Передплатити Підтримати

Конституційна криза в України – це задум Москви. У неї з'явився новий союзник

Кілька висновків з того, що сталося

Коли сталася конституційна криза, говорив з давнім знайомим. Спочатку він заявив, що не має права Зеленський знищувати цілу державну інституцію. Немає у нього таких повноважень. А потім у нього зірвалося: «А взагалі, то Порошенко у всьому винний. Якби захотів — давно відправив би Медведчука за грати».

Отак і більшість українців: тому не можна, а той, бач, не схотів.

Закон як дишло — куди повернеш, туди і вийшло. І це головна ментальна риса, яка відрізняє нас від європейців.

Для нас той же Конституційний суд — як карго-культ. У нас думають: от зараз напишемо закон, і він сам по собі зробить нам щастя.

А Конституційний суд — це просто люди. І при вмілій комунікації з боку Медведчука їм придумали набір мотивацій.

Конституційна криза сталася недарма одразу після виборів. До виборів це означилося б електоральними втратами для тих, хто носився з множенням е-декларування на нуль.

І треба зробити кілька висновків з того, що сталося.

1. Так, це не просто бажання ОПЗЖ і «За Майбутнє» відіграти е-декларування. Це вторинний мотив. Основний — криза в Україні і хаос, який мав би перейти в протистояння. А «зелені чоловічки» напоготові, логістика після Кавказу-2020 лишилася. І найголовніше тут — вони перехопили ініціативу і тепер Зеленський змушений оборонятися. А суди будуть клепати рішення одні страшніші за інші.

2. Так, це прямий задум Москви. У них з'явився новий союзник — Ігор Коломойський. Тут треба лише чітко розрізняти — у Медведчука і Коломойського різні ідеології, але одна мета — хаос.

3. Так, це спеціальний час. Сполученим Штатам ще два місяці буде сильно не до нас. У Європі карикатурна криза і атаки терористів будуть продовжуватися. І не факт, що і тут немає руки Кремля. Covid-19 ніде не дівся. І Медведчуку на допомогу зараз стануть у стрій кілька обласних рад, готових розхитувати ситуацію на місцях.

4. Не вийде вирішити дві проблеми одна без одної. Ці проблеми скрутилися вже в гордіїв вузол. Не замінивши якимось чином суддів КСУ, ми матимемо турборежим відігравання всього українського до рівня 2013 року. Вони клепатимуть по 2−3 рішення щотижня.

5. Не вийде у Зеленського провести антисуддівський закон через Верховну Раду. Група Коломойського буде проти. Ахметов, якому наступили на мозоль, явно кинувши Олега Ляшка на виборах, теж не готовий змусити своїх віджиматися за Зеленського.

6. Як завжди, ситуацією на послаблення Зеленського постараються скористатися «Європейська солідарність» і «Батьківщина». І тут би підказати Петру Олексійовичу, що як би з водою (Зеленським) не виплеснути і немовля (українську незалежність).

7. Як завжди, ми бачимо, що коли Кремль тримає стрій — українці розпорошують сили. Це ж зовсім по-нашому — виграти всі битви і програти війну.

8. Як завжди, розрулювати ситуацію стануть союзники (яким власне трошки не до того) і втома від України буде посилюватись.

9. Як завжди, наші політики думатимуть, що нам союзники усе пробачать, щоб не кинути під ноги Росії. Тому можна під шумок і далі красти «по-бєспрєдєлу».

10. Усі сторони апелюють до народу. Володимир Олександрович взагалі заявив, що якби йому прості люди сказали, що він неправий, то пішов би. І дивуєшся — скільки в Україні непростих людей.

Але є і добра новина. Тут суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що якщо закон і проголосують — буде війна, бо частина політикуму з цим не погодиться.

Але сміливо підтверджую — Майдан в Україні може бути лише проукраїнським. Та сторона, про яку натякає Сліденко, має вже стареньких прихильників. На виборах вони цінний ресурс. На Майдані — ні. А ось 1-й і 2-й армійські корпуси Росії, розташовані на окупованому Донбасі — так, ресурс. Але це вже буде пряме вторгнення.

Головний висновок, який ми маємо зробити з цього — в усьому винуваті виборці.

Виборці Медведчука, які ходили голосувати не за місцевих князьків, а за віру в мир Медведчука з Путіним і дружбу з Росією.

Виборці партій мерів, які пішли голосувати за «сам краде, але і людям дає жити».

Просто українці між двома фактами- «я проголосував» і «жити стало гірше» — не можуть провести ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків.

Але іншого народу у нас немає.

Джерело