«Льолек і Болек» бориславське коріння мають. Ім'я його — Владислав Негребецький
Мало у світі знайдеться людей як серед старшого, так і молодшого покоління, які б бодай раз у житті не переглянули, або, принаймні, не почули про створений у Польщі легендарний мультиплікаційний мультисеріал «Льолек і Болек»
Як свідчить кінематографічна статистика, мультфільм переглянули близько 1 млрд кіноглядачів у понад 80 країнах світу. Серіал про двох польських хлопчаків, попри те, що перший мультик вийшов на екран ще у 1963 році, дотепер має високий попит. Його навіть в Ірані після ісламської революції 1979 року, коли під заборону потрапила вся аналогічна анімаційна продукція американського та європейського походження, з успіхом демонстрували.
Саме тут, у місті на нафті …
Але що цікаво? Мало хто знає, що автором анімації двох мегапопулярних персонажів фільму є бориславець Владислав Негребецький. Саме тут, у місті нафтовиків, на теперішній вулиці Весняній, 14 червня 1923 року народився один із трьох майбутніх «батьків» теперішнього мультиплікаційного бестселера. Напередодні 100-ліття від дня народження свого славетного краянина у туристично-інформаційному центрі Борислава знову згадали про свого кіногенія. Участь у присвяченій його творчості зустрічі взяли й гості з польського міста Бєльсько-Бяла. У сусідній країні - це столиця анімації. Саме тут розкрився кіноталант вихідця з Борислава, звідси до своїх шанувальників уперше заговорили всесвітньовідомі персонажі Болек і Льолек.
Як відзначив у своєму вступному слові міський голова Борислава Ігор Яворський, історія Владислава Негребецького, який своїм життєвим прикладом та визначними кінодосягненнями назавжди вписав своє ім'я в творчий «літопис» Борислава, дотепер привертає увагу до міста на нафті, робить йому гарну промоцію.
Буде зроблено все, що у таких випадках робиться для того, аби якомога більше людей приїжджало сюди, щоб побувати на вулиці, де народився майбутній геній анімації, подихати тим самим повітрям, яким колись дихав він.
Заступник мера Бєльсько-Бяла Адам Русняк висловив упевненість, що відтепер дружні взаємини між українським та польським містами відбуватимуться не лише у сфері анімації. І Україна, і Польща сповідують одні й ті ж самі життєві цінності та принципи. Сьогодні, коли росія з повномасштабною війною пішла проти України, наші сусіди у всьому солідарні з нами. Польща у багатьох відношеннях стала локомотивом української підтримки в Європі. Це відчувається і в такій сфері, як анімація.
Найбільш вдалий амбасадор польської творчості у світі
Про життя Владислава Негребецького у Бєльсько-Бялій, де у 1947 році він став одним із трьох співзасновників тамтешньої студії анімації, розповів теперішній директор місцевої студії Мацей Хмель.
Тут народились діти аніматора. Саме вони, два його сини, стали прототипами анімаційних героїв Льолека та Болека. Владислав Негребецький, який сам мав важке дитинство, зумів через своїх мультиплікаційних персонажів наповнити радісним змістом, зробити життя багатьох мільйонів дітей у всьому світі цікавішим, веселішім, барвистішим. У цьому полягає головне досягнення генія-мультиплікатора. Фільми Владислава Негребецького дотепер користуються небаченою популярністю, становлять основу репертуару польських телеканалів і, як наголосив Мацей Хмель, є найбільш вдалими амбасадорами польської творчості у світі. У грудні ц.р. у Бєльсько-Бялій відкриють музей мультиплікаційного кіно. За задумом засновників, він стане найсучаснішим у світі.
Дуже схвильованим вийшов виступ Мажени Негребецької, доньки автора «Льолека та Болека». Вона подякувала Бориславу за пам’ять про батька, за те, що в місті не забувають про людей, які, колись народившись тут, прославили його у творах, задекларували свою любов до такої дорогої для них землі. Шкодує, що на зустрічі не було синів Владислава Негребецького, з яких писав своїх персонажів, рисами яких наділив своїх анімаційних героїв її батько. П’ятнадцять років життя віддав Владислав Негребецький створенню свого шедевра. У свій твір вклав всього себе.
