Чому людство йде у прірву?

Цілком усвідомлюю, що ця тема хвилює значну частину людства, а щодо аналітичних центрів, то для них це найважливіша тема. Разом з тим, не можна не визнати, що загроза ядерного апокаліпсису, періодично є головною або домінуючою у світовій політиці і світових новинах або про неї забувають, і складається враження, що ця загроза зникла. Це — помилка. Ця загроза нікуди не поділась і продовжує залишатись головним фактором смертельної небезпеки для людства.

Для того, щоб зрозуміти, що зараз відбувається в академічних колах агресора, як їхні вчені оцінюють ситуацію, до якої путін довів світ, звернув увагу на інтерв'ю професора дослідника одного із наукових центрів академії наук рф Дмитра Треніна, в якому він висловив деякі важливі позиції, які можуть бути цікавими і які дають деякі відповіді, як вчені оцінюють ситуацію. Ми часто чуємо про так звані «червоні лінії», професор з цього приводу сказав: «Зараз ми знаходимося на території, де техніка безпеки в принципі відсутня, тому що ми на території небезпеки. І тут «червоних ліній», які креслилися російською стороною, американцями, скажімо так, не дуже дотримуються. Більше того, як я розумію, їхня власна лінія спрямована на те, щоб їх постійно зрушувати, на те, щоб їх постійно тестувати.

Взагалі - в американській книзі правил, на якій ґрунтується світ, нашої «червоної лінії» немає. Тому єдине, що може зупинити Сполучені Штати у цій ситуації, це страх — власний страх перед наступним кроком. Ось і все, іншого немає нічого".

На питання, а що треба зробити, щоб повернути ці «червоні лінії», професор сказав: «Я думаю, мало що можна зробити, щоби їх повернути. Я знову повернуся до ідеї страху, тому що ніщо інше стримати нашого супротивника, якщо говорити серйозно, не зможе. Я думаю, що американська стратегія — завдати стратегічної поразки росії - заснована на переконанні, що росія не застосує ядерну зброю: або боїться, або визнає, що все-таки знищення цивілізації - занадто велика ціна за збереження своїх позицій.

І тут, на мій погляд, криється потенційний фатальний прорахунок для всього людства, тому що в мене фраза путіна від 2018 р. про те, що «нам не потрібний світ без росії», якось засіла. І я її постійно згадую. Але я не думаю, що до неї так само серйозно ставляться багато людей у ​​Сполучених Штатах, наприклад".

І далі, аналізуючи путінську доктрину використання ядерної зброї та удари, які здійснює Україна по території росії, він зазначив: «Я думаю, територія російської федерації давно вже зазнає ударів. Так, удари українців, але з подачі американців та натовців, за допомогою зброї, яку було надано Сполученими Штатами та країнами НАТО. У цьому сенсі Херсонська область нічим не відрізнятиметься від Республіки Крим, Білгородської області, Курської та, можливо, інших регіонів росії, куди можуть дістати українські прильоти.

У нашій доктрині йдеться про те, що ядерна зброя може бути використана у разі, якщо виникне загроза існуванню держави. Не «залетить якийсь снаряд на російську територію», а «загроза для існування держави». Оцінити і вирішити, є та чи інша дія противника загрозою для існування держави — це обов’язок Верховного головнокомандувача.

Але скажу більше. На мій погляд, багато людей у ​​Сполучених Штатах та в Європі (у Європі - набагато меншою мірою), напевно, розглядають обмін ядерними ударами на європейському театрі війни, тобто не лише Україна, але ширше, як щось у принципі не катастрофічне. І головне тут, на мій погляд, полягає в тому, щоб перетворити ядерну зброю на дієвий елемент стримування в конкретній українській ситуації, щоб переконати Сполучені Штати в тому, що удар буде і по території США".

Щодо можливості ядерного удару по Україні, професор вважає, що «удар по території України нікого загалом не зупинить, удар по території Європи не розглядатиметься як критично важливий, як критично небезпечний. Удар по території Сполучених Штатів — це інша річ».

