Лікар ніколи не призначить інсулін «просто так»

У Міністерстві охорони здоров’я анонсували, що з осені інсулінозалежним пацієнтам з цукровим діабетом за рецептом лікаря безплатно видаватимуть тест-смужки до глюкометрів. Держава компенсуватиме вартість цих медичних виробів за Програмою медичних гарантій. У відомстві додали, що на першому етапі безплатними тест-смужками забезпечуватимуть пацієнтів з ЦД 1-го типу. Таких в Україні налічується майже 109 тисяч.

Контролювати рівень цукру в крові хворим, які отримують інсулінотерапію, вкрай важливо. Це дозволяє запобігти виникненню небезпечних ускладнень і врятувати життя як у недалекій, так і в довготривалій перспективі. Більше на цю тему у рамках проєкту «ЛікарТУТ», який реалізує БФ «Пацієнти України», розповіла лікарка-ендокринолог Марина Кушнір.

— Як допомогти людині з цу­кровим діабетом, яка втратила свідомість у громадському місці?

— Потрібно викликати швидку медичну допомогу. Самому нічого робити не слід, бо ми не знаємо, чи в людини зараз низький, чи, навпаки, високий рівень цукру в крові.

Якщо поряд є глюкометр і ви вмієте ним користуватися, звісно, ви можете виміряти рівень цукру та у разі потреби (і якщо під рукою є аптечка) ви можете ввести інсу­лін короткої дії або глюкозу, якщо знаєте, як це зробити. Але якщо всього цього робити ви не вміє­те, не чіпайте пацієнта, а чекай­те приїзду медиків. Переведіть людину в стабільне положення. Перекладіть її на бік, одну руку покладіть під щоку, інша повинна лежати вздовж тіла. Так у пацієн­та, по-перше, не буде западати язик і залишатимуться вільними дихальні шляхи. По-друге, якщо людина почне блювати, не захли­неться блювотними масами.

Забезпечте надходження сві­жого повітря.

Медиків обов’язково попередьте, що в пацієнта — цукровий діабет, якого типу та яке лікуван­ня він отримує. Розкажіть все, що вам відомо.

— А якщо ми перебуваємо в укритті під час повітряної три­воги й розуміємо, що «швидка» швидко не приїде, якими ма­ють бути наші дії?

— Поміряйте людині цукор з допомогою глюкометра, і якщо він вкрай низький (менш як 3 ммоль/л), ви можете ввести їй глюкозу. В аптечках у діабетиків завжди є глюкоза. Якщо пацієнт хоч трішки прийшов до тями, мож­на спробувати напоїти його чи­мось солодким, але обов’язково це треба робити під контролем, щоб людина не захлинулася.

Є певні зовнішні ознаки гі­поглікемії. Пацієнт — холодний, мокрий. Якщо ви знаєте, що не­щодавно він вколов собі інсулін, один із варіантів, що препарат міг просто не подіяти. Інший варіант — людина вколола інсулін та побі­гла в укриття. Витратила енергію (глюкозу), але не поїла.

Якщо рівень цукру високий, обійтися без лікаря буде склад­но. Можна спробувати підколо­ти інсулін короткої дії, але тільки якщо ситуація екстремальна. Перше правило медицини — не нашкодь. Тож якщо є шанс доче­катися «швидкої», чекайте і нічого не робіть.

— Дуже страшно почина­ти пожиттєву інсулінотерапію («підсідати на уколи»). Чи мож­на лікувати діабет чимось ін­шим?

— Це залежить від типу цукро­вого діабету. Якщо це діабет 1-го типу, де немає власного інсулі­ну, інших методів лікування, крім інсулінотерапії, просто не існує. Жодні цукрознижувальні таблетки не допоможуть. Тому ви не «підсі­даєте» на інсулінотерапію, а отри­муєте те, що для вас є життєво не­обхідним, без чого не проживете або проживете неякісне й коротке життя. До винайдення інсуліну після дебюту цукрового діабету пацієнти жили дуже мало і це була катастрофа.

Якщо це діабет 2-го типу, ін­сулінотерапія призначається в окремих випадках:

Якщо ми спробували, напри­клад, три цукрознижувальні пре­парати й вони виявилися неефек­тивними, тоді може додаватися інсулінотерапія.

Якщо пацієнт декомпенсова­ний, тобто підшлункова залоза виснажила свої запаси та більше не синтезує свого інсуліну.

Якщо людина з цукровим діа­бетом на таблетках звертається в лікарню, щоб отримати хірургічне лікування або якщо є якийсь не­відкладний стан, її тимчасово пе­реводять на інсулін, а потім, після стабілізації стану, знову перево­дять на таблетки.

