У Львові лише одне протирадіаційне укриття

росія країна-терорист, яка не раз займалася ядерним шантажем

У зв’язку з війною в Україні зросла загроза радіаційної небезпеки. У наслідок підриву росіянами Каховської ГЕС знизився рівень водосховища, який охолоджував захоплену росіянами ЗАЕС. Відомо також, що ворог замінував частину станції і ніхто не виключає можливість потрапляння туди російської ракети. У головному управлінні розвідки Міноборони України переконані, що не має підвищеної загрози застосування ядерної зброї проти України, але зовсім виключати такі дії збоку Кремля також не можна. За словами представника ГУР Міноборони України Андрія Юсова, росія країна-терорист, яка не раз займалася ядерним шантажем. «Ця держава володіє ядерною зброєю стратегічною і тактичною, і гіпотетично загроза на цьому напрямку існує завжди», — пояснив він.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов колись припускав, що росія може завдати тактичного ядерного удару саме по Львівській області. Зокрема по інфраструктурних об'єктах, таких, як залізниця, щоб уповільнити військово-технічну допомогу збоку країн Заходу. За його словами, у ворога є до 5 тис. тактичних ядерних зарядів, з них половина на бойовому чергуванні. Досі цей прогноз експерта не справдився. Але готовим потрібно бути до всього, зокрема знову і знову нагадувати собі, як правильно поводитися у випадку радіаційної небезпеки.

«При радіаційній аварії, якщо вона застала вас на вулиці чи в дорозі, помітивши спалах, щоб не травмувати рогівку очей, не можна дивитися у його сторону, далі знайти у секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатися і лягти обличчям донизу, — розповідає заступник начальника відділу зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Ігор Курус. — Якщо у цей момент ви за кермом, потрібно закрити вікна та двері та прийняти захисну позу (голова закрита руками, а лікті опущені на коліна)».

Також необхідно прикрити рот і ніс тим, що є у доступі - маскою, хусткою чи якоюсь тканиною, і дихати через них. Дуже важливо після вибуху у найкоротший час знайти укриття (сховище, підвал будинку або центр бетонних будівель).

«Потрібно триматися подалі від вікон, стін та даху. По можливості герметизувати всі отвори за допомогою скотчу чи мокрої тканини, вимкнути кондиціонери та обігрівачі. І не забувати слідкувати за офіційними джерелами інформації: увімкнути радіо, телебачення, моніторити офіційні акаунти в соцмережах. Відповідно виконувати вказівки місцевої влади та рятувальників», — доповнює пан Курус.

Щоб знезаразити себе потрібно обережно зняти верхній шар одягу і помістити його у пластиковий пакет. Пізніше вимити з милом обличчя і руки, а ще краще прийняти душ. Рятувальники нагадують, що в умовах підвищеної радіаційної небезпеки водопровідну воду не можна споживати.

«Головне правило — вживати лише те, що збереглося у герметичному пакуванні! І перед тим, як щось використати, протирати його вологою тканиною. Далі бути готовим до евакуації», — нагадує представник ГУ ДСНС України у Львівській області.

100% області забезпечено найпростішими укриттями

Протирадіаційне укриття — це негерметична споруда, в якій створюються умови, що виключають вплив на людей іонізуючого опромінення. На Львівщині нараховується 677 протирадіаційних укриттів, з них лише одне у Львові. Більшість з них перейшли нам у спадок ще з радянських часів, їх зокрема почали будувати після аварії на Чорнобильській АЕС. Відрізняються такі сховища від найпростіших укриттів більшим коефіцієнтом захисту. Також вони повинні відповідали державним будівельним нормам, які висуваються для протирадіаційних укриттів.

