«За минулий рік лише у наших закладах податківці провели п’ять перевірок…»
У 2023 році у Львові закрилося п’ятнадцять закладів громадського харчування
За офіційною статистичною інформацією, упродовж 2023 року у Львові закрилося 15 закладів громадського харчування різних типів — кафе, пабів, ресторанів. Серед закритих закладів харчування — GastroFamily Food Market, «Остання барикада», SOWA, Haim. Telavivian Food & Mood, «Оцет», «Річка», «Боїм Кебаб», «Делікатека», «Молодо зелено», «Азійський»…
"Закриття ресторанів у Львові має дві ключові причини — війна та велика кількість перевірок від податкової, які увінчуються тим, що рестораторам натякають «вирішити питання», а потім виписують високі штрафи за надуманими причинами, — розповів для «ВЗ» ресторатор Анатолій Крайко. — Я відповів, що не піду на хабар в кишеню податківців. Бо мої ресторани працюють, зокрема, щоб податки йшли на допомогу ЗСУ. А податки ми сплачуємо. Але, кому це цікаво? За минулий рік лише в наших закладах податківці провели п’ять перевірок… Такого не бачив за тридцять років, відколи займаюся ресторанним бізнесом. Війна — не причина припинити перевірки ресторанів! Сума штрафів непідйомна, тому судимося з податківцями. Наші ресторани оштрафували на різні суми — 180 тисяч гривень, інший — на понад 300 тисяч…".\
«Ресторанна галузь страждає через брак кадрів, високу орендну плату»
Власник ресторанів Андрій Іонов доповнив: «Ресторани закрилися переважно через війну, тут є комплекс проблем. Чимало людей через війну виїхали з України і серед них багато фахівців — кухарів, офіціантів… У Львові — страшенний брак кадрів ресторанної сфери. Спеціаліста важко знайти, утримувати його складно. Для того, щоб знайти спеціаліста — треба платити йому серйозні гроші. Ще одна причина закриття закладів — люди стали менше ходити в ресторани, якщо порівнювати з довоєнним періодом. Оберти прибутку зменшилися. Багато закладів опинилися на межі банкрутства. Плюс дуже подорожчали продукти для приготування страв, подорожчали комунальні послуги — електрика, газ, плюс податки треба сплачувати регулярно, цього не можна пропустити. Бо можна нарватися на податкову перевірку… Немає чим дотягнути товарооборот. Такий стан справ призведе до того, що в Україні надалі будуть закриватися ресторани».
Андрій Іонов каже, у Львові ще не разюча статистика закриття, у порівнянні з Києвом. «Заклади громадського харчування просто не витримують поточної економічної ситуації, — наголошує мій співрозмовник. — Ще одна причина — у Львові різко зменшився туристичний потік, на який були зорієнтовані багато закладів ресторанного бізнесу. Іноземних туристів практично немає, і то це волонтери чи представники гуманітарних місій. Плюс були випадки рейдів військкоматів по ресторанах. У закладах вручали повістки, чоловіки призовного віку бояться ходити в ресторани. Галузь страждає і через високу орендну плату. Частина ресторанів працює в орендованих приміщеннях, а власники бувають різними: хтось розуміє ситуацію і не підвищує оренду плату, хтось — навпаки. Якщо орендодавець просить вищу плату за оренду, то ресторани закриваються, бо працювати в збиток не будуть. Тому закриття ресторанів за минулий рік — цілий комплекс різних факторів».
«Гості перестали залишати щедрі чайові»
Журналістка «ВЗ» поговорила з адміністраторами кількох популярних ресторанів у Львові про середній чек замовлень гостей. Кажуть, ситуація стала критичною — поменшало іноземців та гостей, які приносять ресторану хороший прибуток. До війни середній чек замовлень був на рівні 3−5 тисяч гривень (вечеря з вином, гарячими стравами та морепродуктами), а тепер — півтори тисячі гривень. Деякі гості замовляють обід по мінімуму, аби чек не перевищував 800 гривень, чайових офіціантам майже не залишають.
«З чайовими ситуація взагалі критична, гості перестали залишати щедрі суми, — розповіла „ВЗ“ адміністраторка ресторану при готелю Христина. — До широкомасштабного вторгнення це було 100−200 гривень, тепер можуть дати і 20 гривень, і 50, або взагалі нічого не залишити… Ми втрачаємо офіціантів з різних причин. І одна з них — що гості не дають чайових, бо дехто добре заробляв на чайових. Ще бувають випадки, коли гість замовив дорогу страву, кухня готує, а потім викликає офіціанта, щоб повідомити про скасування замовлення. Пояснюємо, що так не гарно, продукти уже пішли в роботу, може передумає. Марно, не передумують, а йдуть геть».
