Українські банки віддаватимуть в держбюджет половину своїх прибутків. Яких наслідків очікувати?

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні підвищені податки для українських банків. Вже у 2024 році банкам доведеться віддати у державний бюджет половину прибутків, які вони заробили за цей рік (разово), а надалі - чверть зароблених коштів. Для порівняння, зараз податок на прибуток банків — 18%. З наступного року запроваджують метод оподаткування «заднім числом». Головний аргумент підвищення податків для банків аж на 50% - складна ситуація з наповненням державної скарбниці в умовах війни. Дефіцит бюджету на наступний рік — 1,57 трлн грн.

Як вплине нововведення для банків на економіку держави, чи позначиться високий податок банків на гаманцях українців, які тримають в банках депозити, або ж беруть там кредити?

Коли і за яких умов для банків «придумали» нові умови оподаткування?

Історія із високим оподаткуванням банків задля поповнення держбюджету стартувала в серпні цього року. У парламенті для таких ідей побачили хорошу статистику. За три квартали 2023 року банківська система України заробила 110 млрд грн чистого прибутку. З цієї суми до держбюджету надійшло майже 36 млрд грн податків. А ще кращим прибутковим роком для банкірів був у 2021 році. Попри ковід, їм вдалося накопичити 77,5 млрд грн прибутку.

Звідки ж у банків такі прибутки? Економічні експерти кажуть, що банки насамперед виграли від політики високих ставок, яку Нацбанк запровадив на період війни для стримування знецінення гривні. Крім того, банки стали бенефіціарами минулорічної емісії гривні, яку центральний банк проводив для фінансування видатків бюджету.

«Спочатку базовим варіантом закону було підвищення ставки податку на прибуток для банків до 36% у 2024 та 2025 роках, — повідомляє Forbes. — Фінальним рішенням стала ставка 50% податку на увесь прибуток ретроспективно за 2023 рік. Далі банки платитимуть 25%. Близько половини додаткових податків за 2023 рік припадає на «ПриватБанк».

Оскільки платіжним періодом для податку на прибуток є квартал, банки в листопаді вже сплатили податок за ставкою 18% за більшу частину 2023 року. Після набуття чинності закону (з січня 2024 року) банки повинні будуть переглянути сплачені податкові зобов’язання за весь 2023 рік. Зокрема, до отриманих прибутків застосують ставку 50% замість 18% і додадуть до бази оподаткування збитки минулих періодів (якщо зменшували на ці збитки свої прибутки за 2023 рік).

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій порахував, що при податку у 50% загальна сума доплати недержавних банків за весь 2023 рік становитиме 15−20 мільярдів гривень.

Реакція банкірів: порушення закону, дисбаланс активів банку, підвищення кредитних ставок…

Враження банківської спільноти України від податкових нововведень на наступний рік переважно негативні. Говорять про непосильне фінансове навантаження, а також порушення закону.

«Оподаткування прибутків „заднім числом“ порушує не лише Податковий кодекс, а й Конституцію, — написав офіційний коментар голова правління банку ПУМБ Сергій Черненко. — Це поганий прецедент, коли в під час війни порушуються основні закони країни».

Черненко пропонував запровадити авансовий одноразовий платіж до бюджету, а також погоджувався на ставку податку у 36% на два роки, або до завершення воєнного стану.

До когорти критиків закону приєдналося і керівництво Monobank. «Не треба розповідати, як багато прибутку заробили банки, — зазначив співзасновник Monobank Олег Гороховський. — Розумію необхідність пошуку додаткових джерел для покриття дефіциту бюджету. Однак метод, який запропонував Мінфін викликає шок. Цей шок не стільки від суми, яку необхідно доплатити, скільки від інструменту, який не має аналогів у світовій практиці, суперечить Конституції та основам Римського права. Закон не може мати зворотної сили. Це правове свавілля».

Олег Гороховський також зазначає, що є низка інших галузей, у яких є прибуток. Чому вся увага прикута лише до банків?

«Банки заробили цьогоріч, оскільки довірилися державі, купували облігації (цінні папери), а також тримали гроші на рахунках, щоб, як просив НБУ, „полегшити механізм грошової трансмісії“. Це все виявилося обманом», — каже Гороховський.

Власники українських банків розглядають варіанти оскарження цього рішення в Конституційному Суді. Наразі президент України не підписав закон про вищі ставки для банків. Юристи, тим часом, мають певні зауваження щодо законності ухваленого документа: він не відповідає принципу податкової стабільності, який передбачений в податковому кодексі.

Експерт банківської сфери Віктор Гальчинський вважає, що запровадження 50% податку на прибуток комерційних банків є вимушеним кроком держави в умовах гострого дефіциту бюджету та можливого скорочення міжнародної фінансової допомоги.

«В умовах гострої нестачі коштів державі легко отримати їх від однієї з найпрозоріших галузей національної економіки, в якій ухилення від податків неможливо в принципі через специфіку роботи, — сказав Віктор у коментарі для „ВЗ“. — Позитивним моментом для країни є те, що сплачені, як додатковий податок кошти підуть на фінансування критичних оборонних витрат, але на цьому позитив закінчується… Бо цей закон у разі набуття чинності матиме два істотних наслідки для банківської системи і економіки загалом. У довгостроковій перспективі надійність банківської системи України може опинитися під загрозою — вилучення половини прибутку разом із скасуванням Національним банком послаблень у банківському нагляді, запроваджених з початком повномасштабної російської агресії проти України, потенційно створить потреби в докапіталізації частини українських недержавних банків. Не факт, що в акціонерів таких банків будуть ресурси і бажання здійснити таку докапіталізацію. Тож частина банків буде змушена в різний спосіб вийти з ринку. Звичайно, у багатьох учасників ринку буде спокуса перекласти додаткові видатки на клієнтів, але це зробити не вдасться через високу конкурентність банківського ринку України, на якому завжди знайдеться гравець, що запропонує якісні послуги за нижчою ціною».

Другий наслідок прогресивного оподаткування банківської системи, міркує Гальчинський, вдарить по інвестиційній привабливості України.

«Навряд чи серйозні інвестори будуть заводити кошти в Україну, або брати участь у проєктах з її відбудови, знаючи, що влада держави зможе будь-коли „змінити правила гри у другому таймі“ та вилучити частину прибутку будь-якої галузі економіки, якщо вважатиме, що така галузь „забагато заробляє“, — продовжує розмову Віктор Гальчинський. — На мою думку, такий підхід помножить на нуль всі зусилля з промоції інвестицій в Україну».

Що кажуть в Нацбанку?

Експерти Нацбанку заспокоюють: нічого нового у 50% податку на прибуток банків вони не придумали, це, мовляв, світова практика.

«Використання додаткового оподаткування окремих галузей у разі отримання ними надприбутків завдяки тимчасовим сприятливим економічним умовам (так звана економічна рента) є відносно поширеною світовою практикою, яку в контексті банків уже запровадила або розглядає низка європейських країн, зокрема Іспанія, Італія, країни Балтії», — переконують у Нацбанку.