Продукти відпускатимуть за картками?

Пам’ятаємо, як перед Новим роком президент Володимир Зеленський рапортував країні, що 2021-го ВПЕРШЕ зібрано рекордний урожай зернових, що досягнуто відрадних показників в інших галузях. І про те, що всі негативні прогнози, які буцімто поширюють олігархи і опозиція — цілковита брехня. Мовляв, влада, попри невтішні світові новини, забезпечує упевнений поступ держави. Та ба! Через шалений ріст цін уряд у ручному режимі обмежив ціни на батони і олію. Однак це не стримало регресних процесів. Відразу після свят економічний радник президента Олег Устенко ошелешив українців ще однією невтішною звісткою.

Цей фахівець повідомив, що у 2022 році увесь світ, а відтак й Україну, чекають серйозні інфляційні виклики. І що це неминуче призведе до зростання на 10-20% цін на харчі зокрема, на хліб, цукор. Щоб захистити соціально вразливі верстви населення (людей з низькими доходами), за словами пана Устенка, влада розглядає можливість адресних грошових допомог за аналогією “ковідних” виплат у застосунку “Дія”. Радник президента обмовився про запровадження так званих продуктових карток - для тих, хто найбільше потерпатиме від інфляційного шоку.

Читайте також: Газ та цукор подорожчали на понад 60%, електроенергія - на 34%

Озвучена перспектива викликала тривогу серед населення і експертів. Прокоментувати “новину дня” кореспондент “Високого Замку” попросив голову Комітету економістів України Андрія Новака і політолога Михайла Басараба.

Правильну ідею подали неправильно…

- Ідея так званих продуктових карток сама собою непогана, - каже Андрій Новак. - Але її погано подали. Її назва в українців викликає виключно негативні асоціації з нашим радянським минулим. Тоді через величезний дефіцит продуктів запроваджували штучний розподіл — видавали продуктові картки. Споживання обмежували 300 грамами хліба на одну особу, 100 грамами молока, цукру і так далі. У нас, дякувати Богу, немає жодного дефіциту. Тому говорити про продуктову картку некоректно. Я, радше, казав би про соціальну картку.

Друге, поширював би її дію не тільки на продукти харчування, а й на товари першої необхідності, можливо, навіть на одяг. Але всі ці товари мають бути виключно українськими — щоб через цей механізм зробити реінвестицію національним виробникам. Тож ідея була, як на мене, правильною, але неправильно її подали, неправильно анонсували обмеження. Зробили щось на зразок “ковідної” тисячі. Її використання, як відомо, спочатку обмежували сферою розваг, потім додали можливість купівлі ліків. А я пропонував передбачити можливість оплати комунальних послуг... Схожий механізм має бути передбачено й у запровадженні соціальної картки.

- Як мовиться, немає диму без вогню. Якщо у владі вже обмовилися про таку ініціативу, нас справді чекають невеселі часи?

- Запровадження будь-яких продуктових карток можливе лише тоді, коли країна відчуває великий дефіцит харчів. Дехто лякає, що наступний етап — голод... Але я не перебільшував би. Насправді практика застосування таких карток є досить поширеною навіть у розвинених, економічно успішних країнах. Експерт, який неправильно озвучив цю ідею, узяв для прикладу американський досвід. У США працюють програми соціальної підтримки верств населення з найнижчими доходами. Усе питання у тому, який механізм буде застосовано, які щомісячні суми передбачено внести на ці картки і як ці суми можна буде використовувати. А з іншого боку, невідомим є джерело наповнення. 1000 грн за вакцинацію виплачують із антикоронавірусного фонду. “Економічний паспорт” українця наповнюватимуть зі збільшеної ренти за видобуток руд. Звідки братимуть кошти для продуктових карток, для мене як економіста незрозуміло. Виносити таку ідею можна лише тоді, коли її повністю опрацьовано.

- Наскільки високою є імовірність запровадження згаданих соціальних карток?

- Якщо це робиться для піару, як жест турботи президента про малозабезпечених, то цю ідею швидко реалізують. Мене, крім усього іншого, хвилює, чи правильно визначать адресатів, тих, хто отримуватиме цю підмогу.

Не думаю, що анонс продуктових карток спричинить якийсь ажіотаж на ринку продуктів. Якщо запозичать американський досвід, очевидно, такими картками можна буде оплатити лише певні товари — скажімо, хлібобулочні, молочні продукти. Але у жодному разі не тютюн, алкоголь, чипси, харчові добавки.

Потенційний ажіотаж залежить ще й від того, чи правильно вестиметься інформаційна політика навколо цієї теми, чи будуть адекватні роз’яснення, трактування. Гола ідея (яку критикуватимуть опоненти), звичайно, може спричинити паніку. Поки ж, як бачимо, цю пропозицію подали без аргументів.

“Пожежні” заходи насторожують

- Запровадження продуктових карток може свідчити про дві обставини: неконтрольоване, швидке зростання цін на товари широкого вжитку, або ж — про їх дефіцит, - каже політолог Михайло Басараб. - Те, що такі заяви лунають від представників владної команди, насторожують. Вони свідчать, що у Зеленського опрацьовують “пожежні” заходи боротьби з інфляцією або з дефіцитом товарів, спричинених кризою виробництва через зростання цін на енергоносії. Ми ж регулярно чуємо новини про те, що через подорожчання газу, електроенергії під загрозою робота провідних підприємств харчової промисловості. Очевидно, контрдії уряду не дають результату, тому і виникла ідея з продуктовими картками. Ми пам’ятаємо їх, коли відбувався занепад Радянського Союзу. У людей на руках були гроші, але вони не могли купити за них товар. Тоді й запроваджували талони, за які можна було придбати обмежену кількість товарів.

- Чи не викличе заява президентського радника Устенка продуктову паніку? Чи не змітатиме населення з крамниць борошно, олію, цукор, сіль, а також сірники, мило — як це було у часи радянського дефіциту?

- Не думаю, що згадка про продуктові картки може спричинити шквальний ажіотаж на харчі. Українці вже звикли жити в умовах вільної ринкової економіки. Багато елементів цього економічного устрою може їм не подобатися, але можливість купити будь-які товари їх задовольняє. Попри це, заяви влади про продуктові картки не додають оптимізму. Це означає те, що навіть у верхах готуються до екстремальних сценаріїв.

23,2%

На стільки у середньому порівняно з 2020 роком у минулому році зросли в Україні ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інше паливо. Про це повідомляє Державна служба статистики. Така динаміка зумовлена суттєвим зростанням цін на природний газ (+65,8% за рік) та електроенергію (+34,1%), вважають у Держстаті.

За його даними, у минулому році на 15% зросли ціни на товари та послуги освіти. Харчі стрибнули за рік на 10,8%, що переважно зумовлено високими цінами на цукор, олію та яйця. За рік вони зросли на 61,5%, 57,7% та 47% відповідно. Алкогольні напої подорожчали на 9,8% за рік. Також ціни зростали на хліб (15,8%), м’ясо (9,3%), макарони (9,1%), масло (8,9%). Ціни на транспорт зросли на 10%.