http://www.wz.lviv.ua ВИСОКИЙ ЗАМОК - ЩОДЕННА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА WZ.LVIV.UA © 2005-2011 ЗАТ «Видавничий дім «Високий Замок» uk Tue, 21 Feb 2012 21:43:20 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103737 На вулицях з’явилася реклама «МММ» – сумнозвісної фінансової піраміди Якось непомітно вулиці “окупували” великі рекламні плакати із до болю знайомим обличчям “шахрая усіх часів і народів” Сергія Мавроді, батька і засновника сумнозвісної фірми “МММ”. Це якесь дежавю? Невже через двадцять років після грандіозного шахрайства усе повертається “на круги своя”? Усі добре пам’ятаємо, як на початку дев’яностих по всьому пострадянському простору діяльність фінансової піраміди “МММ” зламала долі мільйонів людей, які потрапили на гачок шахрая. П’ятдесят осіб покінчили життя самогубством після розвалу “МММ”. А торік Сергій Мавроді офіційно оголосив, що відновлює свою діяльність — створює нову фінансову піраміду в Інтернеті. “Набридло за копійки працювати? Час у МММ вступати!” - таким невибагливим лозунгом львів’ян закликають “вдруге ставати на ті самі граблі”. Плакати з закликами швидкісного збагачення, адресою сайту і телефонами, адресою у Львові, за якою уже, виявляється, “проводять консультації”, розклеєні на зупинках транспорту та навіть з’явилися у трамваях. Невже хтось спокуситься на це шахрайство знову? Забили на сполох депутати Львівської міської ради. На останній сесії з цього приводу подав запит до міського голови депутат від “Фронту Змін” Андрій Якимів. “Ця реклама закликає львів’ян віддавати чесно зароблені гроші злочинцеві, який за аналогічні діяння уже був засуд­жений рішенням суду Російської Федерації”, – обурювався депутат. Він упевнений, що при нинішньому низькому рівні добробуту львів’ян знайдеться чимало людей, зокрема і тих, які вже не пам’ятають афери дев’яностих, які будуть прагнути збагатитися, попри ризик втратити все. Депутат заявив, що міська влада просто зобов’язана заборонити таку рекламу і примусити оператора рекламних площ негайно демонтувати її. Міський голова Львова Анд­рій Садовий наголосив, що тут треба працювати у правовому полі, дав доручення юридичному управлінню міськради опрацювати звернення, а також наголосив, що чинне законодавство не передбачає втручання у зміст реклами. Поки чиновники вирішують, що робити з одіозною рекламою, щодня тисячі львів’ян бачать її, і є потенційними жертвами аферистів. Аби з’ясувати, як ідуть справи у послідовників Сергія Мавроді, кореспондент “ВЗ” зателефонувала за вказаним у рекламі номером і вдала зі себе потенційну вкладницю. На другому кінці дроту приємний чоловічий голос почав вводити мене у курс справи. “Нова “МММ” - це організація, яка об’єднує людей по усьому світу, - пояснював він. - Структура була заснована ще 1994 року, але та, що є зараз, об’єднується виключно через Інтернет. Усе дуже просто – ви перераховуєте через банк гроші на вказаний рахунок, а через місяць отримуєте цю ж суму плюс 20%. Грубо кажучи, якщо тисячу гривень поклали, то через місяць 1200 отримаєте. Це якщо початковий вклад. Але є ще й різні інші програми, наприклад, депозитні, там кладуть суми на три-шість місяців. Чим більшу суму вкладете, тим більші відсотки отримуєте – до 60-65% на місяць”. Чоловік розповів, що як такої мінімальної суми немає. “Але щоб щось відчути, треба вкласти хоча б тисячу, – каже. – Сто гривень вкладати – не має сенсу... Хоча може бути і сто гривень. Зазвичай у нашій структурі середній вклад від 1000 до 10 тисяч гривень”. - А вже багато людей до вас зголосилися? - Останній ріст у структурі – півтора мільйона людей, зараз загалом у структурі 15 мільйонів людей. Даних конкретно по Львову ми сказати не можемо, тому що до нас можуть покласти люди з Луганська, Києва. Це ж Інтернет, можуть вкладати люди зі всього світу. Даних по реєстрації ми не беремо. - Це тільки через Інтернет можна вкладати? - Ні, гроші вкладаєте на рахунки банку. Ви до нас можете прийти і проконсультуватися, а гроші все одно будете нести в банк. З рук у руки гроші ніхто не бере. Зараз усі комунікації проходять через Інтернет і банківську систему. - Я чула, що це якась шахрайська організація, що вона в 90-ті роки надурила купу людей... - Можна багато говорити про це. Тодішня радянська влада розвалила цю організацію. Якби того не було, вона би ніколи не розпалася. Тому в людей залишився такий гіркий осад. Але він залишився у тих, хто зробив свої вклади наприкінці. Багато людей купили собі квартири, машини за вкладені гроші. Вони задоволені, нічого про це не говорять і спокійно живуть далі. - Так влада може розвалити фірму і зараз... - Звичайно, може. Тут ніхто жодних гарантій не може дати. Тому що це просто люди об’єднуються між собою і вкладають гроші. Але, як показує практика, людей маємо в системі вже 15 мільйонів, працюємо вже другий рік. Постійно проводяться акції, люди виступають на телебаченні, майже усі, хто брав участь у системі, несуть гроші знову до нас назад. Бо бачать, що реально на цьому можна заробити. Звичайно, останні гроші ніхто вкладати не буде, але якщо є якісь залишки, то чому б їх не вкласти? Зеновій БЕРМЕС, президент Асоціації роботодавців Львівської області Бізнес – це те, що створює нові робочі місця. А “бізнес”, створений на пірамідальній основі, складно назвати бізнесом. Вважаю, що рекламі організації “МММ” не місце на вулицях Львова. Якщо би у міста не було можливості заробити на рекламі іншими способами, то це би можна було зрозуміти. Але ж місто може вибирати – що рекламувати, що не рекламувати. Це означає крах економіки, якщо ми вже починаємо рекламувати шахрайські схеми. Цій фірмі законно можна відмовити у розміщенні реклами. З досьє «ВЗ» “МММ” - радянська, а потім російська компанія, яку у 1989 році заснував Сергій Мавроді. Вважається класичною і найбільшою в історії Російської Федерації фінансовою пірамідою. За різними оцінками, у її діяльності брали участь 10-15 мільйонів вкладників. У 1994 році Мавроді був арештований, йому висунуто звинувачення про несплату податків. Штурм квартири Мавроді показували в прямому ефірі на всіх телеканалах, спецназівці спускалися на балкон восьмого поверху з даху по тросах. Того ж дня спецназівці штурмом взяли центральний офіс “МММ”, провели там обшук, оголосили, що виявили грубе порушення податкового законодавства, наказавши виплатити в бюджет 49,9 млрд. рублів. Біля центрального офісу зібрався величезний натовп вкладників, який вимагав повернути їхні гроші. Згодом, коли люди зрозуміли, що їхні грошики “накрилися”, почалися масові заворушення, люди пішли під Білий дім з вимогою повернути вклади. Звичайно, ніхто нікому нічого не повернув... http://www.wz.lviv.ua/articles/103737 Tue, 21 Feb 2012 21:43:20 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103738 На долю цієї 4-річної лучанки і так випало немало випробувань. Вона – сирота. Виховує малечу тітка. Але того ранку жінка не догледіла крихітку... Дівчинка випала з вікна помешкання, що на сьомому поверсі! Луцьк Сталося це у вівторок вранці на бульварі Дружби народів у Луцьку. Заплакану дівчинку, котра без верхнього одягу «гуляла» на дашку під’їзду, помітили працівники тамтешнього ринку. Розпитали, як туди потрапила, – і жахнулися. Виявилося, мала пролетіла шість поверхів, перш ніж «приземлилася» на «козиркові»... Кажуть, силу падіння стримали шнурки для білизни. Таке щасливе закінчення польоту інакше, ніж дивом, не назвеш. Адже медики констатували: жодних зовнішніх пошкоджень у маленької пацієнтки не виявлено. http://www.wz.lviv.ua/articles/103738 Tue, 21 Feb 2012 21:44:48 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103740 Не належу до людей, які по кілька годин поспіль можуть просидіти перед телевізором. Але нещодавно мала таку можливість — два тижні відпустки посеред зими. Думала, нарешті повалятись перед телевізором як нормальні люди. Але уже через кілька днів клацання пультом виникло два питання: “І які нормальні люди це дивляться?” та “У якій країні я живу?”. Перше, що вразило, — ведучі різноманітних шоу. Якщо раніше нормою було один україномовний, інший російськомовний ведучий, то тепер — один український, другий російський. І обидва говорять, як правило, російською. У чому феномен Ксюші Собчак і Олександра Цикала, що вони обов’язково мають вести навіть ті нечисленні концерти, які знімають в Україні? Чим гірша, наприклад, наша Катя Осадча чи Сергій Притула? Чому у “Голосі країни” обов’язково має бути порівну українських і російських співаків? І чому саме російських? Є ж купа західних зірок не першої величини, які погодилися б приїхати в Україну. Їм же все одно, де працювати, аби гроші платили. Але ми чомусь веземо секонд-хенд виключно з Росії. Теоретично, власники телеканалів мали б формувати свої програми, виходячи з інтересів аудиторії. Це якщо припустити, що телебачення для них — суто бізнес. Але тоді якого милого нам показують якісь кремлівські концерти десятирічної давності? Так, Пугачова, Леонтьєв і Кобзон мають свою аудиторію в Україні. Але ж є купа глядачів, яким ці звьозди годяться у дідусі-бабусі... І є купа наших артистів, які роблять добру музику, але їх ніде не видно. Якби замість оцих дебільних новорічних мюзиклів, якими нас труять не першу зиму, зробили концерт виключно українських зірок, він би мав шалену популярність. Наприклад, моя бабця з задоволенням слухає “Океан Ельзи”, а не Кіркорова. Їй подобається Злата Огнєвич та деякі пісні Лами. Я б включила у цей концерт “Бумбокс”, “Антитіла”, дует Дарвіна і Альоші. Зрештою, для тих, кому за тринадцять, можна запросити і Козловського та когось із фабрикантів чи випускників «Х-фактора»... І це лише невелика частка того, що нам могли б показати по нашому телевізору. А ті, хто хоче дивитись на російських зірок, можуть дивитись ГРТ, ніхто ж не забороняє. Але ж річ не лише у співаках. Навіть мультики дітям показують російською. Звичайно, не варто перекладати “Ну, постривай” чи “Простоквашино”, але чому “1+1” навіть “Льодовиковий період”, який у кінотеатрах йшов українською (причому у чудовому перекладі), показує російською. Не розумію, як людина, яка себе поважає, може дивитись “Нашу Рашу”? Але ж дивляться. І через кілька серій не надто перебірливий глядач починає вірити, що “раша” таки наша... Не можу сказати, що американські шоу якісніші. Але якщо там складають “рейтинг найстильніших зірок Голлівуду”, то російські складають “рейтінг отєчєствєнних звьозд”. У кожному фільмі, у кожній програмі, яку знімають на замовлення російського телебачення, на кожному кроці наголошують “в нашей странє”, “отєчєствєнная естрада”... І ти уже перестаєш розуміти, у якій країні живеш. От і моя бабуся, дивлячись черговий російський серіал, де злий мер захопив бізнес доброї пані, обурюється: ну правильно, у нас завжди так... Кажу: це не у нас, це у них. Але таким телебаченням, і вічно живою, як Ленін, Пугачовою, втовкмачують: за 20 років нічого не змінилося, ми далі одна велика, хоча й не зовсім дружня сім’я. http://www.wz.lviv.ua/articles/103740 Tue, 21 Feb 2012 21:49:23 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103739 Сім років тому, піднімаючи чарчину за 23 лютого, багато хто згадував не лише про свою армійську службу. Пили «служиві» і «неслуживі» і за здоров’я президента Ющенка. Символічно, мовляв, що Віктор Андрійович саме цього дня народився. Справжній захисник Вітчизни. За помаранчевий Майдан, який врятував країну від «кучмократії», Ющенкові прижиттєвий пам’ятник варто поставити. Добре, що не поставили. А то б стояв він зараз обпльований – як символ розвінчаного «месіанства» Віктора Андрійовича. Скажете, крамола – про уродинника такі речі говорити? Що там: Віктор Андрійович сам за себе вже все сказав - і словом, і ділом. Та так переконливо, що навіть ті, хто сліпо вірив в Ющенкову святість, прозрівати почали. Тільки ось на самого Віктора Андрійовича прозріння ніяк не зійде. Увірував він у свою богообраність, і віра його непохитна. Це без Кучми Україна можлива, а без Ющенка – ну ніяк. «Підете на наступні президентські вибори?» - запитує Ющенка журналіст Weekly.ua. А Віктор Андрійович йому: «Нецікаве запитання, не хочу на нього відповідати». І замовк Ющенко-чоловік, бо заговорив Ющенко-месія. І мовив він: «Я молодий, але вже побував на всіх головних посадах у цій країні. І якщо є можливість далі експлуатувати це ім’я для України, даю слово – я буду його експлуатувати». Невже вирішив, що досить свої «благі» справи (во благо нинішньої влади теж старався) поза політикою вершити? Час, мовляв, повертатися, а тут якраз – парламентські вибори грядуть. Злі язики подейкували, що Віктор Андрійович вже й виборчу «парафію» для себе приглядає. Таку, щоб зі всепрощаючою паствою, яка б благословила його на депутатський мандат. А де ж її знайдеш, як не у котромусь із мажоритарних округів Західної України? Та тільки Віктор Андрійович від таких планів відхрещується. «Вирішив, - каже, - для себе, що йти по округу не можу, тому що це – слабка позиція. Вона б свідчила про те, що я подбав про себе, знайшов округ, де пройду, і мене не цікавить, що буде з моєю політичною силою. Я для себе поставив питання по-іншому. Моя й інші політичні сили пройдуть процес консолідації і виступлять як єдина політична платформа. Я ж буду присутній у тому місці і в тій ролі, яка буде необхідною для цього політичного руху. Буде це перший номер у списку, чи сто перший, чи взагалі ніякий – прийму будь-яку відповідь на це питання». Про небайдужість до «своєї» політичної сили – це Віктор Андрійович «загнув». З таненням бувалої слави і рейтингів «Нашої України» (не без старань Ющенка) танув й інтерес до партії її почесного керманича. Та й у «нашоукраїнців» до Віктора Андрійовича любов «зів’яла». Дехто з партійців навіть ідеї подавав, що треба з Ющенком розпрощатися, аби хоч рештки колишнього рейтингу зберегти. Тепер: що Ющенко для «Нашої України», що «Наша Україна» для Ющенка - як мертвому припарка. І «соборний» політичний рух з єдиним виборчим списком, про який філософствував Віктор Андрійович, - з того ж репертуару. Хіба що сам Ющенко збере біля себе списаних у політичні аннали «патрійотів» і під гаслом «Нас – рать» поведе їх хрестовим походом на парламентські вибори. А пролетівши з раттю над парламентом як фанера над Парижем, знову розповідатиме про недалекоглядність українців, які ще не дозріли до розуміння, що країні потрібні такі, як Ющенко. То, може, плюнути Вікторові Андрійовичу на нерозумний український люд, щоб приберегти себе для піднесеніших справ? Треба ж у житті ще стільки всього зробити: добудувати культурно-туристичний комплекс у Карпатах, створити міжнародний фонд підтримки дримбарства і трембітарства, відкрити музей української скрині, пристроїти під музейним дахом колекцію старовинного жіночого вбрання (а то, бідкається Ющенко, міль таку красу поточить), показати учасникам цьогорічного форуму бджолярів свої пасіки… Наснаги вам, Вікторе Андрійовичу, божих мух побільше і молі поменше. http://www.wz.lviv.ua/articles/103739 Tue, 21 Feb 2012 21:46:33 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103741 Обсяг роздрібної реалізації лікарських засобів в України торік зріс на 17% порівняно з 2010 роком – до 23 млрд. грн. Про це повідомив голова Держслужби України з лікарських засобів Олексій Соловйов. За його словами, протягом 2011 року в аптечних та лікувальних установах країни було реалізовано 1,2 млн. упаковок лікарських засобів. http://www.wz.lviv.ua/articles/103741 Tue, 21 Feb 2012 21:50:34 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103742 Верховна Рада прийняла закон, яким надто запальних гравців в азартні ігри можуть обмежувати у цивільній дієздатності. Зокрема можуть позбавити права розпоряджатися особистим майном. Прийнятим Верховною Радою законом пропонується внести зміни в Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси, які нададуть судам право визнавати гравців в азартні ігри недієздатними, розпоряджатися особистим майном. У законі вказується, що такими гравцями вважатимуться особи, які програють в азартні ігри більшу частину своєї зарплати, продають особисте майно, чим ставлять в скрутне становище членів своїх родин. http://www.wz.lviv.ua/articles/103742 Tue, 21 Feb 2012 21:51:11 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103743 Синоптики кажуть, що справжнє весняне тепло настане з 15 березня. Різкого потепління очікувати не варто. До кінця першого місяця весни тепла погода стабілізується. Про це сказав на прес-конференції директор департаменту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій Василь Квашук. Хоча до кінця тижня по всій Україні вдень на стовпчиках термометра плюс 5-6, після 27 лютого погода зіпсується морозами та снігопадами. Вночі обіцяють 3 градуси морозу, вдень — мінус 1... плюс 3. Як повідомили “ВЗ” у Львівському обласному гідрометцентрі, у середу, 22 лютого, у Львівській області небо буде затягнуте хмарами, дороги будуть слизькими. Вночі та вранці обіцяють туман, вдень дошкулятиме поривчастий вітер. Температура повітря вночі 5-10 градусів нижче нуля, вдень — плюс?5. У Львові обіцяють невеликий мокрий сніг, вдень дощ. Хмари затулятимуть сонце, вночі та вранці туман. Вночі на стовпчику термометра мінус 6-8, вдень — 2-4 градуси тепла. У четвер, 23 лютого, на Львівщині погода “подарує” мокрий сніг, у Карпатах — сильні снігопади. Водіїв застерігають бути обережними, на дорогах ожеледиця. Вночі температура 1-6 градусів нижче нуля, вдень - 2-7 градусів тепла. У п’ятницю, 24 лютого, на заході погода буде мінливою: то хмарно, то виглядатиме сонце. Вночі сильний сніг, вдень дощ. Дошкулятиме сильний вітер, а вранці туман. Вночі на стовпчику термометра від 4 градусів морозу до 1 градуса вище нуля, вдень повітря прогріється до 1-6. http://www.wz.lviv.ua/articles/103743 Tue, 21 Feb 2012 21:52:17 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103744 Колишнього львів’янина Володимира Хімея звільнили з посади першого заступника голови відомства З приходом до керівництва Служби безпеки України Ігоря Калініна у центральному офісі почалися повальні кадрові чистки. Учора президент Віктор Янукович звільнив з посади першого заступника голови СБУ Володимира Хімея. Перед тим у відставку відправили начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Андрія Супруна, начальника Департаменту захисту національної державності Леоніда П’яту, начальника Управління роботи з особовим складом СБУ Олександра Тарасовського. Експерти підозрюють, що із СБУ звільняють людей з «націонал-патріотичним» ухилом… Екс-першого заступника голови СБУ Володимира Хімея добре знають на Львівщині. У місті Лева він закінчував факультет журналістики університету імені Івана Франка. У радянські часи працював у миколаївському райвідділі Комітету держбезпеки. Згодом двічі очолював обласне управління СБУ. З Львівщини дружина Хімея – Галина, теж журналістка, донька відомого колись аграрія у Золочівському районі Зінаїди Ложовської. В активі