В’ялені помідори такі ж корисні, як і свіжі

Томати в’ялені - популярний делікатесний продукт концентрованого солодко- солонуватого смаку. Батьківщиною в’ялених томатів вважають Італію, де їх називають pomodori secchi. Готують в’ялені помідори, висушуючи стиглі плоди на сонці, у духовці або у пристрої для сушіння овочів та фруктів. Зовні готові в’ялені томати нагадують сухофрукти.

Такий спосіб заготівлі по­чали використовувати в Італії - там помідори суши­ли на сонці. У XIX столітті, коли з’явилися перші консервні за­води, їх почали виробляти у про­мислових масштабах і закрива­ти в банки з оливковою олією і травами. З того часу такі томати полюбили у багатьох країнах за пікантний смак і тривале збері­гання. Для заготівлі традиційно вибирають стиглі червоні сли­воподібні плоди, іноді викорис­товують жовті сорти.

В’ялені помідори зберігають­ся значно довше, ніж свіжі. Не­зважаючи на те, що з них ви­ходить уся волога, користь з помідорів нікуди не зникає, то­мати зберігають вітаміни та мі­кроелементи майже без змін. Вони знижують ризик розвитку ракових захворювань, підвищу­ють еластичність шкіри, збері­гають гостроту зору, зміцнюють серцевий м’яз, запобігають розвитку хвороб серця та су­дин, зміцнюють імунітет, допо­магають позбутися закрепів. А також корисні для підтримуван­ня та зниження ваги. Завдяки їм можна налагодити роботу киш­ківника та очистити організм від шлаків, токсинів.

Томати чудово доповнюють м’ясні та рибні страви, салати, бутерброди. Їх додають у пиро­ги і випічку, супи, соуси, рагу, макарони, їдять просто так, як перекус — вони чудово насичу­ють. В’ялені помідори поєдну­ються з сиром, горіхами і тра­вами.

Баночка таких томатів у ма­газині коштує чималих грошей, але можна приготувати цей делі­катес удома. Тим більше, що по­класти у баночку можна все, що любите самі, — часник, розма­рин, чебрець, орегано, базилік, чилі, лимонну цедру… З таких то­матів можна робити чудові соуси — песто, майонез чи кетчуп, 3−4 в’ялені помідори зроблять їх ще смачнішими, додавати до ма­каронів, у різні салати, пироги, хліб, використовувати як закус­ку, подавати з брускетами, сира­ми. Можна приготувати намазку з в’ялених томатів і сиру ріко­та, додати їх до паштету з печін­ки — збити блендером з іншими інґредієнтами, це зробить його смак цікавішим. Варіантів засто­сування — безліч.

В’ялені помідори у духовці

На 500 мл готового про­дукту: 1 кг томатів, 1 ч. лож­ка сухого орегано, 1 ч. лож­ка сухого або гранульованого часнику, 150−200 мл соняш­никової або оливкової олії, морська сіль.

Помідори помити і розрізати вздовж на четвертинки. Чайною ложкою вибрати м’якоть із на­сінням. Викласти четвертинки томатів на деко, застелене пер­гаментом, догори зрізом. По­сипати морською сіллю до сма­ку й 1 ч. ложкою сухого орегано. Сушити у духовці за температу­ри 70−75°С 5−6 год. Періодично відкривати духовку для венти­ляції або вставити дерев’яну ло­патку у верхній частині дверцят, щоб зайва волога виходила по­стійно.

Сухі скибочки в’ялених по­мідорів скласти у невеликі про­стерилізовані баночки.

Для аромату додати 1 ч. лож­ку сухого або гранульованого часнику. Залити соняшниковою або оливковою олією так, щоб вона їх повністю покрила, і за­крити кришками. Зберігати у хо­лодильнику.

Томати, в’ялені в електросушарці

4 кг щільних невеликих по­мідорів сорту сливка, сіль — до смаку, спеції - до смаку, 70 мл олії, часник — до смаку, розмарин — за бажання.

Бажано, щоб усі помідори були однакового розміру, так вони сушитимуться одночасно.

Вимити помідори, витер­ти рушником насухо. Розрізати кожен помідор на дві половин­ки. Ложечкою вийняти насіння разом із соком. Усі серединки скласти в лоток і покласти в мо­розилку. Взимку використати до будь-яких страв, куди потрібні свіжі томати.

Половинки перевернути і по­класти зрізом донизу на папе­ровий рушник на 10−15 хв, щоб стекла зайва волога.

Перекласти томати в лотки електросушарки зрізом догори. Можна присипати їх спеціями — прованськими або італійськи­ми травами, можна використати сухий базилік, орегано або вза­галі нічим не присипати. Злегка посолити кожну половинку.

Увімкнути прилад, темпера­тура має бути близько 50°С. За потреби лотки міняти місцями. За кілька годин у кожній поло­винці збереться рідина, її слід промокнути паперовою сервет­кою. Приблизний час сушіння 14 год. Частина томатів сохне швидше, їх треба зняти. Тома­ти не мають бути сухими, волога за натискання не повинна виді­лятися. Вони мають бути досить пружними, гнутися та приємно пахнути.

Викласти шарами томати у сухі простерилізовані банки, пе­рекладаючи їх розмариновими гілочками та пластинками час­нику. Можна залити томати со­няшниковою без запаху олією або оливковою олією кімнатної температури (якщо зберігати­мете не дуже довго). Для біль­шої надійності у кожну банку краще додати по ложці бальза­мічного оцту.

Для тривалого зберіган­ня краще залити томати гаря­чою олією. Прогріти її (можна разом із часником та розмари­ном), але до кипіння не доводи­ти. Залити томати олією, вони не мають шипіти і чорніти, бо це свідчитиме про те, що олія пе­регріта. Баночку злегка потряс­ти або постукати легенько дном об стіл, щоб вийшли бульбашки повітря. Олія має повністю по­кривати томати. Зберігати у хо­лодильнику.

В’ялені томати можна просто скласти в контейнер і зберігати в холодильнику без олії. Перед використанням дуже сухі слід трохи розпарити у гарячій воді.