Мажені Негребецькій було доручено відкрити присвячену батькові артінсталяцію у міському парку Борислава. В основі композиції своєрідний символ — оздоблене кольоровими олівцями металеве «режисерське крісло». Таке поєднання вказує на режисерську, мультиплікаційну та художню майстерність творця анімації. Алея до крісла вимощена бруківкою у вигляді мультиплікаційної плівки, на доріжці вмонтовано Qr-код, за яким відвідувачі можуть довідатись про факти з біографії та творчої спадщини уславленого бориславця. Мажена Негребецька, яка вперше побувала у місті, де народився її батько, розчулилася до сліз.
Не лише мегапопулярний мультисеріал
Але «Льолек і Болек» — не єдина творча спадщина кінематографіста. Успішно працював він і в багатьох інших жанрах, чи не найплідніше це проявилось в коміксах, про що свідчать дотепер затребувані у Польщі твори мультиплікатора з бориславським корінням. Гражину Станішевську у Бєльсько-Бялій, мабуть, знають всі. Вона — колишня депутатка Європарламенту. Сьогодні очолює товариство, яке в місті опікується іноземцями. Але, як було сказано під час ії виступу в Бориславі, всі іноземці, які тепер перебувають у Бєльсько-Бялій, — це у своїй переважній більшості українці. Приблизно 15 — 20 тис. наших співвітчизників під час нападу росії на Україну отримали притулок у «польській столиці анімації».
У нашій пам’яті Владислав Негребецький залишиться не тільки, як геніальний мультиплікатор, а й як талановитий кіно — та театральний режисер, потужний посол двох братніх народів, українського та польського. Ця його природна функція, як наголосив у своєму виступі голова Дрогобицької районної військової адміністрації Степан Кулиняк, дуже добре проглядається сьогодні. Польща з нами.
Вона нам підставляє плече. Своїм прикладом, рішучістю та беззастережним несприйняттям всього, що йде від путіна, мобілізує союзників України в Європі та світі.
Артур Деска, волонтер та історик із Дрогобича — один із тих, хто долучився до організації зустрічі у Бориславі, феномен «Болека й Льолека», фантастичний успіх фільму пояснює доброю енергетикою мультфільму, який не має нічого спільного з сьогоднішніми трендами даного жанру, в яких домінують такі мотиви, як жахи та жорстокість. Льолек та Болек — це персонажі з іншої галактики. Вони — посланці добра, дружби, порозуміння та злагоди. Це те, на чому тримається світ.
На завершенні «вишеньку на торті» подали
Керівник товариства польської культури в Бориславі Сергій Силантьєв подякував організаторам зустрічі за добру справу. Ніщо, мабуть, не може зрівнятись за силою впливу на дитячу душу та серце, формування правдивих цінностей та орієнтирів, як анімація. Це переконливо довів Владислав Негребецький. Художник, який, крім Льолека й Болека, створив близько 60 різних анімаційних архетипів. Людина, яка творчістю упродовж всього свого життя, утверджувала ідеали гуманізму та добра.
На завершенні зустрічі директор туристично-інформаційного центру Борислава Ігор Романяк подав «вишеньку на торті». Приємною несподіванкою, поверненням до того, що було давним-давно, а має значення дотепер, стали продемонстровані ним світлини локацій Борислава часів Владислава Негребецького, а також короткий відеоролик, в якому знову ожили нафтові шиби та озокеритові шахти, увесь тодішній «антураж» міста на нафті, який, поза всяким сумнівом, вплинув на світобачення, заклав основу майбутнього шляху до випробувань долі та визнання людини, якою сьогодні не лише місто в Україні, вся Польща пишається.
У Бориславі, де напередодні 100-ліття від дня народження автора «Льолека та Болека» продовжують вірити у свою щасливу зірку, тривають пошуки талантів. Хто його знає, можливо, що серед юних учасників загальноміського конкурсу малюнків за мотивами творів Владислава Негребецького, підсумок якого підіб'ють 13 червня ц.р., є той або ж та, хто невдовзі, як і їх талановиті попередники, прославлять місто, де вони народились. Таке також буває. Міський голова Борислава Ігор Яворський та заступник мера Бєльсько-Бяла Адам Русняк підписали протокол намірів про початок нових, побратимських стосунків між двома містами.