генерал-майора Володимира Хімея робота за кордоном, у центральному апараті СБУ. У березні 2010-го Віктор Янукович призначив його першим заступником голови Служби безпеки України. У 2011 році - Національним координатором з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору у сфері безпеки. За деякими даними, у сферу відповідальності першого заступника голови СБУ входили питання безпеки на Євро-2012. Попри велику зайнятість на державній роботі Володимир Хімей знаходив час і для громадських справ. За його активної участі у рідному селі Зеленянці на Вінниччині споруджено храм, родина генерала передала на його будівництво майже 300 тис. грн. власних заощаджень. За добродійництво глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет нагородив цього високопосадовця орденом Христа Спасителя (всього у колекції Володимира Хімея п’ять церковних нагород). Мало хто знає, що генерал-майор СБУ ще й пише художні твори… На фото: Володимир Хімей починав кар’єру есбеушника на Львівщині. http://www.wz.lviv.ua/articles/103744 Tue, 21 Feb 2012 21:53:48 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103745 Початок робочого тижня у Верховній Раді розпочався з надмірних емоцій. Під час депутатської «розминки» слово взяв колишній «бютівець», а нині член групи «Реформи заради майбутнього» Володимир Каплієнко. Однак колишні колеги спокійно говорити йому не дали. Усі чотири хвилини перебування за трибуною на адресу політичного перебіжчика з рядів «БЮТ-«Батьківщини» лунало голосне: «Тушка!». Каплієнко фігурував у недавньому скандалі з підкупом опозиційних нардепів. Механізм їх переманювання у провладні лави нещодавно розсекретив Роман Забзалюк (відома справа про 450 тис. доларів). Тож натяк на фінансове заохочення з боку влади неабияк розсердив промовця. Повертаючись від мікрофона, він показав опозиціонерам середнього пальця. Як відомо, такими ж непристойностями відзначався раніше керівник міліцейського підрозділу «Кобра» Сергій Шкіра, який показав «фак’ю!» тодішньому спікеру парламенту Арсенію Яценюку. Були вчора й більш цивілізовані робочі моменти у стінах Верховної Ради. Опозиція вимагала зустрічі з президентом – щоб почути від нього, як думає виконувати резолюцію ПАРЄ щодо політичних репресій. Однак голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов відразу остудив запал опонентів. Дав зрозуміти, що у Віктора Януковича часу для таких розмов не знайдеться. На фото: «Слуга народу» Володимир Каплієнко передає «привіт» своїм колишнім колегам. Фото «Української правди» http://www.wz.lviv.ua/articles/103745 Tue, 21 Feb 2012 21:55:19 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103746 Бо повернулися до президента не тим місцем… Силові структури розпочали «наїзд» на бізнес колишнього воїна-інтернаціоналіста Олександра Ковальова, лідера всеукраїнської громадської організації «Ніхто, крім нас», яка об’єднує учасників бойових дій в Афганістані. «Провина» Ковальова полягає у тому, що він із соратниками виявив неповагу до перших осіб держави – демонстративно обернувся до них спиною. Інцидент стався 15 лютого у Києві, коли президент з прем’єром і рештою урядовців покладали квіти до обеліска загиблим «афганцям». За командою свого лідера ветерани бойових дій, які були незадоволені відміною пільг, розвернулися від чиновників на 180 градусів. Один з протестантів у серцях тоді вимовив: влада повернулася до нас – спиною, а ми до неї – ж…пою. Був ще один протест. У вересні минулого року обурені «афганці» під керівництвом Ковальова влаштували пікет органів вищої влади, ледь не взяли штурмом Верховну Раду. Санкції не забарилися. Після «спинного» протесту у компанію, в якій Ковальов був співзасновником, нагрянули податківці, провели п’ять обшуків. Через свої джерела «афганець» дізнався, що дано команду закрити усі фірми, які фінансово підтримують організацію «Ніхто, крім нас». Двох підприємців з Донецької області, які надають допомогу «афганцям», викликали у міліцію і провели з ними «роз’яснювальну роботу». Олександр Ковальов стверджує, що у правоохоронні органи надійшла команда будь-що нарити компромат на нього. «Сказали, що на мене дана команда «фас!» - заявив він. Колеги підприємця, які працюють у МВС, порадили лідеру «афганців» виїхати з України. Бо мало що може статися… http://www.wz.lviv.ua/articles/103746 Tue, 21 Feb 2012 21:56:08 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103747 У команді Януковича люблять казати про унікальну робочу атмосферу, яка панує у президентському і урядовому офісах. Твердять, що вона конструктивна, товариська, що кардинально відрізняється від того «цирку», який, мовляв, був при «помаранчевих» попередниках. Наскільки ці заяви щирі, можна судити по вчорашньому засіданні Ради регіонів, на якому трапилася ось ця, далека від ділової сценка. Слово надали міністру з надзвичайних ситуацій Віктору Балозі. Він розповідав про справи у своєму відомстві, але коли президент Віктор Янукович вийшов із зали для термінового дзвінка, навмисно зробив паузу. Прем’єр Микола Азаров поцікавився у свого підлеглого причиною мовчанки. Балога відповів, що продовжить виступати, як тільки повернеться глава держави - бо хоче звернути його увагу на важливі проблеми. Азаров сказав, щоб міністр продовжував, а коли з’явиться Віктор Федорович - ще раз попросити слова. Однак Балога прем’єра не слухав – трибуну не покидав. Продовжував мовчки стояти біля мікрофона. Азаров ще раз попросив його сісти на місце, але Віктор Іванович не підкорявся цій команді. Німе протистояння тривало десь хвилину, його свідками були журналісти, для яких транслювали засідання у прес-центр. Під натиском Азарова Балога таки покинув трибуну. Але коли з’явився Янукович, знову узяв слово… Звертаючись до президента, очільник МНС «накапав» йому на Верховну Раду і на… Кабінет Міністрів. Звинуватив їх у тому, що не дають ходу системі екстреної допомоги за єдиним номером 112. Мовляв, у парламенті блокують розгляд відповідного закону у другому читанні, а в уряді не затвердили порядку розподілу 452 млн. грн., хоча давно могли це зробити. «Мені не зрозумілі причини саботажу системи 112 на рівні парламенту і уряду. Зате ясно одне: це - не державна позиція», - сказав Балога, звертаючись до президента. http://www.wz.lviv.ua/articles/103747 Tue, 21 Feb 2012 21:56:53 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103748 За вікном потепліло, але для лісових жителів проблеми не закінчилися. Глибокі сніги утруднюють диким козам, кабанам, оленям пошук їжі. На виручку виснаженій холодом і голодом звірині приходять працівники лісових господарств. У ці дні їх мобілізували у своєрідні «продзагони». Єгері, рядові члени товариства мисливців і рибалок сідають на сани, беруть з дому в’язанки сіна, мішки із пшеницею, качанами кукурудзи, оберемки висушеної кропиви, буряки, кормову сіль – і їдуть туди, де пролягають стежки дичини. Такі «сухі пайки» врятували вже не одного парнокопитного. За повідом­ленням ЗІК, лише у чортківські ліси для підгодівлі тварин завезено майже 3 тонни сіна, 550 кг кормових віників, 530 кг кукурудзи, 1350 кг зерновідходів, 2 тонни силосу та 750 кг кормового буряку. У Бережанському районі на Тернопільщині деякі ентузіасти приносять у лісові годівниці хліб, відходи картоплі. Щоб полегшити звірям прохід до їжі, спеціальними пристосуваннями – дерев’яними трикутниками – вони прогортають дорогу. Крім того, організовують рейди проти браконьєрів, які ладні скористатися безпомічним станом звірів. Кажуть: якщо зараз не підсобити козулям, їхня популяція різко зменшиться, потомства навесні не дочекаєшся, ліси збідніють. Старший єгер Степан Жила зі села Бориничів (Жидачівський район на Львівщині) каже, що підвищення температури полегшило життя кабанам. Вони добувають з-під снігу жолуді, букові горішки. А ще виходять у ті місця, де пролягає нафтопровід «Дружба», і з розталої землі добувають інші свої ласощі – черв’ячків… На фото: Домашнє сіно допоможе козулям перебути голодні дні. http://www.wz.lviv.ua/articles/103748 Tue, 21 Feb 2012 21:58:25 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103749 У Тернополі вандали пошкодили пам’ятний знак Ігорю Пелиху. Стилізований під телевізор пам’ятник було встановлено у травні минулого року на честь другої річниці з часу трагічної загибелі відомого телеведучого. Пам’ятний знак було зроблено на кошти рідних і близьких Ігоря Пелиха. Розташований пам’ятний знак на стіні будинку на розі вулиць Тараса Шевченка й Олени Кульчицької у Тернополі. Саме в цій споруді в 1996-1997 роках на станції «Радіо Тернопіль» працював ведучий Ігор Пелих. Вандали пошкодили захисне скло пам’ятника. Крім того, зловмисники розмалювали стіни будинку, де розташований приймач, графіті. Хто вчинив акт вандалізму, поки що не відомо. Але, на щастя, вмонтований у ковану раму мультимедійний екран вцілів і продовжує працювати. Пам’ятник-телевізор показує фрагменти з телепередач Ігоря Пелиха. Нагадаємо, відомий телеведучий Ігор Пелих загинув 8 травня 2009 року внаслідок дорожньо-транспортної аварії у Києві. На фото: Два роки тому відкривали й запускали пам’ятний знак Ігорю Пелиху його троє дітей, які були на заході зі своєю матір’ю. http://www.wz.lviv.ua/articles/103749 Tue, 21 Feb 2012 21:59:43 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103750 З 25 лютого по 4 березня у тернопільському архікатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці буде виставлено копію Туринської Плащаниці. Про це повідомляє