Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Брюссельську капусту зрізала у січні

Олена Приходько зі села Малечковичів, що не­подалік Львова, зрізала брюссельську капусту аж після Нового року. Вона добре витримала грудневі морози та сніг. Однак господиня не наважилася надалі за­лишити головки просто неба, адже синоптики прогнозували у середині січня зниження темпера­тури до -18°С

Брюссельська капуста. Фото з сайту pexels
Брюссельська капуста. Фото з сайту pexels

Городниця вже не один сезон вирощує такі овочі, які полюбила за смакові якості і високий вміст по­живних елементів. За­уважує: «Мініатюрні сим­патичні качанчики активно використовують європей­ські кулінари. В Україні вони менш поширені».

Торік дбайлива жінка вперше виплекала «брюс­сельку» із власного насін­ня. Це був середньоранній сорт Розелла (вирізняється значною кількістю солей калію, магнію та заліза).

Навіть другого місяця зими брюссельська капуста добре почувалася на городі. Фото Олени ПРИХОДЬКО.
Навіть другого місяця зими брюссельська капуста добре почувалася на городі. Фото Олени ПРИХОДЬКО.

Згадані насадження по­требують простору. Опти­мальна відстань між ряд­ками повинна становити 90−120 см, а рослинами — не менше 30 см.

Завдяки старанному до­гляду кущики виросли міцни­ми, метрової висоти. Стебла рясніли округлими качанчи­ками вагою близько 15 г.

Зауважимо, що ця куль­тура не любить надмірного тепла. Для успішної вегета­ції температура має бути не вищою за +18°С. У полуден­ний час навіть доводилося прикривати листочки від прямих сонячних променів.

Надзвичайно важлива волога. Тож спекотної по­годи не обходилося без по­ливів. Особливо потрібна вода у період формування качанчиків.

На зиму пані Олена за­лишила тільки 5 кущів своїх улюблениць. Листя не об­різувала, тож холодного періоду воно накривало го­ловки.

«То була експеримен­тальна партія. Тепер зна­тиму, що „брюсселька“ ви­тримує холоди і не мерзне», — зауважує ентузіастка.

Зібрані овочі вона вже приготувала. Спочатку під­варила, а потім додала трішки масла, різних при­прав і посипала сушеними пелюстками чорнобривців. Вийшла неабияка смакота.

Відтак наступного сезо­ну ґаздиня планує теж ви­саджувати згадану культуру (насіння припасла власне). А врожай збиратиме ще пізніше — аж навесні. Це по­радили подруги-городниці, які вже мають аналогічний досвід.