«Мої діти народилися у Німеччині, але вони — патріоти України, вболівають за неї і допомагають ЗСУ»

Шість років тому я зробила велике інтерв'ю з актором Юрієм Розстальним, моїм однокласником, з яким не бачилися після випускного багато літ. Так, я впізнала нашого Юрка у фільмі режисера Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці» (2016 р.), де він зіграв роль депутата. Тоді ми, однокласники, знали, що Юрко виїхав до Німеччини, де одружився і виховує двох дітей, але не знали, що і у цій європейській країні Юрій Розстальний, не знаючи мови, але маючи неймовірну жагу до сцени і знімального майданчика, за два роки вивчив мову, грає у театрі і знімається у кіно! Син відомого заньківчанина, а потім франківця — народного артиста України Віталія Розстального (відійшов у засвіти 3 квітня 2006-го), пішов стопами батька…

Ми з Юрком час від часу перекидаємося кількома фразами у соцмережах, вітаємо одне одного зі святами, уродинами і Днем ангела. На Ютуб-каналі слухала, як Юрко читає Шевченка… А кілька днів тому я побачила у соцмережах, що Юрій Розстальний з хлопцем і дівчиною пригнали з Німеччини в Україну машину «швидкої» для захисників України. Хто ці молоді люди, чи це перше авто, яке актор привіз в Україну, журналістці «ВЗ» розповів Юрій Розстальний.

— У Німеччині я живу 27 років, — каже Юрій. — Останнім часом в українських фільмах майже не знімаюся, бо щезнути надовго з країни не можу. Однією з останніх робіт у Німеччині була роль царя Александра II. Коли мене запитали, чи погоджуюся зіграти цю роль, вирішив спочатку «вивчити» цього історичного персонажа. Як з’ясувалося, він не ховався у схронах, як теперішній бункерний тарган пуйло. Александр II пережив 9 замахів на його життя, але й далі продовжував пересуватися на конях Пітером. Однак на 10-й раз Господь сказав: «Слухай, Саша, треба уже й честь знати» (Сміється. — Г.Я.). Але що він доброго зробив для нас, бо в іншому випадку Шевченко так би і зогнив у тих казахських степах? Саме Александр II підписав указ про звільнення Тараса Шевченка зі солдатчини. Вивчивши усе це, я дав згоду. Знімали фільм у Ризі.

А тепер зніматимуся у ролі ще одного вбивці усіх часів і народів — Сталіна. Зйомки починаються 9 жовтня. Насамперед, я попросив сценарій, щоб знати — про що йдеться у фільмі. Фільм зніматимуть у Нюрнберзі. А ще відома у Німеччині режисерка українського походження Дарія Онищенко, яка зняла фільм «Забуті» і картину про Малевича, зараз має намір розпочинати зйомки стрічки, у якій я зіграю роль українського волонтера, який давно живе і працює у Німеччині, але душа його болить за Україну.

— Хто ці люди, з якими ти пригнав машину в Україну?

— Як хто? Це моя старша донька Ніна і син Юліан. Попри те, що мої діти народилися у Німеччині і є громадянами цієї країни, вони — патріоти України, вболівають за неї і допомагають ЗСУ стільки, наскільки це можливо. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну ми пригнали сюди вже шосту машину. Звісно, кошти на придбання машин збираємо серед знайомих і друзів. Пишу, телефоную людям, пояснюю…

Це різні кошти. Хтось дав півтори тисячі євро, а хтось віддав останні 15 євро. А ще ми співпрацюємо з різними благодійними організаціями. Розумієш, найбільше дав той, хто дав останнє. Нам вірять, Богу дякувати. Але велику частку ми з Юліаном і Ніною даємо з власних заощаджень.

— А кілька днів тому пригнали «швидку»?

— Так, це автомобіль швидкої допомоги, майже нова машина — 2019 року випуску. Юліан привіз її зі Страсбурга. Ми цю «швидку» з дітьми пригнали у Кропивницький. Ніяк не збагну, чому місто називається Кропивницький, а область — Кіровоградська?

— Чим займаються у Німеччині твої діти?

— Юліан закінчив школу, далі вчитися не пішов, працює у будівельному бізнесі. Свого часу займався боксом, мав успіхи, але добре, що дослухався до наших дружніх порад, і покинув цей вид спорту. Ніна після закінчення Франкфуртського університету (факультет політології) і Віденського університету працює у Брюсселі в Європарламенті.

— Ніна має прізвище Розстальна?

— О, вона обурюється, що за документами вона Розстальний — у Німеччині так пишуть. А вона хоче бути, як бабуся — Ніна Розстальна (мама Юрія — Ніна Андріанівна Розстальна. — Г.Я.).

— Юра, як тобі вдалося дітям, які народилися у Німеччині, прищепити не просто любов до України, а виховати їх патріотами України?

— Не все на мені зав’язано. Їхній дідусь, по лінії їхньої мами Тетяни, — українець, народився у Коломиї. Дідусь був у дивізії СС «Галичина». Мама Тетяни, хоч і німкеня, але Таню виховувала в українських традиціях — пошана і знання української мови, культури українського народу. А що я? Я зі своїми дітками, коли вони ще були у лоні матері, розмовляв тільки українською і співав українські пісні. Юліан ще не вмів говорити, але коли я його вкладав спати, головою показував, щоб робив йому масаж і співав «Чорноморець, матінко, чорноморець…». Мої діти кажуть так: «Ну, які ми німці, якщо у нас лише чвертка німецької крові?». Діти вважають себе українцями, ба, більше, вони навіть цього не ставлять під сумнів…