Передплата 2024 «Добрий господар»

Війна — важкий психологічний фактор для організму жінки

Жіноче здоров’я у час війни — тема актуальна й дуже непроста. Адже українське жіноцтво третього тисячоліття нарівні з чоловіками боронить свободу та незалежність своєї держави. Навіть якщо жінка не тримає у руках зброї — у кожної з нас своє завдання: робота, волонтерство, виховання дітей, очікування своїх рідних з війни. І щоденні переживання, стреси, безсонні ночі через повітряні тривоги та ракетні обстріли, страх за життя дітей навіть у тилових регіонах, не кажучи вже про прифронтові території

Алла Браславець. Скріншот з сторінки лікарки в соціальній мережі
Алла Браславець. Скріншот з сторінки лікарки в соціальній мережі

Звісно, постійне перебування у тривожному стані не може не відобразитися на жіночому здоров’ї. З якими проблемами звертаються жінки до свого лікаря? Чи зменшилася народжуваність маленьких українців? Як жінці вберегти репродуктивне здоров’я у жорстоких умовах сьогодення? Відповіді на ці та інші запитання дає гінеколог із Харкова Алла Браславець.

— Як можна оцінити загалом здоров’я більшості українських жінок репродук­тивного віку на третій рік повномасш­табної війни?

— На мою думку, об’єктивно говорити про репродуктивне здоров’я українського жіноцтва ми зможемо ретроспективно вже після нашої Перемоги. За ці роки страш­ної війни жінки вже, як би це не звучало, адаптувалися до реалій та мають доступ до різних спектрів медицини. З перших днів повномасштабного вторгнення харківські фахівці разом з іноземними партнерами розробили і реалізували Інтернет-плат­форму цілодобової безоплатної консуль­тативної медичної допомоги Doctors4ua.com. Це соціальний проєкт, створений для українців, які страждають від війни, до яко­го долучилися медики зі всього світу, які абсолютно безкоштовно, на волонтерських засадах надають консультації з будь-яких медичних питань для українців, які не мо­жуть відвідати лікаря фізично. Щоб отри­мати консультацію будь-якого вузького спеціаліста, достатньо зареєструватися і обрати бажаний для вас формат консульта­ції: текст, аудіо чи відео. Тож якщо ви з яки­хось причин не маєте можливості відвідати лікаря фізично, — перебуваєте в зоні актив­них бойових дій чи в еміграції, — але маєте доступ до Інтернету, будь ласка, скорис­тайтеся можливістю безоплатно отримати консультацію фахівця.

У перші місяці війни до мене на консуль­тації зверталися жінки з двома протилеж­ними реакціями на стрес: повна відсутність місячних та місячні, які переходили в мат­кові кровотечі. Тепер же ми обговорюємо й вирішуємо рутинні жіночі проблеми. І це, на мою думку, свідчить про те, що жіночий ор­ганізм здатний адаптуватися до стресових умов і продовжувати більш-менш нормаль­но функціонувати.

— Як зазвичай жіночий організм реа­гує на стрес? Чи відображається це на місячному циклі?

— Кожен організм індивідуально реагує на стрес. У когось місячний цикл зберіга­ється, в когось виникає затримка чи від­сутність критичних днів, а в когось навпаки — надмірні місячні. Це може бути природ­ною реакцією жіночого організму на різні фізичні та психологічні фактори. А війна — це важкий психологічний фактор для орга­нізму жінки.

— Якщо критичні дні зникають чи за­тримуються — це природна реакція жі­ночого організму на переживання через війну чи сигнал серйозного порушення здоров’я жінки?

— Стрес, фізичні й психологічні пере­навантаження, зміна харчової поведінки призводять до затримки місячного циклу на 10−14 днів. Організму потрібен час для перелаштування та пристосування до ви­живання в нових умовах: війна, вимуше­ний переїзд, вихід із зони комфорту та ін. Аменорея — стан, коли критичні дні відсутні упродовж трьох-чотирьох місяців. Загалом аменорея не лише може виникнути як ре­акція на стрес. Гінекологія розрізняє пер­винну аменорею, коли місячних (починаю­чи від підліткового віку) у дівчини чи жінки ніколи не було, і вторинну аменорею, коли була хоча б одна менструація, а потім зни­кла на тривалий час. Це може свідчити про серйозні захворювання організму: функці­ональну гіпоталамічну аменорею, синдром полікістозних яєчників, аномалії придатків та інші стани, які потребують докладного обстеження. Тож якщо у жінки затримка ци­клу більш як на три місяці, слід невідкладно звернутися до гінеколога.

— Окрім зміни циклу, яка ще буває ре­акція організму на стрес?