прес-служба Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. Реліквію привезуть зі собору св. Юра у Львові. Плащаницю урочисто зустрічатимуть 25 лютого о 9 годині ранку, після чого розпочнеться акафіст до Страстей Христових. Двері храму будуть щоденно відчинені, аби вірні змогли прийти і поклонитися Плащаниці. «З 27 лютого до 4 березня священики під час кожного богослужіння голоситимуть великопісні науки. Хочемо запросити усіх людей духовно розпочати Великий піст, взяти участь у реколекціях та у спільній молитві перед святою реліквією співпереживати з Христом у його хресній дорозі», – зазначає настоятель Собору отець Андрій Романків. http://www.wz.lviv.ua/articles/103750 Tue, 21 Feb 2012 22:00:31 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103751 Не за цільовим, м’яко кажучи, призначенням розтринькали бюджетні кошти у держпідприємстві «Клесівське лісове господарство», що на Рівенщині. Під час тендеру на придбання «вантажного автомобіля для вивезення сміття» керівництво цієї фірми закупило у компанії «Агат авто»… престижну легкову іномарку Toyota Camry 3.5 А/Т (5N). Вартість цієї «сміттєвозки» 422 тис. грн. Інформація про цю оборудку зафіксована у «Віснику державних закупівель», де публікують відомості про використання бюджетних грошей. У звіті вказано, що придбане авто вміщає п’ять пасажирів, важить понад дві тонни, з’їдає на 100 км 9 літрів бензину, має потужність 290 кінських сил. А от скільки у цю «Тойоту» можна завантажити сміття, не зазначено. Думається, після сигналу журналістів це з’ясують компетентні органи… На фото: Під час тендеру на сміттєвозку вибір впав на цю круту тачку. Фото «Української правди» http://www.wz.lviv.ua/articles/103751 Tue, 21 Feb 2012 22:01:54 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103752 У Житомирі 28-річний чоловік вирішив звести порахунки з життям, стрибнувши з моста в річку Кам’янку. Нещасливий закоханий не розрахував, що глибина річки не дозволить йому потонути. Самогубцю побачив 6-річний хлопчик, який прогулювався з батьками мостом над Кам’янкою. Тіло чоловіка було повністю зануреним в ополонку, а голова лежала на кризі. Тато дитини відразу ж кинувся рятувати нещасного, але той відмовився від допомоги. На місце події викликали рятувальників, які, всупереч протестам потерпілого, витягнули його з води та доставили до лікарні. Хлопець зізнався, що вирішив померти через нещасливе кохання. У постраждалого діагностували переломи ніг та травму хребта. http://www.wz.lviv.ua/articles/103752 Tue, 21 Feb 2012 22:02:47 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103753 Львівська інтелігенція вимагає від депутатів вивчити державну мову до 1 жовтня цього року. - Це не тільки порушення Закону України «Про мови…». Коли народні депутати послуговуються під час виступів у парламенті дивним «нарєчієм», вони ганьблять нашу країну, – зазначено у зверненні львівської інтелігенції до Литвина. – Викликає занепокоєння той факт, що останнім часом у парламенті ведеться цілеспрямована політика з кінцевою метою обмеження функціонування української мови, як у вигляді проектів закону про другу державну мову, так і нещодавно ухваленим Верховною Радою України Законом №6342 – «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту». Акцентувавши на антидержавній діяльності авторів законодавчих ініціатив, автори відкритого листа написали перелік вимог до народних депутатів та депутатів місцевих рад: 1. Припинити розгляд будь-яких законопроектів, спрямованих на звуження простору функціонування української мови. 2. Встановити для діючих депутатів ВР і місцевих рад термін оволодіння державною мовою - до 1 жовтня 2012 року. До цього часу забезпечити переклад їхніх виступів державною мовою в межах встановленого регламенту. 3. Внести поправку до п. 1 ст. 9 Закону «Про вибори народних депутатів України», переформулювавши її таким чином: “Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двад­цяти одного року, склав обов’язковий для кандидатів у депутати тест на знання української мови та історії України, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років”. 4. Внести до ст. 9 Закону «Про вибори народних депутатів України» додатково п. 5: Реєстрація кандидатів у депутати проводиться тільки після проходження обов’язкового тестування на знання української мови та історії України в центрі зовнішнього незалежного оцінювання і пред’явлення відповідного сертифіката. 5. Законодавчо закріпити в держбюджеті видатки на здійснення заходів державної політики з питань розвитку української мови. 6. Спеціальною постановою Верховної Ради окреслити участь громадських організацій у комісіях з відбору проектів створення позитивного іміджу України за кордоном. Коментар для «ВЗ» Олександра КОВАЛЬ,президент Громадської організації «Форум видавців» Це звернення зробили з нагоди Міжнародного дня рідної мови. Вважаю, виступати на захист української мови потрібно всюди і за будь-якої нагоди. Тому що більшість проблем у нашій країні відбуваються саме тому, що українська мова є упосліджена в усіх сферах. Лише в тій країні, де на державному рівні підтримується державна мова, можна говорити про якийсь розвиток і національну гідність... Ця конкретна одна заява не матиме ніякого впливу. Але якщо таких заяв буде багато і якщо вони будуть робитися з різних боків різними людьми і з різних нагод, тоді ця кількість буде змушена перерости в якість. Мусимо показувати владі, що нам – не байдуже, що відстоюватимемо своє так, як можемо, і стільки, скільки зможемо. http://www.wz.lviv.ua/articles/103753 Tue, 21 Feb 2012 22:04:27 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103754 Пенсіонерка Антоніна Мельничук живе за принципом: «вік живи — вік учись» м.Здолбунів, Рівенська область Для багатьох українців вихід на пенсію - ціла трагедія. “Що я буду цілими днями робити?”, “Тепер я нікому не потрібен!”. Подібні думки не дають спокою потенційним пенсіонерам. Це у розвинених країнах пенсіонери живуть у своє задоволення, мандрують світом, насолоджуються кожною миттю... 69-річна мешканка Здолбунова Антоніна Мельничук аніскілечки пенсіонеркою себе не почуває. За плечима - 50 років педагогічного стажу. Та пані Антоніна не втомлюється постійно вчитися і вчити мудрості підростаюче покоління. Наразі викладає у двох навчальних закладах. На зустріч із Антоніною Михайлівною завітала у її невеличку охайну квартиру у центрі селища, що неподалік Здолбунова. На стінах — образи, сервант вщерть заповнений книгами. ...Дитинство пані Антоніни припало на важкі повоєнні роки. Та цей час згадує з теплою ностальгією. Запевняє: попри матеріальні негаразди, життя тоді було значно цікавішим. “Я народилася у селі Глибока Долина, що у Демидівському районі, – розповідає Антоніна Михайлівна. – Під час першої світової війни мій дідусь служив розвідником у царській розвідці. За заслуги був нагороджений трьома хрестами. У Кремлівському залі у Москві його ім’я викарбуване золотими буквами: Глушко Сафроній Васильович. Бракувало одного хреста, щоб став повним Георгіївським кавалером. Коли мені було півроку, тата забрали на війну — на фінський фронт. Дякувати Богу, він звідти вернувся живим. Моя сім’я пережила розкуркулення. “Совєти” забрали нажиті за багато років дванадцять гектарів землі”. “Бабуся змалку мене привчала до господарки: обробляти город, пасти худобу, пекти пироги. Все це я робила із великим задоволенням. Найбільше любила пасти корів. У селі був справжній рай: навколо незаймана природа, птахи співають, неподалік ліс з усіма його дарами. Сучасним дітям, мабуть, важко уявити, як ми тоді обходилися без цивілізації: без світла, без транспорту, без Інтернету, зрештою, без цукерок. Та я виросла на природі, на натуральних продуктах. Єдиним джерелом інформації були книги. Моя мама по натурі лірик: постійно співала українські пісні, цитувала вірші класиків. Настільною книгою у нас був “Кобзар”. Щонеділі після церкви у нас в хаті збиралися сусіди, аби по радіо почути, що відбувається у світі. Електрику провели, коли я у сьомий клас ходила. Сучасним дітям неможливо уявити, що це було цікаве життя. А воно було надзвичайно цікаве!”