Чому люди не використовують знання про досвід попередніх поколінь?
Все треба відчути на власній спині. І нема на те ради
Обдумуючи усе, що відбувається довкола і в Україні, і у світі загалом, зловив себе на думці, що знання про досвід попередніх поколінь жодним чином не відображається у діях сучасної людини.
Скільки книг написано і прочитано про помилки минулого, скільки сказано і скільки висновків загально визнано, скільки пафосно заявлено і скільки обіцяно, щоб ніколи знову. Здавалося ж, що після бурхливих подій ХХ століття усім мало би бути одразу очевидно, куди воно все несеться. Але ні, виглядає на те, що у кожного покоління має бути власний досвід, який таки треба відчути на власній шкірі, щоб знову побитими і покаліченими пообіцяти: «ніколи знову».
Пройдуть десятиліття і нащадки набиватимуть свої гулі, хоча вже знатимуть про досвід наших років. Навіть з цими знаннями, вони робитимуть ті самі помилки, які, мабуть, властиво робити людині, скільки б вона не знала. Все треба відчути на власній спині. І нема на те ради.
