У Новороздільській громаді — боротьба за «радянську колгоспницю», яку замаскували під «скорботну матір»…

До кінця року на Львівщині мають знести усі радянські пам’ятники. Станом на 21 листопада залишилося ще демонтувати (у межах загальнодержавної програми декомунізації) 25 монументів. Загалом вдалося повалити 311 скульптур — пережитків радянського минулого. Та чимало громад Львівської області намагаються схитрувати — замаскувати радянський монумент під стиль сучасних героїв, чи героїв часів УПА, аби лише не обурити деяких мешканців, які, очевидно, сумують за комуністичним режимом… Один з таких прикладів — у Новороздільській територіальній громаді. У село Берездівцях мешканці (переважно це старожили) категорично не хочуть зносити радянський монумент на честь жінки-колгоспниці. І їм, м’яко кажучи, начхати на закон про декомунізацію.

«Що коїться в головах людей? Комуняцький символ «перефарбували»…

«Новороздільська громада прагне зберегти у будь-який спосіб московистську історію, — обурилася мешканка Нового Роздолу Ірина Телька. — У селі Берездівці стоїть постамент «жєнщіни колгоспниці», який поставили в часи панування московитів. І, щоб бува його не знесли, вкрай «обдаровані» люди взяли і викарбували на одному з постаментів український герб… Обабіч поставили два стяги Незалежної України та УПА, поряд розмістили стелу з іменами новітніх героїв — і назвали це «скорботна мати». Комуняцький символ взяли «перефарбували» і ходять тепер там складають пошану… Ніяк не збагну, що коїться в головах людей, які так вчиняють. Зараз сотні тисяч українських життів поховано в землі за те, щоб у нас навіть тіні спогаду не залишилось від московитського панування. А тут такий сором!».

Ірина Телька шокована реакцією місцевих на її справедливий пост в соцмережах. Чимало людей Берездівців навіть готові лягти під техніку, аби не дати комунальникам демонтувати «колгоспницю».

«Монумент був прихований»

Як розповіла у коментарі для «ВЗ» секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич, проти знесення радянської колгоспниці виступають кілька мешканців села, яких підтримує голова Новороздільської громади Ярина Яценко. У вересні керівництво Стрийського району показало комісії Львівської ОВА цей об'єкт, досі монумент був прихований.

«На інвентаризацію „колгоспницю“ не дали, бо вважали, що це українізована комуністка, їй намалювали вишиванку, — продовжує моя співрозмовниця. — Поставили ще тризуб і „вліпили“ табличку у пам’ять про героїв України. Правда, не вказали, яких героїв — УПА чи сучасних. Ще два тижні тому там був напис „Велика вітчизняна війна — 1941−45 роки“. Написали листа від робочої групи Львівської ОВА з питань декомунізації, департаменту внутрішньої політики на ім'я місцевої громади. Сказали, що вносимо пам’ятник на інвентаризацію та просимо добровільно його демонтувати. Голова Новороздільської громади особисто зв’язалася зі мною та повідомила, що забрали напис про „41−45 роки“ та не будуть демонтовувати скульптуру. Попросила, аби ми викинули скульптуру зі списку інвентаризації. Пояснила їй: якщо переробили пам’ятник — не означає, що він не радянський. І, що пам’ятник Гітлеру не перестане бути Гітлером, якщо його переробити під Бандеру… Частина нашої робочої групи (Олег Радик та Захар Миляник) виїжджали на місце, оглянули пам’ятник. Він в самому центрі села, на нього скеровані камери спостереження. Запропонували демонтувати. Відповідь була така — що будуть люди, які проти, тому не можуть демонтувати».

Анна Герич припускає, що левова частка людей Берездівців, які проти демонтажу «колгоспниці», дезінформовані, бо деякі люди переповідали роками дивні легенди про «історичне значення монументу».

Телефоную до Ярини Яценко. Здивувалася, чому Львівська ОВА разом із депутатами облради так наполегливо взялися за монумент у Берездівцях. Мовляв, раніше вони бачили його, розглядали і не мали претензій. У список на знесення «колгоспниця» не потрапляла. А тут раптом щось змінилося…

Ярина Яценко не має однозначної позиції, чи монумент у Берездівцях треба зносити. Погоджується, що в громаді вже немає жодного радянського монументу, і це можуть підтвердити старожили. Обіцяє провести додаткові консультації із жителями громадами. Можливо, навіть знадобляться громадські слухання, які вирішать долю пам’ятника, якого вона навідріз не хоче назвати «колгоспницею».

«Противниками знесення пам’ятника є мешканці села. Свого часу цей пам’ятник був декомунізаваний. Там встановили тризуб. На стеллі — прізвища не похованих НКВДистів, а прізвища вихідців села, які в роки Другої світової війни були в УПА. Зносити стеллу, не думаю, що комусь підніметься рука. Збоку — жінка, яка тримає квіти. Її називають „плачуча мати“, вона — у вишиванці», — підсумувала Ярина Яценко.