. Після школи романтична натура дівчини обрала Дубенське педагогічне училище, дошкільне відділення. Згодом закінчила Рівненський педінститут. Антоніна Мельничук усе життя пропрацювала у дошкіллі. Була вихователькою, завідувачкою садочка. “Коли почалася перебудова, яку я називаю хаосом, нам перестали виплачувати зарплату, - розповідає. - Мене передчасно відправили на пенсію. Думаю, за патріотичні погляди. Пропагувала серед земляків любов до України, закликала бути патріотами”. Вийшовши на пенсію, пані Антоніна зрозуміла своє покликання — по-християнськи виховувати молоде покоління. Перечитала безліч праць видатних педагогів з християнської етики. Співпрацювала з “Просвітою”. За активність Антоніну Михайлівну обрали головою районного об`єднання “Просвіти”. Згодом присвоїли звання почесного голови. Та через політичну нестабільність у краї “зоряний” час пані Антоніни швидко закінчився... Аби заробити на життя, пані Антоніні довелося кілька років няньчити чужих дітей у Москві. Коли повернулася, вирішила реалізувати давню мрію. “У 2000 році в Острозькій академії відкрили спеціальність релігієзнавство. За п’ять років навчання я отримала ступінь магістра. Ще на третьому курсі пішла у рівенську школу викладати християнську етику. Згодом ректор духовної семінарії отець Ігор Швець запросив мене викладати семінаристам православну педагогіку, психологію”. - Не важко було вчитися у зрілому віці? Відомо, з роками погіршується пам’ять... - Навчання проходило без труднощів. Навпаки — життєвий досвід позитивно впливає на цей процес. Викладачі дивувалися моїй глибині знань. - На Рівенщині точилися дискусії щодо доцільності введення у шкільну програму предмета “християнська етика”, мовляв, не треба дітям нав’язувати релігію... - На Львівщині, Тернопільщині, Франківщині давно поставили крапку у цьому питанні. Цей предмет там вивчають у всіх класах. Наше управління освіти недооцінює вивчення цього предмета. У молодших класах його взагалі немає. Пояснюють, що не вистачає годин. Я б ті уроки безкоштовно викладала! Те, що цей предмет потрібен дітям, не викликає жодного сумніву. Мала клас, де вчилися діти з п’яти конфесій. Та програма складена так, що всі міжконфесійні суперечки залишаються за межами. Вивчаємо лише те, що нас об’єднує, примирює. В Острозі щороку проходять різні конкурси, олімпіади на християнську тематику. Одна моя учениця, до речі, єговістка, зайняла призове місце і її зарахували на навчання в Острозьку академію. Якщо взяти статистику дитячої злочинності, наркоманії, проституції, загалом всієї аморальщини, то Західна Україна виділяється позитивно. У нас немає таких ганебних явищ, як криваві розбірки між школярами, знімання їх на відео, як це нерідко трапляється в тих регіонах, де немає цього предмета у школі. ...Три скликання Антоніна Михайлівна була депутатом Здолбунівської міської ради. Вчетверте балотуватися відмовилася. Кілька років тому пані Антоніна встановила у рідному селищі пам’ятник Тарасові Шевченкові. Сама зібрала кошти, замовила погруддя у львівського скульптора... http://www.wz.lviv.ua/articles/103754 Tue, 21 Feb 2012 22:06:16 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103755 Почесним донорам «докинули» 100 гривень до пенсії, але пільг — позбавили... Анатолій Костюк живе у селищі Ставчанах Новоушицького району Хмельницької області. Має першу групу інвалідності. Самотній. Дитина війни, ветеран праці, голова ради ветеранів. У 2007 році йому присвоїли почесне звання “Заслуженого донора України”. Чоловік мав би користуватися численними пільгами і отримувати гідну пенсію. Як-не-як, 40 років рятував людські життя, та ще й залучив у лави донорів понад 500 осіб. Проте таку самопожертву держава не оцінила. “Ніхто не вірить, що отримую 1200 гривень пенсії, - каже пан Анатолій. - У 2005 році я звертався до міністра праці і соціальної політики Михайла Папієва. І пенсію донорам таки підвищили — з 1 січня 2006 року почали нараховувати додаткові 10% від прожиткового мінімуму”. Анатолій Костюк переконаний: той, хто здавав кров більш як 100 разів, має право розраховувати на 20-, 30- і навіть 40-відсоткову надбавку до пенсії. Бо й сам 128 разів здавав кров у двох районах Хмельницької області — Новоушицькому та Віньковецькому, десятки разів дозволяв колоти собі вени, коли перебував у відрядженнях по цілій Україні, має 38 років загального трудового стажу. Пенсіонер подав до суду. Думав, справедливість восторжествує. “Вже було три суди, а грошей досі не віддають”, - каже. Самотнього інваліда позбавили пільг на світло та газ. “Моя дружина працювала вчителькою, і наша сім’я мала пільги, - розповідає чоловік. - Вісім місяців тому вона померла. Також маю 10 років учительського стажу і пішов на пенсію як учитель, але цього у Пенсійному фонді не беруть до уваги”. Стефанії Кобзі — пенсіонерці зі Львова — 89 років. Жінка 36 років працювала санітаркою у психіатричній лікарні. На пенсію вийшла достроково — у 50 років. Щоб отримати доплату до пенсії, мусила документально підтвердити кожен факт здачі крові. Та посвідчення “Почесного донора” фінансової ситуації не покращило — старенька отримує менш як 900 гривень на місяць. “Маю право купувати ліки з 50-відсотковою знижкою, та лише в аптеках державної і комунальної власності, яких у місті скоро не залишиться. У бюджет не заклали достатньо коштів, щоб компенсувати витрати закладів на реалізацію медикаментів за пільговими цінами. Та навіть якби були ці кошти, не так просто придбати ліки. Кожного разу мушу йти до дільничного терапевта і виписувати рецепт — на анальгін, папазол, фестал”, - каже пані Стефанія. Жінка може отримати пільгову позику для будівництва індивідуального житла. Держава їй гарантує і безплатне позачергове зубопротезування у державних лікувальних установах. Але через відсутність компенсаційних коштів черга пільговиків просувається як мокре горить, тому протези старенька змушена була поставити за свої кровні. Головний лікар Львівського обласного центру служби крові Ярослав Дяків переконаний: донор має керуватися жертовними мотивами, а не думати, скільки грошей заробить. “У світі не існує такого поняття, як платне донорство. Ми пішли хибним шляхом, - каже. - Донора, як і раніше, годують сніданком та обідом. Він має право на додаткові вихідні”. Юлія Ковтун чотири роки тому виграла “грінкарту”. Працює медсестрою в одному з госпіталів Чикаго. Каже, у США за донорську кров не платять. Усі охочі здають кров безкоштовно. За це отримують бонуси — дві години оплачуваного відпочинку, безкоштовний паркінг на один-два місяці, майку чи бейсболку з почесним написом: “Я — донор!”. Американці планують, коли будуть здавати кров. Їм не дають за це талонів на безкоштовні обіди, не платять компенсацій. Благодійністю займаються у неробочий час... “За кордоном донорство пропагують. Чув, як польський ксьондз під час Служби Божої закликав парафіян здавати кров, - розповідає голова обласної організації Товариства Червоного Хреста Валентин Мойсеєнко. - На вулицях висять рекламні щити, у школах проводять заняття з учнями... Люди повинні знати, що здавати кров безпечно (під час процедури використовують стерильні інструменти) і корисно (недарма цирульники на Русі робили хворим кровопускання — завдяки цьому організм омолоджується, у гіпертоніків знижується тиск). Працівники одного з сумських підприємств, на якому мені вдалося побувати, добровільно здають кров. З ними уклали угоду: якщо раптом їм або комусь з їхніх родичів знадобиться донорська кров чи препарати крові, отримують їх позачергово і безкоштовно. Це не означає, що донори не потребують фінансового заохочення. 10% від прожиткового мінімуму, які їм доплачують щомісяця до пенсії, то — мізер”. В Управлінні соціального захисту Львівської міської ради підтвердили: пільг почесні донори не мають. У Головному управлінні Пенсійного фонду повідомили: розмір надбавки до пенсій почесних донорів відповідно до Закону України “Про донорство крові та її компонентів” становить 10% від прожиткового мінімуму у розрахунку на одну особу. З 1 січня 2012 року прожитковий мінімум збільшили на 64 гривні. Якщо до нового року почесні донори отримували 95,30 грн. надбавки до пенсії, то тепер їм нараховуватимуть щомісяця 101,70 грн... http://www.wz.lviv.ua/articles/103755 Tue, 21 Feb 2012 22:07:26 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103756 Депутати Луцької міськради звернулися до жителів Волині, бізнесменів, установ і організацій з незвичним проханням. Райці клопочуть про спорудження храму Холмської ікони Божої Матері і просять допомогти у цій справі. Волинська область Завдяки родині холмщанки Надії Горлицької (Коробчук) ця унікальна святиня з тисячолітньою історією була врятована в часи Другої світової війни, збережена протягом понад півстоліття і передана на довічне зберігання до Луцька, в Музей волинської ікони. Холмщаки взялися власними силами будувати в центрі міста храм на честь цього образа. Нині споруджено лише тимчасову дерев’яну церкву. Холмщаки Волині сподіваються, що їх підтримають члени товариства «Холмщина» з інших областей. Передбачається, що в новому храмі зберігатиметься точна копія чудотворної ікони. А в цокольній частині церкви облаштують музей, присвячений історичній долі, духовній і матеріальній культурі українців Холмщини й Підляшшя. http://www.wz.lviv.ua/articles/103756 Tue, 21 Feb 2012 22:08:16 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103757 У справжніх талантів пихи немає. У нездар її повно... У грудні минулого року нашому краянинові, тренеру з гірськолижного спорту, майстрові спорту Святославу Луціву випало побувати в австрійському містечку Хохфільцені, де якраз проходив етап Кубка світу з біатлону. На переповнених тисячами глядачів трибунах він побачив знамениту німкеню Магдалену Нойнер, яку справедливо вважають сьогодні королевою світового біатлону. У свої 24 роки Лена, як називають її фанати, - дворазова олімпійська чемпіонка і десятиразова (!) чемпіонка світу, лідирує вона і в нинішньому розіграші Кубка світу. Після гонки Святослав підійшов до Нойнер і попросив дозволу сфотографуватися з нею і дати автограф. «Будь ласка!» - радо погодилася вона. Ошелешений такою простотою суперзірки, львів’янин пропросив ще й автограф для свого родича Тараса Ярошевича - пристрасного біатлонного вболівальника і п’ятикурсника нашого факультету. “Напишіть його ім’я кирилицею, я перепишу його своєю рукою, а побажання і сам автограф - німецькою”, - запропонувала Лена. Так і зробила. Тарас з гордістю показував мені цей раритет. А я пригадав, що за роки журналістської праці доля і професія звела мене з чудовими і світлими людьми, видатними особистостями.