— Під впливом стресу може змінитися харчова поведінка, причому радикально: від повної відмови від їжі — тоді виникає ко­лосальний енергодефіцит, — до переїдан­ня, коли людина буквально заїдає стрес солодощами, що теж впливає на зміни циклу. В медицині є таке поняття, як стрес-індукована гіперпролактинемія, коли гор­мон пролактин надмірно підвищується че­рез стрес, що, своєю чергою, призводить до зміни овуляції та значних змін циклу.

— Який вплив матиме перебування у зоні активних бойових дій на здоров’я молодих жінок, дівчат — наших захис­ниць, а також місцевих жінок, які досі перебувають в зоні бойових дій?

— Однозначно, перебування жінок на фронті, у зоні бойових дій — це великий ри­зик травматизму безпосередньо від куль, осколків. Додайте колосальний психоло­гічний стрес, посттравматичний стресо­вий розлад (ПТСР. — Авт.) та інші фізичні й психологічні проблеми. Умови, в яких пере­бувають жінки на війні (не завжди є доступ до чистої води, невідповідні умови гігієни тощо) можуть спричинити різні інфекційні захворювання. І найгірше, що часто ці жін­ки залишаються без доступу до кваліфіко­ваних лікарів, обстежень. Дуже важливо також не боятися заявляти про сексуальне насильство, булінг. Тож невідкладним за­вданням суспільства є забезпечення на­дання цим жінкам медичної допомоги, у тому числі й психологічної.

— Дати життя, коли у країні війна. Чи варто взагалі планувати вагітність під час війни?

— Знову подумки повертаюся до першо­го року війни. Тоді планування вагітності було радше винятком із правил. Тепер же, незважаючи на постійні обстріли Харкова, жінки все частіше звертаються саме з пи­таннями планування вагітності. І переважно виношування вагітностей відбуваються без особливих ускладнень. Однак іноді у вагіт­них жінок, які виїхали із зони активних бо­йових дій, потрапляли під обстріли, пере­бували у важкому психо-емоційному стані, на жаль, траплялися випадки самовільного переривання вагітності. Перебіг вагітності багато в чому залежить від психологічно­го стану жінки, умов її проживання тощо. Особливо над можливістю народжування повинні задуматися жінки, які перебувають на окупованих територіях або в зоні актив­них бойових дій. Адже пережитий стрес, недостатнє харчування, недоступність ме­дичної допомоги впливають на перебіг ва­гітності й підвищують ризик різноманітних ускладнень.

— Чи можуть проблеми нинішнього дня — стрес через війну в Україні та інші фактори — вплинути на можливість май­бутніх вагітностей, їх перебіг та вплив на здоров’я новонароджених? А також чи може стрес спричинити у породіл­лі післяпологову депресію, і чому вона іноді виникає навіть у благополучних жінок?

— Так, на жаль, пережитий стрес може вплинути не репродуктивне здоров’я жін­ки, можливість настання, виношування вагітності, розвиток плоду. Через стрес можуть виникнути передчасні пологи, на­родження немовлят з критично низькою вагою, а також є ризик ускладнення психіч­ного здоров’я мами та її взаємостосунків з дитиною. Післяпологова депресія виникає у породіллі і може впливати на поведінку жінки у період її відновлення. Однак піс­ляпологова депресія може виникати не лише у жінок, які переживають воєнні дії. Спричинити її можуть багато фізіологіч­них, психологічних, соціальних факторів, які впливають на здоров’я та самопочуття породіллі: стрес, який переживає жінка під час пологів, зміни гормонального фону, втома, біль, неспокій щодо правильного догляду за новонародженим. Це і сумніви в тому, що її дитя отримує максимум ма­теринської любові та турботи, матеріальні труднощі, відсутність належної підтримки батька дитини, рідних, зміна ролі жінки, — все може бути поштовхом для розвитку післяпологової депресії. Важливо розумі­ти, що післяпологова депресія — це медич­на проблема, для лікування якої необхід­на кваліфікована допомога. І не потрібно соромитися звертатися до фахівця, адже цей стан виліковний.

— Що жінка повинна зробити для себе невідкладно, щоб залишатися здоро­вою на довгі роки?

— Є низка рекомендацій, які слід викону­вати. Насамперед, двічі на рік звертатися до гінеколога, навіть коли нічого не турбує, для оглядів та скринінгових тестів, щоб ви­явити можливе захворювання. Це скринінг раку шийки матки, скринінг раку молочної залози, які необхідно проходити щороку. Слід дотримуватися розумного режиму праці та відпочинку, раціонального харчу­вання, фізичної активності. Дуже важли­вою є й соціальна активність: відвідування культурних заходів, вміння знайти будь-яке ком’юніті, яке даватиме вам відчуття влас­ної значущості та спокою у наш непростий час.

Схожі новини