На питання, як він бачить перспективи закінчення війни, яку розпочав путін проти України, і яку він називає конфліктом, як можна вийти із цієї ситуації Тренін сказав: «У нас багато в чому є унікальний випадок. Чесно кажучи, я не можу пригадати іншу ситуацію, яка хоча б віддалено нагадувала нинішню українську кризу. Справді, вирва затягує не лише нас, а й американців. І ми йдемо до лобового зіткнення.
Для нас це екзистенційне питання, тому що йдеться не лише про долю України, але (що для нас набагато важливіше) про долю росії, причому у найголовнішому значенні цього слова. Для Сполучених Штатів це питання скоріше політичного престижу, питання лідерства, питання становища у світовій системі». Цікавою була його позиція, а що викликало ту трагедію, яку зараз переживає український народ після агресії путіна. Він вважає: «Зникло почуття страху. Взагалі кажучи, світ ґрунтується на страху, ні на чому іншому. Тому, якщо зникає страх, світ опиняється в небезпеці. І ось на Заході (передусім — у Сполучених Штатах, але й у Європі також) страх зник, інакше європейці реагували б на обстріли Запорізької атомної електростанції. Думаю, що відсутність страху і - в європейському випадку, я додав би — відсутність відповідальності за свою безпеку (бо вона повністю і остаточно передана Сполученим Штатам Америки) створюють цю ситуацію.

Була книга, дуже відома, присвячена сторіччю Першої світової війни The Sleepwalkers — «З закритими очима, що йшли назустріч катастрофі». У мене враження, що зараз, принаймні в Європі, ми бачимо людей, які заплющили очі та йдуть у напрямку урвища, у напрямку прірви. І це, справді, дуже небезпечно. Так що поверніть страх".

І на завершення, повертаючись до так званих «червоних ліній», вчений сказав: «До речі, про „червоні лінії“, з чого ми почали цю розмову. Вони були можливі у відносинах між більш-менш рівними величинами. А коли з одного боку є наддержава, а з іншого — залишки колишньої наддержави, з погляду Сполучених Штатів, ні про яку, навіть номінальну, рівність мови бути не може». Так він характеризує сучасну росію.

А от позиція Сергія Караганова, почесного голови президії Ради із зовнішньої та оборонної політики, тобто людини близької до кремля і особливо до миколи патрушева: «Ситуація посилюється «стратегічним паразитизмом» — за 75 років відносного світу люди забули страх війни, перестали боятися навіть ядерної зброї. Повсюдно, але особливо у країнах, послабився інстинкт самозбереження. Я багато років займався історією ядерної стратегії і прийшов для себе до однозначного висновку. Поява ядерної зброї - результат втручання Всевишнього, який жахнувся, побачивши, що люди, європейці і японці, що приєдналися до них, розв’язали протягом одного покоління дві світові війни, що забрали десятки мільйонів життів, і вручив людству зброю Армагеддону, показав, що страх перед ним існує. Завдяки цьому страху був відносний мир останніх трьох чвертей століття. Тепер цей страх зник. Відбувається немислиме з погляду колишніх уявлень про ядерне стримування — правлячі кола групи країн у нападі розпачливої ​​люті розв’язали повномасштабну війну на кордонах ядерної наддержави.

Страх ядерної ескалації слід відновлювати. Інакше людство приречене.

Зараз на полях України вирішується не тільки і навіть не стільки, якими будуть росія, майбутній світопорядок. Але й те, чи збережеться звичний нам світ взагалі, чи на планеті залишаться радіоактивні руїни, які отруюють залишки людства.

Зламавши волю Заходу до агресії, ми не тільки врятуємо себе, остаточно звільнимо світ від західного ярма, що тривало п’ять століть, але й врятуємо все людство. Підштовхнувши Захід до катарсису та відмови його еліт від гегемонії, ми змусимо його відступити раніше, ніж станеться всесвітня катастрофа. Людство отримає новий шанс на розвиток".

Цікаво, як караганов відповів щодо однієї із цілей спеціальної військової операції, як вони називають агресію путіна проти України: «Нам зараз треба зламати волю Заходу. Його боротьба за збереження залишків своєї гегемонії веде світ до термоядерної третьої світової війни. Нам треба дати їм бій, зламати волю до агресивного опору, змусити відступити, зайняти гідне місце і нарешті зайнятися своїми кризами. Але для цього потрібно спочатку перемогти у цьому протистоянні. Захід має відступити. Сподіваюся, без застосування ядерної зброї».

Тобто, за думкою цього кремлівського пропагандиста для того, щоб врятувати людство від ядерної війни, необхідно зламати волю заходу, перш за все США — відступити від допомоги Україні, а фактично — капітулювати перед путіним.