Серед них - семеро Героїв України, 27 лауреатів Шевченківської премії, академіки, генерали, олімпійські чемпіони. Тільки народних артистів - більш як півсотні. У жодному з цих людей я не помітив навіть натяку на пиху і зарозумілість. І серце пронизував біль, коли ті, від кого напувався радістю спілкування, відходили у небеса, - Микола Колесса, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Назарій Яремчук, Іван Мацялко, Микола Мозговий, Володимир Мулявін... Яскравий приклад напускної пихи - наше нещасне естрадне мистецтво, перейменоване у шоу-бізнес. Якесь опудало у жовтій поролоновій перуці цілком серйозно вважає себе зіркою, хоча верещить у мікрофон як березнева кішка, має у репертуарі півтори пісні на дві ноти з текстами-абракадабрами. Після цього йде зі сцени під грюкіт власних каблуків. Підійти за лаштунками до такого опудала - зась, автографів воно не дає. Такі нагадують мені павичів, які порозпускали хвости, а злетіти не можуть. Автографів не дають, бо неписьменні. Верхом інтелігентності є для них світські тусовки, де збираються такі самі нікчеми. Справжні інтелігенти, особистості, серед таких типів просто не можуть з’явитися. Ті, що самі вважають себе у мистецтві величинами і навіть геніями, насправді є нездарами, дріб’язком, про який завтра ніхто не згадає. Ті, що ходять з розпущеними хвостами, не знають, що павичі не літають, яким би красивим не було пір’я. Естрадні “зірочки” і левиці світських тусовок не думають про те, що нікому не потрібні, крім таких самих, як вони. І всі ці категорії нікчемних і мізерних оголосили себе елітою, хоча насправді це - малоосвічена босота. Бо еліту визначає Бог. ...Через кілька днів Магдалена Нойнер виступатиме на чемпіонаті світу у себе на батьківщині - в німецькому Рупольдингу. Без сумніву, поповнить там свою багату медальну колекцію. Планує після цього сезону завершити виступи у великому спорті, що, зважаючи на її зовсім молодий вік, неймовірно засмучує не тільки її фан-клуби, а й усіх шанувальників біатлону. Але вона залишиться королевою. І, можливо, колись згадає, як в Альпах писала українськими літерами автограф для незнайомого Тараса зі Львова. Тому що вона велика. Бо проста. Максим МІЩЕНКО Викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка http://www.wz.lviv.ua/articles/103757 Tue, 21 Feb 2012 22:10:12 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103758 І Лариса Івшина заговорили на «общепонятном»... Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, журналіст Напередодні Міжнародного дня рідної мови, який святкували 21 лютого, україн­ським телеглядачам дали чергового ляпаса. Минулої суботи 45-мільйонній нації вкотре вказали, яка у нас мова номер один. На телеканалі “Інтер” телеведучий і всі експерти в студії розмовляли винятково російською. Таке враження було, що ефір йде з якихось Калуги чи Тамбова. Або що над Києвом чи Межигір’ям уже переможно замайорів російський «триколор». Невже не знайшли жодного (!) україномовного експерта?! Та ж дворазова чемпіонка світу з боксу Аліна Шатерникова ще якусь годину перед тим на Першому національному брала інтерв’ю у боксерів українською мовою... Але найбільше добило, що серед експертів була головний редактор шанованої у патріотичних колах газети “День” Лариса Івшина. Декларувати на своїх сторінках проукраїнські цінності, а в ефірі від них, по суті, відмовитись... Хоча могла б єдиною постояти за українську мову своїм словом. Проте уродженка волинських Локач щебетала, як і всі, на “общепонятном”... Чому ніхто не взяв приклад із того ж Віталія Кличка? Російськомовний, зумів вивчити українську. І в ніч зі суботи на неділю, після завершення важкого бою, після того, як з поваги до німецької землі, що приймала цей бій, дав інтерв’ю німецькою мовою, до наших уболівальників звернувся українською. Реальна віртуальність Михайло ДУБИНЯНСЬКИЙ, публіцист Український Інтернет вважається квінтесенцією всього прогресивного, активного і креативного. Тут народжуються найсміливіші надії і найгучніші заклики. На загальне переконання, саме тут зріє новий переможний Майдан. Та ось халепа: дисонанс між віртуалом і реалом не слабшає... Facebook уже сто разів поховав президента Януковича, але Віктор Федорович, як і раніше, сидить на Банковій і рулить країною. Бунтівної енергії, що скупчилася в Мережі, вистачило б на добру дюжину українських революцій. Але наразі не видно жодної. Декілька тижнів тому передові віртуальні сили надихнулися. Ура, дочекалися! Ось він - бажаний прорив! Накачавши цифрові біцепси, український народ атакує антинародну владу! Сайти президента, Верховної Ради, Кабміну, МВС, НБУ, СБУ і КСУ падають, немов кісточки доміно! Громадянське суспільство піднімається на новий рівень! Насправді хакерський бунт на захист Eх.ua не вийшов за рамки звичайних вузькокорпоративних протестів. Кожен переслідує власні корисливі цілі, використовуючи звичні засоби. Ветерани Афганістану, стурбовані кровними пільгами, ідуть на штурм ворожих позицій. Мережеві умільці, які не бажають розлучатися з халявним контентом, атакують урядові сайти. Високий громадянський пафос навряд чи тут доречний... ...Віртуальний світ надав нам масу нових можливостей, але не варто їх переоцінювати... Мільйони... громадян вирушають у Мережу не для облаштування України, а заради задоволень і розваг. Інтернет допомагає висловити громадянську позицію, не встаючи з-за монітора. Але найчастіше ця чудова можливість не мобілізує, а розслабляє. Навіщо мерзнути на майданах, якщо можна вилаяти бридку владу на улюбленому форумі?.. Знайшовши в Мережі кількасот однодумців, ідейний громадянин переконується, що «нас багато», і перемога близька. На жаль, у масштабах 45-мільйонної країни його віртуальні товариші залишаються марґіналами і безпорадно варяться у власному соку... http://www.wz.lviv.ua/articles/103758 Tue, 21 Feb 2012 22:11:40 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103759 Екс-главу МВФ Домініка Стросс-Кана (на фото він разом із дружиною) мали допитати у французькому Ліллі як свідка. Але, щойно він прийшов у поліцейський відділок, його заарештували за звинуваченням в сутенерстві та розтраті державного майна. Стросс-Кан стверджує, він не знав, що дівчата, з якими він розважався, були повіями з відомої підпільної сутенерської мережі. Через секс-скандал з покоївкою нью-йоркського готелю Стросс-Кан пішов із посади глави МВФ. Згодом з політика зняли звинувачення у зґвалтуванні, проте його політична кар’єра зазнала краху. Стросс-Кан хотів балотуватися на пост президента Франції. Удар по його іміджу вдарив по позиціях соціалістів, від яких екс-глава МВФ планував висуватися. http://www.wz.lviv.ua/articles/103759 Tue, 21 Feb 2012 22:13:01 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103760 П’ятирічний Зак Ейвері став наймолодшим жителем Великої Британії з діагнозом “розлад гендерної ідентичності”. Батьки, медичні фахівці та психологи підтримали його рішення стати дівчинкою, а в школі спеціально для нього обладнали “гендерно-нейтральний” туалет. За словами матері Зака, раніше її син був звичайним хлопчиком, який любив гратися в паровозики зі своїм братом Алексом. Але в якийсь момент він захопився мультфільмами з принцесами, після чого його світогляд різко змінився. У трирічному віці він заявив: “Мамо, я дівчинка”. Спочатку батьки думали, що це просто гра. Але хлопчик хотів виглядати як дівчинка і поводився як дівчинка. Згодом лікарі взнали, що в малюка рідкісна недуга. На фото: Зак (праворуч) зі своєю матір’ю Терезою, батьком Дарреном та братом Алексом. http://www.wz.lviv.ua/articles/103760 Tue, 21 Feb 2012 22:14:35 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103761 Молодший син принцеси Монако – 24-річний П’єр Казирагі госпіталізований після бійки в одному з нічних клубів Нью-Йорка – Double Seven. За розповідями очевидців, П’єр разом із товаришами підійшов до столика, за яким відпочивали власник цього елітного закладу та 47-річний власник ресторанного бізнесу Адам Хок - у компанії трьох російських “моделей”. Хлопці почали ображати дівчат, без дозволу пили їхні напої. Як наслідок, спалахнула бійка. Захищаючи чарівних супутниць, Хок завдав чимало ударів в обличчя потенційного спадкоємця престолу... http://www.wz.lviv.ua/articles/103761 Tue, 21 Feb 2012 22:15:30 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103762 Міністри фінансів єврозони після нічних переговорів, що тривали 12 годин, затвердили план порятунку Греції від боргової кризи. Афіни отримають 130 млрд. євро - в обмін на зобов’язання скоротити держборг (зі 160% до 121% ВВП, до 2020-го). Ця допомога допоможе Греції уникнути банкрутства в березні, коли настане пора виплат за держборгом. Також Афінам спишуть 100 млрд. євро, позичених приватними кредиторами. Глава мінфіну Греції Євангелос Венізелос сказав, що очікує закінчення “тривалого періоду невизначеності”. “Греки дали Європі сигнал, що вони пішли на необхідні жертви і готові на них у майбутньому, аби повернути собі місце рівних в європейській сім’ї”, - заявив міністр. Та деякі члени ЄС сумніваються, що Греція готова слідувати жорстким заходам економії, і хотіли б запровадити дієві механізми контролю за виплатою боргів. Для Греції цей кредит вже другий. Перший, 110 млрд. євро, Афінам виділили в 2010-му. Його виявилося недостатньо. А заходи жорсткої економії призвели до загострення соціального невдоволення. У країні почалися масові страйки та акції протесту, які нерідко переростають у сутички з поліцією. http://www.wz.lviv.ua/articles/103762 Tue, 21 Feb 2012 22:16:05 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103763 «Скрябін» і «Тартак» вкотре підтримали проект незрячих виконавців У Національному академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької відбувся інтегрований концерт незрячих виконавців «Відчинилося життя». За чотири роки існування проекту це вже 28-й концерт в Україні і за кордоном. На сцену із незрячими співаками виходять відомі українські артисти. Цього разу під супровід оркестру Театру ім. М. Заньковецької Сашко Положинський читав реп, а Кузьма “Скрябін” розповідав про “Старі фотографії”. Такого теплого і по-сімейному затишного концерту у Львові не було вже давно. Зал Театру ім. Марії Заньковецької, який був заповнений вщерть, бурхливими оплесками вітав вихід на сцену кожного виконавця. “Щасливим може бути незрячий. Той, хто вірить у знаки, а значить - вірить у долю свою...”