«Більшість таких споруд створювали для укриття субʼєктів господарювання, які продовжують свою діяльність під час особливого періоду. Дуже мало їх було для того, щоб захищати населення — пояснює представник Департаменту цивільного захисту Львівської ОВА Володимир Кравцов. — Найпростіші укриття так само мають властивості, які можуть захистити від радіації. Протирадіаційних укриття в основному призначені для укриття від проникаючого радіаційного опромінення, яке утворюється під час ядерного вибуху. Від радіоактивного зараження місцевості протирадіаційних укриття не захищають, тому що вони не герметичні і все одно радіоактивний пил через систему вентиляції буде попадати у середину».

Пан Кравцов радить усім запастися засобами індивідуального захисту органів і шкіри. Найпростіше, це придбати респіратори або виготовити самостійно ватно-марлеві повʼязки.

«Залежно від ступеня загрози будуть введені певні режими радіаційної небезпеки. Цими режимами буде визначено, які засоби треба вживати: чи просто закритися в укритті і перечекати 48 годин (буде визначено скільки) чи лише обмежити перебування на відкритій місцевості. Потрібно слідкувати за сигналами оповіщення, дивитися, які будуть рекомендації у ЗМІ і їх дотримуватися», — пояснює пан Кравцов.

За його словами, майже 100% Львівської області забезпечено найпростішими укриттями. Проблемними можуть виникати лише зі закладами освіти, які не мають власного укриття. Тоді орган місцевого самоврядування, на чиєму балансі знаходить цей заклад освіти приймає рішення, чи вони хочуть збудувати, своє укриття для учасників освітнього процесу чи шукатимуть інший варіант.

Для прикладу, великомостівська громада, що на Львівщині встановила модульні захисні сховища біля садочків та шкіл ще минулого року.

«Це одна з найкращих можливостей, щоб вийти на очну форму навчання, — вважає начальник відділу освіти, культури та туризму Великомостівської міської ради Львівської області Галина Булик. — Один такий бетонний модуль з тамбуром і монтування нам обійшлася в 204 тис. грн. Сюди поміщається до двадцять осіб. Їх можна комбінувати між собою — по два, чотири тощо. Як ви собі намалюєте чи сплануєте, так їх можна розташувати. Між ними можуть бути проходи, як і просто окремі стояти. Надійність перевірялася сертифікованими фірмами, а чи підходить воно для використання, як найпростіше укриття перевірялося комісією: представники ДСНС і ювенальною поліцією».

Такі сховища, на зразок будиночків хоббіта, не є протирадіаційні, але можуть мати властивості протирадіаційного укриття. Це модульні споруди, які можуть бути використані, як найпростіші укриття.

«Є такий клас — найпростіші укриття з властивостями протирадіаційного укриття. Все залежить від товщини бетонних стін, якості самого бетону, також від того, як вони будуть розміщені. Чи, для прикладу, прямо стояти чи закопані в землю. Відповідно, чи буде якийсь коефіцієнт захисту від іонізуючого проникаючого випромінення чи не буде», — продовжує представник Департаменту цивільного захисту Львівської ОВА Володимир Кравцов.

Якщо такі модульні захисні сховища заглиблюються в землю на два чи півтори метра вони вже мають властивості протирадіаційних укриттів.

«У нас вони йдуть, як укриття цивільного захисту. І їхнє призначення для тимчасового укриття населення від уламків та вибухових хвиль. Якщо є високі ґрунтові води, то ми не можемо заглибити конструкцію. Товщина стін таких укриття від 30 до 40 см, і якщо воно заглиблене, то робимо насип ґрунту до 60 см», — розповідає представник будівельної компанії, яка встановлює подібні конструкції. Зазвичай у таких сховищах встановлюють умивальники і біотуалети, є вентиляція, два виходи.

Переваги таких захисних сховищ у тому, що вони мобільні і швидко монтуються, а теперішніх реаліях для різних установ — це є вихід із ситуації. Вони запатентовані і мають сертифікат відповідності.

Фахівці радять звертати увагу у якої компанії замовляти встановлення подібних сховищ, на їхню якість і відповідність заявленим критеріям.