Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«…Але спочатку скажіть слово «паляниця»

За неповний тиждень діти-волонтери зібрали біля траси 10 тисяч грн. Кошти передали родинам поранених воїнів

Ці маленькі жителі Літятина роблять для української армії велику справу.
Ці маленькі жителі Літятина роблять для української армії велику справу.

У селі Літятині на Тернопільщині з’явилися маленькі волонтери — учні третього-шостого класів місцевої школи. Чи не щодня вони виходять на узбіччя траси Підгайці - Бережани, де облаштовано своєрідний блок-пост з автомобільних шин, зупиняють попутні машини і просять водіїв та пасажирів задонатити на ЗСУ. Всі внески подорожників передають родинам воїнів-односельців, найперше тим, яких було поранено на фронті. Частину зібраних коштів передали дорослим сільським волонтерам Онишкам, які возять допомогу на схід.

Росте гідна зміна

Все почалося з того, що вожак цієї дитячої компанії Мартин Яцишин, який перейшов у шостий клас, у сільській крамниці придбав український стяг. А потім разом зі своїми однолітками і меншими друзями — Софійкою, Наталею, Тарасом, Максимом, двома Христинками (до них недавно доєднався восьмикласник Віктор) — пішли робити добру справу: збирати кошти для наших воїнів.

Все відпрацьовано до автоматизму. Коли наближається машина, діти біля дороги енергійно махають прапором, просячи про зупинку. Як тільки авто загальмовує, вітаються гаслом «Слава Україні!» Почувши відповідь, жартома кажуть ще вимовити слово «паляниця» (щоб переконатися, що перед ними — наші співвітчизники). А потім закликають фінансово підтримати наших воїнів. Розчулені цією сценкою дорослі дістають свої гаманці. Діти дякують за пожертви, бажають добродійникам щасливої дороги.

Майже щодня маленькі літятинські активісти виходять на «роботу». За неповний перший тиждень акції зібрали 10 тисяч гривень. Передали їх родинам поранених воїнів-односельців. Один зі своїх «заробітків» принесли, щоб підтримати вчительку української мови та літератури Галину Олександрівну Простяк — її син і чоловік нині захищають Україну. Побачивши школяриків з грошима для своїх рідних педагог не могла стримати сліз. Плакала від суму (бо щодень у тривозі) і від радості: гідна підростає у нас зміна!

Всі троє дітей у сім'ї - волонтери!

Маленькими волонтерами стали син і дві донечки жительки Літятина Уляни Чернушин. Кореспонденту «Високого Замку» вона розповіла:

— Я та інші батьки спочатку були проти того, щоб наші діти бігали біля дороги з великим потоком транспорту. А вони наступного дня взяли та й пішли проситися до сільського старости Івана Мироновича, він їм дозволив. Моя малеча часто переглядає різні «тік-токи», там поміщують відео і про те, як збирають кошти на українську армію. Не раз діти казали нам: іншим — можна, а чому нам — ні? І ми вже не могли перечити, бо бачили, що наші діти роблять добру справу. Підтримуємо їх. Щоправда, коли сильно дощить, забираємо їх з вулиці додому.

Пані Уляна каже, що подорожники не відмовляють маленьким добродійникам. Дають їм гроші для ЗСУ, дякують за їхній вчинок, пригощають цукерками. Якось діти зробили перерву на обід, а невідома жінка, яка сподівалася зустріти волонтериків край дороги, не побачивши їх, прийшла до хати і передала для ЗСУ 200 грн. Іншого разу на дитячому блокпості зупинився воїн і подарував школярикам шеврони із синьо-жовтим прапорцем. Діти були на сьомому небі.

Про кожний свій благодійний збір для ЗСУ школярики звітують сільській владі.
Про кожний свій благодійний збір для ЗСУ школярики звітують сільській владі.

Не приховує гордості за своїх маленьких краян староста села Літятина Іван Олексюк:

— Ми з великим трепетом, духовним піднесенням сприйняли те, що діти так організувалися для доброї справи. Пишаємося, що вони з великою повагою ставляться до захисників України. Їхній вчинок стимулює інших людей робити добро. В очах цих дітей світиться вогник Перемоги, своїми маленькими ручками вони теж наближають її.

Схожі новини