Заборона московської церкви: імітація і розтягнення рішення на роки
Бо парламент має нарешті визначитися: депутати є лобістами московських попів чи готові раз і назавжди заборонити діяльність РПЦ на території України в цілях національної безпеки. Особливо під час війни
Рада підтримала у першому читанні урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій.
Я голосував За, як і фракція Європейської Солідарності. Але сам цей закон не заборонить російську церкву. Буду подавати поправки до другого читання. За що голосувала Рада? Ось аналіз.
Урядовий 8371 пропонує через в загальних рисах прописану процедуру заборонити діяльність релігійних організацій, «які афілійовані із центрами впливу» в рф.
- ДЕСС (Служба свободи совісті) проводить релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій щодо виявлення підлеглості в канонічних питаннях до РО з країни-агресора;
- якщо експертизою буде встановлено порушення, видається припис про їх усунення;
- якщо впродовж місяця порушення не усунене, звернення до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації.
У чому вбачаються недоліки законопроєкту 8371 (урядовий)?
По-перше, він регулює значно менший обсяг питань, порівняно, наприклад, з депутатським законопроєктом 8221, який навіть не виноситься в зал, хоча був зареєстрований і одноголосно підтриманий профільним комітетом значно раніше.
По-друге, головним недоліком є розтягнутість запровадженої ним процедури в часі. Процедура може тривати буквально роки.
Якщо предметом судового спору буде обґрунтованість експертизи, наприклад, суд буде зобов’язаний призначати судову експертизу. Але в країні не існує атестованих судових експертів по релігієзнавчій експертизі. Також відсутні зареєстровані методики їх проведення.
У законопроєкті відсутня процедура перевірки повноти виконання припису через встановлені статтею 19 Конституції обмеження ДЕСС може лише визнати факт повного виконання припису навіть якщо це буде неправда і не має повноважень це перевірити.
За законопроєктом припис ДЕСС не є обов’язковим до виконання для релігійної організації, оскільки законопроект не містить обов’язку релігійної організації виконувати припис. А відтак, ДЕСС не може зобов’язати організацію виконати дії, які для неї не є обов’язковими.
Законопроєкт залишає невизначеною долю майна забороненої релігійної організації, договорів оренди державних і комунальних об’єктів тощо.
До законопроєкту є багато інших питань.
Висновки:
Замість того, щоб раз і назавжди на законодавчому рівні заборонити діяльність на території України ворожої структури — РПЦ та її попів-кгбістів в цілях національної безпеки, що повністю відповідає європейському праві і реалізовано у інших країнах (як, наприклад, Латвія), прийняття законопроєкту 8371 — це імітація і розтягнення рішення на роки.
Наприклад, розгляд справи про заборону Комуністичної партії України тривав 8 років. Позов був поданий 8 липня 2014 року, тоді як рішення про її заборону в апеляційному суді прийняте 5 липня 2022 року.
І приймаючи законопроєкт 8371 ми не говоримо про заборону цілої структури московської церкви в Україні, ідеться про заборону конкретних релігійних організацій, яких тисячі.
Ми також не вирішуємо питання майна російських церков. Що сьогодні особливо гостро строїть для тих громад, які перейшли в ПЦУ, але не можуть використовувати культові споруди, збудовані за кошти прихожан.
Але навіть за такий беззубий законопроєкт ми проголосували.
Бо парламент має нарешті визначитися: депутати є лобістами московських попів чи готові раз і назавжди заборонити діяльність РПЦ на території України в цілях національної безпеки. Особливо під час війни.