Коли його запитали, тепер у 2023 р., коли йде гаряча фаза конфлікту (війни) в Україні, де проти росії воює весь колективний Захід, ви, як і раніше, вважаєте, що маєте шанс на перемогу? І чому, на вашу думку, холодна війна за фактом переросла в гарячу? Він відповів: «Холодна війна за фактом переросла у гарячу, бо ми надто довго чекали. Потрібно було бити у 2018−2019 роках. 2021-го стався вже ковід, який тимчасово замінив війну.

Досить давно було зрозуміло, що Захід продовжує вести проти нас холодну війну. А ми чогось чекали. Можливо, збирали сили. Може, не до кінця розуміли глибину розбіжностей. Можливо, сподівалися домовитися. Хтось хотів зберегти свої капітали чи позиції на Заході. Якби ми діяли раніше, то, можливо, збройного конфлікту — відкритого та великого — вдалося б уникнути. Але зараз сталося те, що сталося. Я вважаю, що такий конфлікт — це провал мого покоління тому, що ми могли не допустити відкритої війни в Європі, яка, можливо, знаходиться лише у початковій фазі. Потрібно було діяти раніше та рішучіше. Ми надто довго утихомирювали, сподівалися, вірили.

Щодо нашого шансу на перемогу, то він великий. Тим більше, на мою думку, ця військова операція потужно підштовхнула внутрішній потенціал нашого суспільства. Ми стаємо більш самостійними, рішучішими та сувереннішими. Чи скористаємося цією можливістю, залежить значною мірою від нас самих. Але можливість така є, і ми маємо всі шанси перемогти. Хоча боротьба має бути дуже довга. Навіть коли ми закінчимо гостру фазу військового конфлікту в Україні, період цього землетрусу та наростаючого валу перетворень триватиме ще півтора десятиліття.
Тому про перемогу говорити, мабуть, ще зарано, але на те, що ми можемо перемогти на оперативно-тактичному рівні, є всі шанси. Однак, головне, треба зламати волю Заходу до конфронтації. Це завдання вищого рівня. І його треба вирішити, а то й почати різко піднімати ставки".
І на завершення процитуємо ще кремлівського пропагандиста: «Проблему між росією та Заходом можна вирішити лише двома шляхами: ліквідувати Україну як анти-росію (Україна або її частина може залишитися як дружнє росії державне утворення); і, друге, зламати волю Заходу до відчайдушного опору, який він останніми роками і зараз демонструє».

Тобто знищення України, як суверенної держави і капітуляція Заходу перед путіним, це і є єдина можливість завершення цієї війни.
Як ми пам’ятаємо, Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, тобто її гаряча фаза. А фактично ця війна розпочалася ще 9−10 березня 1938 року, коли гітлер здійснив аншлюс Австрії, а можливо ще раніше — 30 січня 1933 року, коли він став канцлером Німеччини.

Прихід гітлера до влади фактично запустив механізм світової трагедії.

Лідери найбільших країн світу, тих, які перемогли у Першій світовій війні, багато у чому були хрещеними батьками гітлера. Тільки завдяки їхньому лібералізму і потуранню непоказний єфрейтор Першої світової війни дуже швидко став фюрером третього рейху і головною рушійною силою Другої світової війни.

Прихід непоказного і нікому не відомого політика путіна до влади в росії після більш менш демократичного і харизматичного Єльцина, теж спочатку сприймався світовим співтовариством як випадковість, що має тимчасовий характер, але путін так не думав. Він вже тоді чітко для себе вирішив стати гегемоном світу та імператором нової російської імперії від океану до океану. Завдяки золотому нафтовому дощу, який більше 20-ти років падав на росію, дав можливість путіну створити потужну зброю і підготувати агресивне військо, які і повинні були реалізувати маніакальні забаганки новоспеченого фюрера. На підготовку до нової загарбницької війни йому знадобилось більше часу, ніж гітлеру, але мета у них була одна — стати світовими гегемонами. Путін, як і гітлер, крім потужної армії та зброї, створив завдяки потужній державній пропаганді, значно більш могутній свій ресурс, ніж зброя — одурманене населення росії - рашистів. За таких обставин війна була невідворотньою. І вона прийшла. Для когось несподівано, а для когось, як бажана. Дехто у світі подумав, що війна проти України — локальний конфлікт, який швидко буде закінчено.