Також при гестаційному цу­кровому діабеті (діабеті вагітних) в разі, якщо дієти й зміни стилю життя недостатньо для корекції, застосовують інсулін. Це єдиний препарат, який є безпечним і для малюка, і для мами, та єдиний, яким дозволяють лікувати геста­ційний діабет в Україні. За кордо­ном, зокрема у США, дозволяють використовувати також метфор­мін. А от в українських інструкціях прописано, що при вагітності мет­формін необхідно відмінити. Крім того, є цікаве дослідження. Паці­єнтки з гестаційним цукровим діа­бетом у США, які отримували ліку­вання метформіном, найчастіше потім потребували підколювання інсуліну. Після народження дити­ни 99,9% таких жінок не будуть надалі колоти інсулін.

Чи може лікар призначати ін­сулін «просто так»? Працювати з таблетками набагато легше й приємніше, ніж працювати з інсу­ліном. Тож він не буде його при­значати задля свого задоволення.

— Чи правда, що діабет може виникнути після вакцинації й що людям з діабетом не можна вакцинуватися, бо це небез­печно?

— Є певні дані про те, що вак­цинація може бути провокуючим фактором виникнення цукрового діабету 1-го типу. Але ми не го­воримо зараз про те, що не по­трібно вакцинуватися, оскільки вірусна інфекція, на яку захворіє пацієнт, який не вакцинувався, є таким самим провокуючим фак­тором. Вакцинацію не пов’язують безпосередньо з виникненням цукрового діабету — аутоімунну реакцію запустять інші чинники. Наприклад, та ж сама вірусна ін­фекція або виражений стрес. Па­цієнти з цукровим діабетом 1-го, 2-го і 3-го типу обов’язково по­винні вакцинуватися, оскільки всі інфекції матимуть у них набагато важчий перебіг та ризик госпіталі­зації у них буде набагато більший. При захворюванні (такому, як грип чи COVID-19) цукри завжди порушуються, завжди входять у декомпенсацію. Дуже часто в ста­ціонарах можна зустріти пацієнтів з цукровим діабетом. Я працюва­ла у «ковідному» стаціонарі, тож знаю, про що говорю. Там кожен другий це був пацієнт з цукровим діабетом.

— Від чого обов’язково слід вакцинуватися діабетику?

— Потрібно отримати всі ще­плення згідно з нашим Національ­ним календарем (і це стосується як дітей, так і дорослих), а також вакцинацію проти пневмокока. При вірусних захворюваннях він може спровокувати виникнен­ня бактеріальних ускладнень на кшталт отиту чи пневмонії. Одне щеплення проти пневмокока за­хистить на все життя.

— Показникам глюкометра можна довіряти?

— Глюкометр — хороший при­стрій, але не точний. Всі глюко­метри мають похибку в діапазоні 20% від правдивого показника. Чи велика це похибка? Можливо. Але глюкометр добре використо­вувати для контролю глюкози в домашніх умовах, адже ми розу­міємо, що пацієнт не зможе ходи­ти в лабораторію та здавати кров по кілька разів на день.

Слід звернути увагу, що всі глю­кометри та тест-смужки до нього мають свій термін придатності. Звісно, якщо ви користуєтеся од­ним глюкометром уже 20 років, він може давати неточні показники. Не варто перетримувати й тест-смужки. Крім того, їх треба пра­вильно зберігати — в оригінально­му тюбику із закритою кришечкою в місці, захищеному від вологи.

Глюкометр треба час від часу калібрувати. Для цього пристрій необхідно занести у сервісний центр разом із медичною доку­ментацією, з якою ви його при­дбали, або купити в аптеці чи медсервісі калібрувальну рідину з певною концентрацією глюкози та визначити точність свого глюко­метра. Якщо похибка до 20%, все гаразд. Вона — у межах тієї, яку за­клав виробник. Якщо більше, при­стрій рекомендується замінити на інший.

Глюкометр обов’язково необ­хідно зберігати у чистоті. Гніздо, в яке ми вставляємо тест-смужку, часто забруднюється, і це також впливає на показник пристрою.

Руки перед проколом треба зігріти — тоді не доведеться ви­тискати краплю крові та у неї не потрапить тканинна рідина, яка розведе кров і це призведе до неточних результатів. Руки також мають бути сухими. Якщо перед тим протирали їх антибактеріаль­ними серветками, зачекайте кіль­ка секунд, щоб на шкірі не було залишків спирту.