. Піснею з такими рядками розпочала концерт заслужена артистка України Леся Горова. Ще одну композицію Горова виконала разом із незрячою співачкою з Сімферополя Зерою Кіраджієвою. Своїми піснями того вечора потішили слухачів Василь Сухач із Луцька, Наталія Слюсарчук з Вінниці, Микола Пришнівський з Тернополя, ансамбль «Гармонія» з Житомира, Вікторія Дудик, Світлана Пашкіна та Народний вокальний ансамбль «Струмочок» зі Львова. А ось незрячу вокалістку Марію Швардак з Мукачевого на сцену супроводжував лідер гурту “Тартак” Сашко Положинський. “Якщо тобі здається, що ти ризикуєш даремно, \ Ти подумай про тих, кому завжди темно,\ Ти подумай про тих, кому завжди тихо.\ Твоє лихо - не лихо...”. Слова цієї пісні у виконанні дуету Положинський-Швардак глядачі у залі слухали зі сльозами на очах. Родзинкою концерту «Відчинилося життя» став незрячий виконавець з Сімферополя Степан Гончаренко. Цьому тенору, видається, підвладне все: від українських та світових хітів - до відомих оперних арій. А разом із Кузьмою “Скрябіним” Гончаренко заспівав “Старі фотографії”. “Схиляю голову перед цими незрячими співаками, я і близько так не вмію співати, - казав Андрій Кузьменко. - Вони не бачать краси світу, яку бачимо ми. Але й не бачать бардаку, який навколо”. Аби надати концерту ще більш позитивного настрою, “Скрябін” попросив Степана Гончаренка показати пародію на Єльцина та Путіна. Після кількох кумедних фраз російських політиків у виконанні Гончаренка зал вибухнув сміхом та оплесками. “Не потрібно нас жаліти. Ми - такі ж, як і ви, - наголосила під завісу вечора організатор проекту “Відчинилося життя”, виконавчий директор Львівського обласного осередку Української спілки інвалідів Оксана Потимко. – Нас переповнює позитив, яким хочемо ділитися з вами. Наша співпраця з Театром ім. М. Заньковецької приносить щедрі плоди. Створили аудіо­абетку. Працюємо над записом аудіорецептів для ліків. Ці проекти озвучила заньківчанка Олександра Бонковська. Подяка симфонічному оркестру Театру ім. М. Заньковецької, який єдиний в Україні працює з незрячими. Диригент оркестру Богдан Мочурад достукується до сердець незрячих виконавців, які не можуть бачити диригентської палички, а лише відчувати її. Вдячна нашим шведським партнерам, які зініціювали створення диска незрячих виконавців “Творча сила”. Запис відбувся у Швеції”. Проректор Львівської пра­­­вославної богословської академії, священик Михайло Сивак вручив архієрейську грамоту і квіти Оксані Потимко як подяку за добру справу. «У нашому суспільстві існує стереотип: якщо людина має вади зору, вона повинна закритися в чотирьох стінах, - сказав о. Михайло. - Але це - неправда. І в цьому ми переконалися, слухаючи такий чудовий концерт». На фото: Виступ Кузьми та Положинського з незрячим тенором Степаном Гончаренком став родзинкою концерту “Відчинилося життя”. http://www.wz.lviv.ua/articles/103763 Tue, 21 Feb 2012 22:18:18 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103764 24 березня о 19.00 у Львівський національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької завітає один з найкращих тенорів світу Алессандро Сафіна (на фото). Його унікальний голос, харизма та творча сміливість щоразу відкривають нові грані у музиці. Співаючи головні ролі у відомих оперних постановках, Сафіна мріяв наблизити це мистецтво до людей, далеких від його розуміння. Почав шукати музичні композиції, які б максимально змінили свідомість та уявлення про оперний спів. Його всесвітньо відома композиція Luna - яскравий приклад того, яким чином можна поєднати оперний спів та поп-музику. Алессандро подарував світу блискучі дуети з Сарою Брайтман, Елтоном Джоном та Еваном Макгрегором, Барбарою Ендрікс, Сумі Йо та іншими відомими виконавцями. До прихильників цього співака належить і королева Великої Британії Єлизавета ІІ, яку він підкорив арією з мюзиклу «Привид опери» сера Ендрю Лойда Веббера. В Алессандро блискуче поєднуються талант та зовнішність: журнал People вніс його до списку найкрасивіших людей планети. Українському глядачеві Сафіна відомий, зокрема, завдяки телепроекту «Х-фактор». Співак брав участь у фінальному виступі першого сезону. Олеся ГАЛКАНОВА.Фото BonapArt http://www.wz.lviv.ua/articles/103764 Tue, 21 Feb 2012 22:19:40 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103765 Оригінальна робота Антоніса ван Дейка представлена у Львівській галереї мистецтв
У Львівській галереї мистецтв триває виставка «Пітер Пауль Рубенс – Антоніс ван Дейк: відоме й невідоме», приурочена до 105-річчя галереї. В експозиції - роботи послідовників та учнів Рубенса і ван Дейка у жанрі живопису та гравюри. Композиції цих двох фламандських художників XVII ст. неодноразово переосмислювалися у роботах їхніх сучасників, а мотиви та стилістику робіт часто наслідували. Своєю чергою, Рубенс черпав натхнення із картин Тиціана. Наприклад, роботи Корнеліса де Бальє “Поклін волхвів” та Сімона де Воса “Христос перед натовпом”, представлені на виставці, відсилають глядачів до робіт Пітера Пауля. Якщо картини послідовників Рубенса можна було відрізнити від полотен пензля фламандського майстра, то роботи його учня Антоніса ван Дейка часто плутають із роботами вчителя. Так сталося і з родзинкою експозиції — “Портретом чоловіка”, викупленим у 1958 році з приватної колекції Г. Душина у тодішньому Ленінграді. Авторство цього живописного портрета приписували Рубенсу. Завдяки доступу до архівних документів та фотографій нещодавно встановлено, що це - портрет брюссельського бургомістра Франциска ван дер Ее, якого намалював Антоніс ван Дейк. За цією роботою зроблено різцеву гравюру, яка зараз зберігається у «Рійксмузеумі» в Амстердамі. На виставці експонується аркуш одного з найвідоміших граверів епохи Рубенса Схельте А. Больсверта “Саломея з головою Іоанна Хрестителя”. Усі виставлені гравюри – зі збірки Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Їх представлено широкому колу глядачів уперше. На фото: Родзинка виставки — портрет брюссельського бургомістра Франциска ван дер Ее пензля Антоніса ван Дейка. http://www.wz.lviv.ua/articles/103765 Tue, 21 Feb 2012 22:21:09 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103766 Листування Юрія Шевельова і Оксани Забужко – документ епохи У видавництві “Факт” вийшло друком “Оксана Забужко. Юрій Шевельов: Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та документами”. Листи до друку з чисельними коментарями і вступну статтю підготувала Оксана Забужко. Оксана Забужко відома не тільки як прозаїк, поетеса, перекладач, філософ, “універсальна гуманітарна особистість” (за висловом Людмили Таран), а й як представник нової генерації інтелектуалів, які здійснюють промоцію української культури у світі: викладає українську літературу в престижних зарубіжних університетах, виступає з доповідями на міжнародних форумах. Ім’я Юрія Шевельова (1908-2002 рр.), мовознавця-україніста-славіста, історика української мови і літератури, культуролога, громадського діяча, професора Гарвардського і Колумбійського університетів, мало відоме пересічним українцям. З 1950-х років вчений жив і творив в еміграції: у Німеччині, Швеції, а пізніше надовго поселився у США. Його наукові праці у радянській Україні були заборонені, а ім’я замовчувалося. В часи незалежності України вчений кілька разів відвідував Україну. На 90-му році (!) життя був удостоєний Шевченківської премії. Кошти передав на утримання Української гімназії в Харкові. Наукова і літературна спадщина Юрія Шевельова – величезна. Бібліо­графія праць вченого – 872 назви, серед них – 17 ґрунтовних наукових праць, найвидатнішою з яких є фундаментальна монографія “Історична фонологія української мови”. Надруковане англійською мовою видання обсягом 1000 сторінок побачило світ 1979 р. Перекладене на українську мову і видане після смерті автора. Ця праця здобула велике визнання в науковому світі. У ній вчений обґрунтував початки української мови від праслов’янської (ХІІ ст.) і до завершення її формування ( ХVІ ст.). Про себе вчений писав: “Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови”. В передмові видання Оксана Забужко пише: “Вся діяльність Юрія Шевельова від наукової до громадсько-організаційної цілеспрямовано націєтворча...”