Передплата 2024 «Добрий господар»

Кристинопіль, Клюсів, Сагайдачний, Шептицький…

У місті шахтарів ніяк не визначаться з перейменуванням населеного пункту

У Червонограді, що на Львівщині, здається, найдовше в Україні не можуть вирішити питання з перейменуванням. Місто шахтарів виявилося, м’яко кажучи, ретроградним і вперто не бажає позбуватися радянської топонімічної спадщини. Згідно із законом про декомунізацію, влада пропонує повернути населеному пункту назву Кристинопіль.

Перейменувати місто саме так запропонував Український інститут на­ціональної пам’яті. Згідно з ви­сновком установи, історична назва міста — Кристинопіль. До складу СРСР воно увійшло 15 лютого 1951 року на підставі ра­дянсько-польської міжурядо­вої угоди. Того ж року місто пе­рейменували на Червоноград. Рекомендація переназвати міс­то означає, що, згідно із зако­ном, який набув чинності 27 липня 2023 року, впродовж пів року влада міста має оголосити громадські слухання та вибрати одну із запропонованих жителя­ми назв. Назва Червоноград на обговорення більше не має ви­носитися. Якщо цього не зро­блять до кінця січня, місту по­верне історичну назву Верховна Рада України.

«Перейменовувати місто чи не перейменовувати, на часі це питання чи ні, не є у компетенції громади, — прокоментував ситу­ацію для „ВЗ“ заступник місь­кого голови Червонограда Тарас Тирко. — Оскільки Верхо­вна Рада прийняла Закон „Про засудження та заборону про­паганди російської імперської політики в Україні і деколоніза­цію топонімії“. І його необхід­но виконати. Відбудеться про­цес перейменування за участі мешканців міста чи без неї - залежить від них самих. Тому люди, котрі закликають залиши­ти назву Червоноград, або під­штовхують до ситуації, що місто перейменують без участі гро­мадськості, або ж займаються політиканством. Закликаю чер­воноградців виявити свідомість, поставити національний інтерес вище особистого — і таки спробувати визначитись з но­вою назвою міста. У разі, якщо не запропонуємо альтернатив­ну назву, Верховна Рада своїм рішенням перейменує його від­повідно до подання Інституту національної пам’яті».

Схоже, червоноградці таки згоди не дійдуть… 8 жовтня під час консультацій з громадськіс­тю у Народному домі виникла емоційна дискусія, за резуль­татами якої більшість присут­ніх у залі (а загалом було близь­ко двохсот осіб) висловилися за те, аби назву міста не зміню­вати. Аргументували тим, що назва Червоноград у них асо­ціюється не з радянською сим­волікою, а з червоно-чорними барвами прапора УПА, черво­ною калиною та історичною на­звою цих територій — Червона Русь.

Також лунали пропозиції від­класти розгляд цього питання, мовляв, не на часі, зараз війна. Лише троє учасників зустрічі за­пропонували змінити назву міс­та — на Кристинопіль, Клюсів або Сагайдачний. За підсумками консультацій задокументували усі тези, озвучені доповідачами. Після того провели інтернет-опитування на онлайн-плат­формі електронної демократії. Там пропозицій перейменуван­ня було, як кажуть, до кольо­ру — до вибору. Аж до образли­вих, на кшталт Розкраданськ, Довгобудськ, Ржаводськ, Де-басейнськ, які натякали на бу­цімто безгосподарність керів­ників міста… Усі пропозиції назв (крім образливих), які надійшли від 2 до 12 жовтня, акумулювала спеціальна робоча група з пере­йменування Червонограда.

18 жовтня на своєму засі­данні робоча група підсумува­ла, що Червоноград може бути перейменований на Бужани, Буг, Бужанськ, Бобинськ (Ва­силь Бобинський — уродженець Кристинополя, український поет, журналіст, перекладач, за­катований 1938 року в ГУЛА­ГУ), Клюсів, Новий двір (обидві назви — перші українські посе­лення на території нинішнього міста), Сагайдачний, Українослав, Кристинопіль, Христино­піль (похідні від імені Кристини, дружини польського велико­го коронного гетьмана Фелікса Казимира Потоцького, який за­снував місто Кристинопіль 1692 року), Шептицький, Шевченко, Червень (конотація до історич­ної області Червона Русь на те­риторії Галицького князівства).

Серед інших назв привер­нула увагу назва Шептицький. Що має митрополит Андрей Шептицький до Червоногра­да, «Високому Замку» розпо­віла авторка ідеї, 21-річна громадська активістка, сту­дентка, волонтерка Анаста­сія Безпалько.

«Думки про те, що Черво­ноград треба перейменува­ти, точилися в громадському просторі давно, — зазначила Анастасія. — Найбільше говори­ли про Кристинопіль, але мені не подобався цей варіант, бо це польська назва… Почала дума­ти, з ким би хотіла, щоб асоцію­валося моє місто. Що в нас є та­кого, чим можна пишатися. Тоді згадала про митрополита Ан­дрея Шептицького. Це визначна постать у нашій історії, вклад Шептицького у розвиток Укра­їни, у нашу Незалежність, не­можливо переоцінити. Митро­полит є видатним українським діячем, меценатом, представ­ником українського шляхетного роду Шептицьких, предстояте­лем УГКЦ. І має прямий зв’язок із нашим містом — складав вічні обіти у Кристинопільському мо­настирі отців василіан, викладав тут філософію. На території мо­настиря є його пам’ятник. В од­ному із сіл нашої громади, Волс­вині, Шептицький заснував Чин студитів і особисто зафундував дзвіницю. Підтримував бороть­бу українців за незалежність, за що три роки провів у російсько­му засланні і на три місяці був ув’язнений польською владою. Кошти вкладав у стипендії укра­їнським студентам на навчан­ня за кордоном, підтримував сиріт, митців, малих підприєм­ців, зокрема жіноче підприєм­ництво, молодіжні організації, а саме Пласт, побудував шпиталь. Шептицький — чудовий варіант назви, вона українська і напо­внена сенсом. Говорила про цю назву зі своїми друзями — вони мене підтримали».

Пам’ятник Андрею Шептицькому на території Кристинопільського монастиря.
Пам’ятник Андрею Шептицькому на території Кристинопільського монастиря.

Окремі дискусії на комісії розгорнулися про те, чи зали­шати у переліку назву Черво­ноград. Хоча у законодавстві чітко вказано, що назву Черво­ноград не розглядатимуть. Од­нак у міській комісії зважили на думку громадськості і проголо­сували двічі, чи залишати назву Червоноград у переліку. Але по­трібної кількості голосів не на­брали. Тоді вирішили перенести засідання, а на наступне запро­сити юриста, який би розтлума­чив: чи комісія є лише дорадчим органом, який збирає думки громадськості, чи вона своїм рі­шенням увійде в конфлікт із за­коном, якщо внесе у список на­зву Червоноград.

Також комісія визначила, що після остаточного затверджен­ня переліку назв відбудеть­ся електронне голосування жи­телів міста у форматі банк ID. Ті мешканці, які не мають змо­ги користуватися електронни­ми засобами, зможуть при­йти у чотири міські бібліотеки, де їм допоможуть проголосу­вати електронним способом. Після електронного голосуван­ня мешканців назву затвердить сесія Червоноградської міської ради. Потім цю назву переда­дуть як рекомендацію до Вер­ховної Ради України, яка на сво­єму засіданні прийме рішення про перейменування Червоно­града.

Схожі новини