Але, насправді, 24 лютого 2022 року розпочався не локальний конфлікт, а Третя світова війна. Вона поки що не вийшла за межі України, і тільки український народ став жертвою цієї агресії, але в будь-який час вона дуже швидко може перетворитися у світову війну. Зважаючи на те, що пряме зіткнення між США і путіним неминуче — тільки фактор часу віддаляє людство від початку глобальної ядерної катастрофи.

Тобто розпочався зворотній відлік часу.

Війна в Україні ще якийсь час буде продовжуватись. Героїчні ЗСУ врешті-решт доб’ються стратегічного перелому у цій війні і швидкими темпами будуть звільняти окуповані території.

Але загроза широкомасштабної третьої світової війни нікуди не подінеться. Поки в кремлі буде путін — загроза глобальної ядерної катастрофи тільки збільшується, і кожний прожитий людством день тільки наближає апокаліпсис.

Тепер вже очевидно, що путін не буде бити ядерною зброєю будь-якого виду по Україні - в цьому немає жодної потреби, як з точки зору оперативно-тактичної необхідності, так і - стратегічної. Головним об'єктом його удару може бути лише США.

При цьому путін може сподіватись на успіх тільки у разі несподіваного і смертельно вражаючого удару по США, який паралізує здатність на зворотний удар. путін, мабуть, розраховує, що йому вдасться не допустити удару відплати, який може знищити не тільки його у бункері, не тільки росію, а й увесь світ.

Йому немає що втрачати. Життя він прожив.

Деякі політики в США напередодні початку чергової виборчої компанії почали розігрувати путінський сценарій знищення США зсередини. Це велика небезпека для демократії. Намагання позбавити Україну військової та іншої допомоги з боку США у священній війні проти путіна тільки наблизить можливість ядерного удару по США.

Народи світу і лідери найбільших країн, особливо США, повинні ще раз згадати трагічні періоди початку і Першої, і Другої світових воєн та усвідомити, що ці війни можна було попередити, якби не зволікання і потурання агресору.

Більше потурати путіну не можна.

Будь-яке зволікання може призвести до загибелі людства.

путін на це здатний, і його дії та рішення ніким і нічим не обмежені.

Час прийшов, треба діяти.

Чи може путін вдарити по Україні, наприклад, однією із найпотужніших міжконтинентальних ядерних ракет «Сарматом» або тактичною ядерною зброєю? Об'єктивний аналіз реальної ситуації підказує, що не зможе ні «Сарматом», ні тактичною ядерною зброєю. Оскільки це буде жестом безсилля і повної поразки, що своєю чергою надзвичайно негативно вплине на імідж путіна серед населення росії.

Інша річ Європа. Удар можливий, але теж безглуздий. За таким ударом обов’язково послідує вражаючий удар США. путін це знає! Тому не наважиться.

Таким чином, усі погрози і бряцання ядерною зброєю, це лише гра на нервах.

У путіна ще залишилась якась невелика надія, що США відійдуть від допомоги Україні і не стануть захищати Європу заради своєї безпеки. Але це нездійсненні мрії.

Однак відповідальні політики у США не забули, що Україна добровільно позбавилася третього у світі ядерного арсеналу, а дві дивізії ракетних військ мали на озброєнні найбільш смертоносну на той період зброю МБР СС-24 і підльотний час яких до території США становив 22−24 хвилини, а одна така МБР могла знищити територію близько 200 000 кв. км. А зважаючи на те, що на території України було більше 1700 ядерних боєголовок великої потужності, то стає зрозумілим, що ця зброя була здатна знищити усе живе на планеті декілька разів. США і Велика Британія виступили гарантами нашої незалежності. Тому українці надзвичайно високо цінять допомогу США і Великої Британії у цій війні з путіним. Є високе сподівання, що ця допомога буде збережена, попри деякі складнощі, які путінська агентура створює.

Але для росії головний ворог це не Україна, це — США. Тому для неї єдиний можливий сценарій третьої світової війни — несподіваний удар на випередження по усіх головних центрах прийняття рішень і військових базах у США з тим, щоб паралізувати волю до захисту. Але можна гарантовано стверджувати, що такі хворобливі і божевільні ідеї й плани можуть народитись лише у путіна.

Разом з тим людство продовжує йти з заплющеними очима до прірви.

Треба діяти! путін підступний і божевільний.