Сенцов буде дисидентом. Герой українцям не потрібний
Він повернувся зовсім в іншу країну
На першій після звільнення прес-конференції Олег Сенцов наголосив, що поки що ще не знає, чи буде брати участь у політичному житті країни, однак відчуває відповідальність перед країною і народом.
Проте, питання про участь — і що найважливіше, про успішну участь Сенцова у великій політиці вирішується не самим колишнім в'язнем, а тими обставинами, які супроводжували його звільнення.
Якщо б Сенцов був звільнений до президентських виборів в Україні, саме життя могло б винести його в народні кумири — так, як це сталося свого часу з Надією Савченко. Сенцов міг би не хотіти стати політиком, але він ним став би — може бути, навіть кандидатом на посаду президента країни. Але такого розвитку подій ніколи не допустили б в Кремлі. Володимир Путін прекрасно розумів, що звільнення українських заручників може позитивно позначитися на популярності Петра Порошенка і що найголовніше — ускладнити крах постмайданної влади і формування режиму, який Кремль збирається використовувати для «заспокоєння» України. Сенцов міг вийти на свободу тільки в часи Зеленського і то за умови, що новому українському президенту було що запропонувати за його свободу російському колезі. Такою пропозицією і стало звільнення Володимира Цемаха. Сенцов зміг повернутися додому.
Однак він повернувся зовсім в іншу країну, ніж та, до якої поверталася Савченко. Країну, в якій повним ходом йде побудова авторитарного режиму пострадянського типу. Країну, громадяни якої — як це вже не раз бувало в історії авторитаризму — демократичним шляхом відмовилися від демократії. І такій країні, зрозуміло, не потрібні ніякі герої. Савченко, власне, відповідала запиту на героїзм, на опір, на образ «людини з народу» при владі. Зараз «людина з народу» і так вже при владі, а суспільство хоче припинення війни і підвищення рівня життя. Такому суспільству не потрібний герой, йому потрібен хазяїн. І цей хазяїн уже взяв в руки батіг.
У такому суспільстві така людина, як Олег Сенцов, може бути або «місцевим дідусем Калініним» і засідати в президіях поруч з безликими соратниками і шанувальниками Володимира Зеленського, або ж дисидентом, який буде говорити байдужому суспільству непотрібну правду. Жодної іншої ролі в сучасній Україні для нього немає.