Важливо. За показниками глюкометра діагнозу ми ніколи не ставимо. Діагностика діабету обов’язково повинна проводити­ся у сертифікованій лабораторії, тільки за венозною кров’ю та за чіткими критеріями, визначеними світовими рекомендаціями.

— Скільки разів на день по­трібно міряти рівень цукру в крові?

— Якщо це — цукровий діабет 2-го типу і він компенсований, немає потреби робити це щодня. Достатньо раз на кілька днів або навіть раз на тиждень, але не за­бувайте вести щоденник глікемії, тобто записувати всі показники на листочку.

Якщо це — цукровий діабет 1-го типу, діабет 2-го типу, інсуліноза­лежний, тяжкий чи некомпенсова­ний, із гіперглікеміями або якщо це — гестаційний діабет, то цукор, безумовно, треба міряти щодня й не один раз, а натще і через 1−2 години після кожного прийому їжі. Це потрібно, щоб розуміти адекватність введених доз (інсу­ліну. — Авт.) та компенсації. Може виявитися, що доза мала й треба підколювати інсулін. Іноді ми ре­комендуємо міряти цукор також перед сном.

— Чому доводиться регуляр­но коригувати дозу інсуліну?

— Потреби організму можуть змінюватися залежно від того, поспав пацієнт чи провів ніч без сну, пережив стресову ситуацію, мав надлишок або, навпаки, де­фіцит фізичних навантажень. У жінок свої корективи може вно­сити менструальний цикл. Саме тому ми, лікарі, і закликаємо па­цієнтів, які отримують інсуліноте­рапію, щодня вимірювати рівень цукру в крові. Такі люди повинні бути готові, що їм весь час дове­деться змінювати дози інсуліну та що це — нормально. Головне, щоб після цього цукровий діабет був компенсований протягом певного часу.

— Чому всі хвороби лікарі списують на діабет? Невже у таких пацієнтів всі захворюван­ня виникають лише як усклад­нення цукрового діабету?

— ЦД й справді тягне за собою багато ускладнень, особливо хро­нічних:

™.офтальмопатії (погіршення зору);

™.пошкодження нервових за­кінчень (нейропатії), наслідком чого є зміни (показників артері­ального. — Авт.) тиску при пере­ході у вертикальне чи горизон­тальне положення;

™.серцево-судинні захворю­вання (атеросклероз, ішемічна хвороба серця);

™.порушення функції нирок.

Тобто все те, що істотно по­гіршує якість життя людини та від чого вона, зрештою, й помирає. Але якщо у вас є якісь скарги, ви звертаєтеся до лікаря і він каже, що це — ускладнення цукрово­го діабету, а ви — компенсовані та все життя були компенсовані, то велике питання, чи причиною цього справді є діабет. Те, що па­цієнт хворіє на цукровий діабет, не означає, що він не може хворіти на якісь інші захворювання: ауто­імунні, гострі тощо.

— Як запобігти появі цих ускладнень?

— Потрібно нормалізувати рі­вень цукру й почати приймати певні препарати.

Всіх українців закликаю вчасно проходити профілактичні огля­ди. Такі обстеження передбача­ють визначення рівня глюкози та пальпацію щитоподібної залози. Це дозволить виявити початок цу­крового діабету або початок про­блем з щитоподібною залозою.

Ви можете цілком комфорт­но жити з надлишковою вагою, не звертати на неї уваги, але на­справді це медична проблема і лі­кар на профогляді може порадити звернутися до певного фахівця, щоб нормалізувати масу тіла. А для цього доведеться змінити свій спосіб життя, зокрема хар­чування. Багато пацієнтів про це й так знає, але, на жаль, у сьогод­нішніх реаліях може забувати.

Кожен із нас відповідальний за своїх батьків, так само як вони ко­лись відповідали за нас. Відправ­те їх вчасно на обстеження. До­бре, якщо нічого не виявлять, але цукровий діабет все-таки частіше діагностують у пацієнтів старшо­го віку, коли вже він призвів до ускладнень. Приділяйте час своїм рідним, бо потім коли їх госпіта­лізують з ускладненнями, це вже будуть ваші проблеми.

Під час пандемії я щодня теле­фонувала своєму татові, який не хотів вакцинуватися, та розповіда­ла йому про свою роботу у «ковід­ному» відділенні, скільки пацієнтів поступає, скільки помирає і як вони помирають. Через місяць він запи­тав: «Що мені зробити, щоб я біль­ше не чув цих розповідей?». Я від­повіла: «Просто вакцинуйся». Він показав мені сертифікат вакцинації й дзвінки припинилися (сміється).