтень» 11 лютого обмалювали чорною фарбою. Невідомі написали на стіні кінотеатру та сітілайтах з афішею фільму «Уроки толерантності» гомофобні вислови. Про це повідомив кінотеатр у своєму Instagram.

«Поки наша нація бореться за свою свободу, за свободу волевиявлення, демократію, за повагу до особистого вибору — деякі наші співгромадяни досі підтримують російські наративи, адже це там переслідують і забороняють представників ЛГБТ спільноти», — йдеться у повідомленні.
«Вандали пофарбували фасад і сітілайти кінотеатру за те, що ми демонструємо українське кіно, у якому якраз і висміюється відношення суспільства до теми ЛГБТ. Невже вам на думку не спадає, що тим самим ви відтягуєте країну назад у радянську прірву, у совєтський союз, де не тільки сексу не було?!», — додають у кінотеатрі.