Передплатити Підтримати

У лідерах – Садовий і Синютка

На посаду голови Львівської ОТГ претендують 15 осіб

Свого часу Олег Синютка і Андрій Садовий успішно працювали в одній команді, а тепер зійшлися у передвиборчому двобої. Фото Варіанти

До дня місцевих виборів (25 жовтня) залишилося менш ніж місяць, передвиборча гонка — на «екваторі». Львівська територіальна виборча комісія вже зареєструвала 15 кандидатів на посаду голови Львівської ОТГ, себто міського голови Львова.

Експерти прогнозу­ють, що справжня бо­ротьба точитиметься (і це підтверджує соціологія) між двома основними пре­тендентами — чинним місь­ким головою Андрієм Садо­вим і народним депутатом від «Євросолідарності» Олегом Синюткою. Пікантності ситу­ації додає той факт, що Олег Синютка — колишній перший заступник мера Садового, і на цю посаду Садовий сво­го часу «переманив» Синют­ку з аналогічної посади в Іва­но-Франківську. Однак настав час, і Синютка пішов від Садо­вого, посівши посаду голови Львівської облдержадміністра­ції. Колишні колеги стали запе­клими опонентами…

До офіційного старту ви­борів в експертному середовищі розглядалася як кон­курентна Синютці особа «топ-свободівця» Руслана Кошулин­ського. Але зараз вже очевидно, що Кошулинський втратив шанс поборотися за вихід у другий тур. Усі решта кандидатів на крісло № 1 у майбутній Львів­ській ОТГ радше виконувати­муть тут роль статистів…

Нагадаємо список канди­датів. Крім Садового, Синют­ки і Кошулинського це: Назарій Брезіцький (бізнесмен), Юрій Бунь (самовисуванець-стома­толог), Ігор Васюник (бізнес­мен, екс-нардеп), Юлія Гвоз­дович (депутатка Львівської міськради від УГП), Наталія Ван Доеверен (головна лікарка шпиталю ім. Митрополита Ан­дрея Шептицького), Ігор Зінке­вич (депутат ЛМР, представник партії «Варта», помічник ген­директора Львівської галереї мистецтв), Ігор Телішевський (депутат ЛМР, представник партії «За майбутнє»), Ярос­лав Рущишин (нардеп від пар­тії «Голос»), Оксана Юринець (нардепка від партії УДАР), Та­рас Кльофа (військовий лікар, висуванець партії «Слуга на­роду»), Ігор Кузьмак (архітек­тор, громадський діяч), Роман Матис (начальник управлін­ня інвестиційної політики Львівської ОДА), Остап Стахів (громадський активіст, відо­мий скандальними акціями).

Коментар для «ВЗ»
Любомир Скочиляс, політолог

Лідерство Садового і Си­нютки — зрозуміле і про­гнозоване. Але можливі ва­ріанти, коли конфігурація учасників може змінитися. Це залежить від техноло­гій, стратегії і тактики самих учасників. Як один із варіан­тів я би назвав можливість підтримки якогось альтернативного єдиного канди­дата з боку групи інших кан­дидатів. Якби, до прикладу, Кошулинський заручився підтримкою низки інших кан­дидатів, то його рейтинг міг би знову стати конкурен­тоздатним. Щодо кандида­тів-лідерів буде виливатися маса різного негативу, бру­ду. З ними боротимуться усі інші кандидати.

Щодо Са­дового це робити дуже лег­ко, тому що у Львові є бага­то різних проблем (сміття, дороги, громадсткий тран­спорт, парковки тощо). Си­нютці можуть пригадати, що він, хоч і негласно, але долу­чився до сміттєвої блокади Львова. Якщо ця тема буде розкручуватися, то його рей­тинг може просісти. Щодо ін­ших кандидатів, я би тут роз­глядав кілька варіантів. Один варіант. Дехто якимось ди­вом зможе наростити свій рейтинг. Це досить поши­рена ситуація під час вибо­рів, коли кандидат з низьким рейтингом в результаті яки­хось незвичних ходів підні­має свій рейтинг. Але наза­гал кандидатам із «третього ешелону» перемога, звичай­но, не світить. Для них участь у виборах мера — робота на перспективу, розкручуван­ня свого імені, можливо, на майбутні парламентські ви­бори чи якісь інші політичні проєкти. Особливо це стосу­ється представників громад­ського сектору, як-от Ігор Зінкевич, Назар Брезицький та інші. Тут ставиться мета — заробити або наростити пев­ний публічний капітал.

— А що ви думаєте про переспективи лікаря Та­раса Кльофи? Він вису­вається на мера від про­владної Зе! партії, яка може застосувати адмін­ресурс…

— На місцевому рівні за­стосувати адмінресурс мо­жуть хіба що представники місцевої влади. Централь­на вертикаль влади навряд чи зможе ефективно долу­читися з адмінресурсом. У випадку із партією «Слу­га народу» і з Кльофою, ду­маю, вони не ставлять собі за мету перемогу на вибо­рах мера. Вони розуміють, що шансів немає. Але вони не можуть не брати участі у виборах, бо це була би ка­пітуляція на самому старті виборчої кампанії. Обрав­ши кандидатуру Кльофи, вони працюють на свій за­гальний імідж. Тарас Кльо­фа — особа неодіозна, не токсична, зрозуміла у пу­блічному плані. Його участь у виборчій кампанії зорієн­тована на посилення пози­тивного іміджу партії «Слуга народу» у регіоні.