Антипович — український володін…

Принаймні вже неозброєним оком бачимо всі ознаки того, що влада засинає і прокидається з однією думкою — про перемогу. Перемогу на наступних виборах. Бо без перемоги на виборах перемога у війні їм може боком вилізти. Тоді усі болючі питання до влади, які нині «не на часі», будуть ой як на часі. І відповідати доведеться не на «єдиному марафоні», а за законом… Тому президенту Зеленському, а особливо його найближчому оточенню, конче треба владу зберегти. Бо тільки маючи повну владу, у них з’явиться шанс якщо не уникнути відповідальності за усі, м’яко кажучи, зашквари, то хоча б відтягнути той момент істини…

І обробка електорату почалась. Неофіційний старт виборчій кампанії дав керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, який, вочевидь, представляє оточення Зеленського. Відповідаючи на запитання журналіста, що буде, якщо Зеленський не піде на другий президентський термін (це він, нагадаю, обіцяв своїм виборцям під час виборчої кампанії), Антипович відповів: «Це страшне питання. Дивлячись на якісь рейтинги довіри, розумію, що там порожнеча. Якщо він не йде, то там — нікого. Маю всі рейтинги довіри людей, яких якось можна міряти. Це треба — для того, щоб президент не пішов на вибори, — він уже повинен готувати наступника. Ця держава у тартарари провалиться, якщо він не піде на вибори».

Ось так — не багато-не мало, а в «тартарари». Тобто без Зеленського не буде держави, не буде України? Нічого не нагадує? А я нагадаю тим, хто «в домику». 2014 року такий собі володін (нині голова держдуми росії) озвучив тезу: «Є путін — є росія, нема путіна — нема росії». Потім цю глибоку думку не раз повторювали російські пропагандисти, мовляв, росія без путіна нежиттєздатна… До чого це призвело, бачимо і відчуваємо на власній долі. Будь-який авторитаризм неминуче призводить до страшних бід, воєн і людських жертв. Пан Антипович це має чудово розуміти. Але біда багатьох людей у тому, що своя сорочка ближче до тіла. У нього є свій бізнес, колектив, який треба годувати, а під час війни на соціології не заробиш. Але це так, ліричний відступ…

Тепер щодо суті цієї вкрай небезпечної для нашої держави, її майбутнього, заяви, на яку не можна закривати очі і вдавати, мовляв, це приватна думка однієї людини. Бо можна ціною страшної крові виграти війну, а потім ціною дешевих і цинічних маніпуляцій програти державу.

Отже, які небезпеки приховує у собі заява Антиповича про «месію», яку тепер будуть як мантру повторювати провладні пропагандисти і придворні експерти та журналісти. По-перше, в такий спосіб влада намагатиметься знецінити усіх інших, насамперед потенційних політичних конкурентів. Бо якщо Зеленський не йде, то там — «нікого». Що ж це за держава така, яка не здатна продукувати жодного гідного політичного лідера? В такий спосіб влада на старті, точніше, на фальстарті, вже наперед намагається «опустити» усіх конкурентів, мовляв, вони ніхто порівняно з «найвеличнішим» (це слово я взяла в лапки не тому, що хочу іронізувати, це цитата, яка, нагадаю, належить Андрію Єрмаку, яку він сказав у 2019 році під час закритої зустрічі з блогерами).

Свої слова Антипович намагався аргументувати тим, що у Зеленського найвищий рівень довіри, а усім іншим політикам народ тотально не довіряє. Це, м’яко кажучи, неправда. В Україні, попри «єдиний марафон», таки є яскраві політики, яким народ симпатизує і довіряє. Ну, наприклад, Віталій Кличко. І не тільки… Та й у Петра Порошенка, попри те, що влада продовжує його інформаційно нищити, за останній рік рейтинг довіри виріс. До речі, може, саме цей факт так турбує владу, що вона превентивно діє…

Ба більше! Заява Антиповича про незамінного Зеленського опосередковано знецінює і тих героїв, які зараз боронять державу. Виходить, не вони ціною своїх щоденних подвигів, ціною тисяч життів рятують державу від краху і знищення, а один лише президент Зеленський?! Бо достатньо йому, спасителю нашому, піти на другий термін, і все з державою буде гаразд. А без нього, нагадаю прогноз Антиповича, порожнеча…

По-друге, якщо в такий спосіб дається неформальний старт виборчій кампанії, то особисто мене це наштовхує на нехорошу думку про можливий «мирний план», про якесь перемир’я. Бо вибори можна провести лише в умовах бодай тимчасового військового затишшя. Така пауза конче потрібна росії, бо з усього видно, що ворог задихається і путіну потрібна передишка, але за умови, що він зберігає за собою окуповані території України. Про «мирний план» не втомлюються говорити і деякі наші європейські союзники на кшталт Макрона. «Мирний план» пропонує і Китай… Одне слово, бодай тимчасовий мир на руку багатьом. Перемир’я дасть владі так зване «вікно можливостей» для виборів. Зокрема, і дострокових… І це унікальна можливість зберегти, а може, і посилити свою владу, не застосовуючи великих зусиль і ресурсів.