Які вакцини за яких хронічних хвороб протипоказані?

В Україні досі поширений міф, що людям з хронічними захворюваннями вакцинуватися небезпечно. Організм у них ослаблений, а отже, і користі від щеплення не буде. Понад те: погіршиться перебіг цих хвороб або й взагалі можуть виникнути нові болячки. У Міністерстві охорони здоров’я не втомлюються нагадувати: хронічно хворі люди потребують посилення імунного захисту, і не тільки планових, а й додаткових щеплень. Хто та від яких патологій, читайте далі.

Кому слід вакцинуватися від пневмококової інфекції та грипу:

• пацієнтам з хворобами дихаль­ної системи (бронхіальною астмою, хронічним обструктивним захворю­ванням легень);
• людям із муковісцидозом;
• діабетикам (незалежно від типу);
• хворим на серцево-судинні па­тології;
• зі встановленим кохлеарним імплантом (електронним пристро­єм, який вживляють у вухо за втра­ти слуху);
• імунодефіцитними станами;
• з хворобами селезінки або за відсутності цього органа.

Щоб захиститися від пневмоко­ка, достатньо одного щеплення. А от від грипу вакцинуватися необхід­но щороку.

Кому рекомендується отримати щеплення від гепатитів, А й В:

• пацієнтам із захворюваннями печінки;
• з порушенням згортання крові;
• анемією;
• людям, що перебувають на ді­алізі;
• хворим з імунодефіцитними станами (таким може знадобитися додаткова доза вакцини від гепати­ту В).

Важливо. У випадках імуноде­фіцитних станів бажано також вак­цинуватися від вірусу папіломи лю­дини та менінгококової інфекції. А от щеплення живими ослабленими вакцинами (БЦЖ, проти вітряної ві­спи, кору, паротиту й краснухи, про­ти ротавірусу) та ослабленою вак­циною проти поліомієліту таким пацієнтам протипоказані.