Прийшов Спас — пішло літо від нас

19 серпня — Преображення Господнє, народна назва свята Спас. Його сенс полягає в однойменній події, що описана в Євангеліях. Свято Преображення має глибоке духовне значення для християн. Воно символізує славу Ісуса Христа як Сина Божого, Його божественну природу та порятунок людства.

У цей день християни йдуть до церкви, моляться та ставлять свічку за здоров’я. Чимало вірян приносять плоди нового врожаю, зокрема яблука, у церкву для освячення, тому й у народі цей день отримав назву Яблучний Спас.

Первісно свято відзначали в один певний день і слово «Спас» вживали без жодних прикмет­ників. Тепер повелось відзнача­ти Медовий, Яблучний та Горіхо­вий Спаси.

До речі, наступного року за новим церковним календарем Преображення святкуватимемо 6 серпня.

Яблучний Спас припадає на Успенський піст. Тому, як і під час будь-якого православного по­сту, в цей час важливо не лише тілесне утримання, а й духовне очищення. Тим, хто дотримуєть­ся посту, не можна вживати в їжу м’ясні, молочні продукти і яйця. Але на свято Преображення, тобто в Яблучний Спас, дозво­лено скуштувати рибу та вино.

Згідно з повір'ям, у Яблучний Спас прийнято пригощати яблу­ками нужденних і починати збір врожаю яблук, робити заготов­ки на зиму. А ще готувати тради­ційні українські страви — ябчанку і присканці.

У понеділок, 14 серпня, пра­вославні віряни відзначали свя­то Медовий Спас, також відо­ме як Винесення чесних древ животворчого Хреста Господ­нього, яке припадає на пер­ший день Успенського посту. За новим календарем, новою­ліанським (він набуде чинності з 1 вересня), це свято припадати­ме на 1 серпня. Традиційно цьо­го дня йдуть до храму — помоли­тися й освятити мед і мак. Крім цього, потрібно зібрати букет із лікарських трав і квітів — його та­кож освячують і зберігають, щоб захищав від негараздів. Госпо­дині готують пісну випічку з ма­ком і медом, неодмінно приго­щають нею нужденних, а також допомагають їм.

29 серпня — Горіховий Спас і Хлібний Спас — народні назви свята, у цю пору дозрівали горі­хи і зерно, які слов’яни активно збирали. За традицією, право­славні відвідують богослужін­ня і освячують горіхи, зерно і го­товий хліб. Також у храм можна принести яблука та мед, якщо не встигли освятити їх у мину­лі Спаси. На свято запрошують в гості друзів і кумів, яких году­ють стравами з освячених горі­хів і зерен. Також на Третій Спас за традицією освячували всі ко­лодязі та джерела питної води. У переддень Горіхового Спа­са завершується Успенський піст. Третій Спас також назива­ють Хлібним, Полотняним, Ма­лим, Холодним, Нерукотворним Спасом чи Днем пам’яті Неру­котворного Образа Спасителя. Наступного року Горіховий Спас припадатиме на 16 серпня.

Ябчанка

1,5 л води, 6−7 яблук, 2−3 ст. ложки цукру, дрібка ва­нільного цукру чи кориці, 1 склянка сметани, 1 ст. ложка борошна.

Яблука почистити, нарізати дольками, залити водою, дода­ти цукор і варити, доки не ста­нуть м’якими (майже розваре­ними).

Борошно розтерти зі смета­ною, щоб не було грудочок, та вилити у компот. За потреби до­цукрувати, додати ваніль чи ко­рицю за бажання. Варити, поки не загусне.

Споживати можна гарячою і холодною.

Можна готувати суміш з яго­дами, додавши до яблук ма­лину, абрикоси або персики, вишні, груші. Можна не пере­тирати, достатньо розварити і збити міксером.

Присканці

2 склянки борошна, 300 мл молока, 1 ч. ложка су­хих дріжджів, 1 ч. ложка ва­нільного цукру, 2 ст. ложки цукрової пудри, кориця — до смаку, 1 яйце, ½ ч. ложки солі, 3 яблука, 200 мл олії.

Підігріти молоко, додати дріжджі і ванільний цукор, цу­крову пудру з корицею.

Залишити на 10 хв, до піднят­тя «шапочки».

В опару просіяти борошно, додати яйце та сіль. Замісити тісто. Накрити і поставити у те­пле місце на 1 год.

Вимити й очистити яблука. Нарізати кубиками 1×1 см. До­дати яблука до тіста і залишити ще на 1 год.

На розігріту з олією пательню викладати ложкою тісто. Сма­жити коржики завбільшки 5−6 см по 2 хв з кожного боку. Ви­кладати на паперові рушники, щоб позбутися зайвого жиру.

Подавати до столу гарячими з фруктовим соусом, варенням, медом чи сметаною. Можна притрусити цукровою пудрою.

Медові пампушки

250 мл питної води, 7−8 г сухих дріжджів, 500 г борош­на, 1 ч. ложка солі, олія — для фритюру та змащування рук.

Для сиропу: 200 г цукру, 300 г меду, 290 мл питної води.

Тісто. Питну воду налити в ка­струлю і нагріти до 35°C. Всипа­ти в неї дріжджі та перемішати. Залишити на 15 хв під рушни­ком, щоб вони активувалися.

Борошно просіяти із сіллю через дрібне сито. З'єднати з розчиненими у воді дріжджами і ретельно вимісити тісто до од­норідної консистенції. Накрити рушником і залишити у теплому місці на 1 год. У великій кастру­лі розігріти олію для фритюру. Змастивши долоні олією, взя­ти невелику порцію тіста в ліву руку. Стиснути злегка, так, щоб між великим і вказівним пальця­ми утворилася кулька завбіль­шки з волоський горіх.

Обережно опустити кульку тіста в киплячу олію. Формува­ти пампушки і смажити їх до зо­лотистого кольору. Готові викла­дати на паперові рушники, щоб увібрався зайвий жир.

Сироп. Насипати в кастру­лю цукор, залити питною водою і додати мед. Поставити на се­редній вогонь і, помішуючи, до­вести до кипіння. Варити 3 хв.

Приготовлені пампушки по­класти у велику глибоку тарілку і полити гарячим медовим сиро­пом. Залишити на 20 хв, потім подати. Можна посипати меле­ною корицею.