Брюссельська капуста росте аж до морозів
Так склалося, що найпоширеніша капуста в Україні - білокачанна. Брюссельська ж зустрічається значно рідше, хоча й не менш корисна та проста у догляді
А ось львів'янин Максим Шевчук не розлучається з цією культурою вже понад 20 років (відтоді, як розпочав займатися городництвом). Щосезону вирощує її на своїй дачі в приміському селі Солонці.
Згаданий овоч приваблює господаря не лише смаковими якостями, а й естетичним виглядом. На ділянці, де завжди панує порядок, чоловік полюбляє влаштовувати живоплоти. Саме ним слугує «брюсселька», котра чудово підходить для ландшафтного дизайну. Вона виростає заввишки 1,1−1,3 м, тож висаджені рядком рослини утворюють своєрідний тунель.
Досвідчений городник поділився секретами догляду за цими овочами. Він випробував кілька сортів, однак зупинив вибір на гібриді АбакусF1, котрому не зраджує багато років. Отож насамперед купує фірмове високоякісне насіння, яке висіває в ящички 1 травня. Уже 1 червня отриману розсаду заввишки 15 см переселяє у відкритий ґрунт. При цьому кожного сезону — на нове місце.
Висаджує капусту по краях грядок — одним рядком. Хоча пробував і в кілька рядів, проте переконався, що рослини цього не люблять, адже потребують обдування вітром з обидвох боків.
Максим Павлович розповів про власну випробувану технологію, котру жартома називає «максимівською». Спочатку на площі садить часник. Залишає краї (80 см — 1 м до стежки), де «прописує» ряд цибулі на зелень. Поступово її вириває, після чого тут висаджує розсаду «брюссельки». Невдовзі дозрілий часник викопує, тож у зміцнілої качанистої з’являється достатньо місця для вегетації.
До речі, рослини висаджує на ділянку, ще навесні заправлену органікою. Робить таке через 80−90 см одна від одної. А ось інтервал 50 см ентузіаст вважає помилкою початківців, бо невдовзі виростуть стебла заввишки понад метр, яким буде затісно.
Надалі необхідно боротися з чисельними шкідниками. Зокрема, верхівки цієї капусти полюбляє гусінь, у качанчики відкладає яйця капустяна муха. Дошкуляє ще одна ненажера — білокрилка, що висмоктує сік. Тож не обійтися без обприскування.
На початку серпня його припиняють, аби хімічні речовини не потрапили в плоди, адже невдовзі розпочинається збирання. Першого місяця осені дачник обрізає нижні зони заввишки 15 см. Тоді ж встановлює міцні кілки, які забиває кувалдою, і підв'язує стебла (оскільки вони важкі, то від вітру й дощу можуть впасти).
У жовтні пан Максим через кожні два тижні стинає качанчики гострим ножем. Можна і ламати, але, на його думку, акуратні й рівні зрізи значно ліпші. Виконує операцію сухої днини, бо коли надворі волого, то на ранах оселяються бактерії.
Збір урожаю триває упродовж жовтня-листопада, аж до самісіньких морозів. «Коли стовпчик термометра опускається нижче -8°С, тоді головки прибираю. Теплішої погоди рослини залишаються на городі. Якщо ж починаються морози, а верхівка ще не дозріла, то її зрізую та заношу у прохолодне місце, де плоди доходять кондиції і з часом збільшуються удвоє», — зазначає дбайливий чоловік.
Частину продукції Максим Шевчук використовує для поточного споживання, іншу тримає у холодильнику чи заморожує. З цих овочів він готує чимало страв. Головне, каже, — не перетримати на вогні, аби головки залишалися хрусткими. Але погано й недоварити — щоб не втратився смак.
Алла КОВАЛЬСЬКА.