. Цікаві і до кінця не з’ясовані витоки переконливого українства Юрія Шевельова. Народився він у Харкові в російськомовній родині етнічних німців. Його батько був генерал-майором російської армії. Вчений завжди визнавав себе українцем. Це людина, “котра раз у юності, зробивши вибір приєднатись до приниженого і упослідженого народу, за все своє довге життя ніколи цього вибору не зрадила” (Оксана Забужко). Оксана Забужко і Юрій Шевельов познайомилися 1990 р. на Першому конгресі українознавців. Вченому було тоді 82 роки. Їх розділяли52 роки. Листування розпочалося з 1992 р. Про своє ставлення до Юрія Шевельова письменниця пише: “Ким він був для мене – дєдушкою, людиною, особою? Та ні – культурою: “тим народом, якого нема”, за всю нашу впродовж століття винищувану інтелігенцію одиноким відпоручником”. Він мав для неї “репутацію беззастережного авторитета”. Оксана Забужко і Юрій Шевельов сповідували українську “тожсамість”. Їх єднала якась особлива “зжитість душами”. Як писала Оксана Забужко: “З кожним словом ми загачували прірву штучно витвореного у ХХ ст. між його і моїм поколінням історичного розриву, власне словом її й загачували, “направляючи” таким чином звихнутий час” і забезпечували “культурну тяглість”. Читаючи листи Оксани Забужко і Юрія Шевельова, не переставала дивуватися розлогості і багатству їхньої мови, глибини знань, широті ерудиції. Їхній зміст – це аналіз процесів, що відбувалися в українському літературному середовищі. Йшлося про твори письменниці, рецензії до них, про друкування праць вченого в Україні, про роль і значення періодичних видань (особлива увага приділена “Літературній Україні”)... В останні роки життя Юрій Шевельов “письмовий діалог” підпримував в “режимі догоряючої свічки”. Часто в його листах йшлося про старість. Звучали у відповідь слова письменниці, що “людина не старіється і не вмирає, поки не дасть на це згоди”. Шевельову належать слова: “Довго жити не варто, а після 90 літ – непристойно”. Останній лист-записку від вченого Оксана Забужко отримала за два місяці до його смерті. Помер Юрій Шевельов 12 квітня 2002 р. Відійшов у вічність патріарх української науки на 94 році життя. Тетяна КОСТЕНКО http://www.wz.lviv.ua/articles/103766 Tue, 21 Feb 2012 22:22:57 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103767 У книгарні “Є” презентував себе своєю новою збіркою “Brustury (Брустури)” молодий поет Василь Карп’юк. Це не перша спроба поетичної реалізації в українському книжковому просторі Карп’юка – його перша книга під назвою “Мотлох” вийшла під егідою знаного конкурсу “Смолоскип”. Збірка поезій “Brustury (Брустури)” – поєднання давніх традицій та сучасного світосприйняття, норм поведінки та моралі, пересипаних молодіжним сленгом. Назва книги походить від місця народження поета – села Брустури у Закарпатській області. У текстах віршів то тут, то там проглядають призабуті пересічному українцю слова із побуту горян. Читачі вважають, що у збірці багато творів у стилі балад та притч з глибоким філософським змістом, що для сучасних молодих письменників не зовсім характерно. Для самого ж автора поезія – хліб для душі, тому і обкладинка у “Брустурів” – відповідна. Ілюстрував це видання дизайнер Ілля Стронговський, який до кожного розділу придумав вигадливі колажі із фрагментами творів Василя Карп’юка. На фото: Василь Карп’юк: “Відчуваю себе занадто старим у компанії “двотисяч­ників”. http://www.wz.lviv.ua/articles/103767 Tue, 21 Feb 2012 22:24:35 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103768 У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація першої поетичної збірки Ярки Богач «Чуєш птаху?.. Це я». Цією презентацією започатковано спільний проект видавництва «Каменяр» і Львівської обласної бібліотеки для юнацтва «Зустріч з книгою». «У рамках проекту відбуватимуться літературні читання, презентації, – розповів директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга кореспонденту «ВЗ. – Хочемо згуртувати творчих, не байдужих до красного письменства людей, адже нині нам бракує інтелектуального й духовного спілкування. Сподіваємося, «Зустрічі...» збиратимуть все більше і більше шанувальників українського слова». Вірші із поетичної збірки Ярки Богач (літературний псевдонім Ярослави Боцюрко) читала актриса Львівського національного драматичного театру ім. М. Заньковецької Тетяна Павелко під музичний супровід скрипаля Богдана Дворника, а також учні СШ №51, у якій вчилася Ярка. Теплі слова про творчість нашої краянки, яку доля закинула у США, сказала письменниця Марія Людкевич, а мама поетеси Анна Шевченко зазначила: «Усю біографію Ярки можна дізнатися із її віршів, у яких – і любов, і розлука, і ліричні описи природи та людських почуттів». У збірці є вірші, присвячені рідному Львову. Довідка «ВЗ» Ярка Богач (Ярослава Боцюрко) – колишня львів’янка. Живе з двома доньками і чоловіком у США. Отримала дипломи архітектора у Національному університеті «Львівська політехніка», інформатики і бібліотечної справи – у Техаському університеті в Остині (США). Працює перекладачем. http://www.wz.lviv.ua/articles/103768 Tue, 21 Feb 2012 22:26:11 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103769 Такого ж титулу уродженку Жовківщини удостоїли і в грудні. Учора велосипедистка Леся Калитовська отримала диплом найкращої спортсменки грудня 2011 року. Напередодні ж стало відомо про те, що уродженка села Погарисько Жовківського району Львівщини (зараз тренується у Луганську) визнана найкращою спортсменкою і в лютому 2012-го. Найкращим тренером України в грудні й лютому став наставник бронзової призерки Олімпіади в Пекіні - Сергій Базін. Д нями на етапі Кубка світу з велотреку в англійському Лондоні Леся Калитовська виграла «бронзу» в скретчі. (Це групова гонка, в якій беруть участь до 24 гонщиків; змагання серед чоловіків проводяться на дистанцію 15 км, у жінок – на 10 км. Переможцем стає велосипедист, який першим перет­нув фінішну лінію наприкінці гонки). У Лондоні Леся поступилася тільки Меліссі Хоскінс із Австралії і Ярмілі Мачаковій з Чехії. У грудні ж Калитовська виборола бронзову медаль на етапі Кубка світу в колумбійському Калі. Там наша краянка успішно виступила в індивідуальній гонці переслідування на 3000 метрів. У боротьбі за бронзову медаль українка впевнено перемогла австралійку Кент. На тому ж етапі Кубка світу срібні медалі в командному спринті здобули подруги Калитовської по збірній України - Любов Шуліка і Олена Цьось. Фото sd-news.lg.ua http://www.wz.lviv.ua/articles/103769 Tue, 21 Feb 2012 22:27:43 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103770 На львівському стадіоні «Школяр» завершився 14-й юнацький турнір (вік гравців – 1997-1998 р. н.) пам’яті відомого нападника «Карпат» Едуарда Козинкевича (1949-1994). Перемогу здобули господарі змагань, вихованці СДЮШОР-4, яких тренує Ігор Сорока. Едуард Козинкевич у 1970-му, 1972-1974, 1976-1978 роках провів за «Карпати» 135 матчів, забивши 18 голів. Козинкевич також успішно захищав кольори донецького «Шахтаря» (у складі якого у 1970-1971 роках входив до списку 33 найкращих гравців сезону), московського «Динамо» та збірної СРСР. У складі радянської збірної Козинкевич став срібним призером Євро-1972 (тоді це розцінювали як невдачу, бо ж не чемпіони), а відтак і першим у Львові майстром спорту міжнародного класу. Останні роки життя Козинкевич працював тренером у відділенні футболу Львівського спортінтернату (нині – ЛУФК), а трагічно загинув у гаражі… Цього року в турнірі пам’яті Козинкевича брали участь вісім команд, розбитих на чотири групи. На шляху до перемоги вихованці СДЮШОР-4 (1997 р. н.) перемогли львівські «Покрову-98» – 4:0, «Львів-98» – 1:0, «Галичину-97» – 1:0. А у фіналі здолали івано-франківську «Ніку» – 5:1. У складі підопічних Ігоря Сороки приз найкращого воротаря турніру отримав Роман Новацький, а найкращого захисника – Віталій Заторський. У церемонії нагородження брали участь ветерани «Карпат» Богдан Грещак, Володимир Данилюк, Ростислав Поточняк і Роман Риф’як. На фото: Карпатівець Едуард Козинкевич (ліворуч) у грі проти московського «Спартака». http://www.wz.lviv.ua/articles/103770 Tue, 21 Feb 2012 22:29:20 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103771 Гол бразильця з пенальті допоміг «Карпатам»звести гру з «Вентспілсом» унічию Лише у третій під час турецьких зборів контрольній грі львівські «Карпати» зуміли забити гол. “Зелено-білі” зіграли внічию 1:1 з чинним чемпіоном Латвії, клубом «Вентспілс», який тренує киянин Сергій Підпалий. Майже п’ять років контрольна зустріч цих суперників також закінчилася з тим же нічийним рахунком. Суперники підопічних Володимира Шарана відкрили рахунок уже на початку зустрічі. Новачок «Вентспілса», захисник збірної Латвії Віталій Смирнов після розіграшу кутового головою точно пробив у верхній кут воріт Андрія Тлумака. Львів’яни провели кілька небезпечних атак, але в завершальній стадії «зелено-білим» не вистачало взаєморозуміння. Незабаром удар Ігоря Ощипка парирував воротар Віталій Мельниченко, а Олександр Гладкий пробив впритул зі штангою. А під кінець тайму вже стійка рятує ворота «Вентспілса», прийнявши на собі удар Олега Голодюка. Другий тайм пройшов при відчутній перевазі «Карпат», гравці яких у день народження Ігоря Худоб’яка і Ярослава Мартинюка прагнули зробити подарунок своїм партнерам по команді. Небезпечно пробивали впритул з рамкою воріт Ощипко, Михайло Кополовець, а удар Олександра Касьяна парирував воротар. Нарешті, чергова атака львів’ян закінчилася порушенням правил проти Еріка (на фото), який вривався до штрафного майданчика - пенальті. Бразилець свого шансу не упустив, перервавши нарешті «суху» серію «Карпат». Штурм воріт «Вентспілса» підсилився ще більше, і після удару Тараса Петрівського м’яч знову влучив у штангу. І все-таки, завдяки самовідданим діям захисників і воротаря, латвійському клубу вдалося зберегти нічийний рахунок і уникнути поразки. Заключна контрольна гра львів’ян у Туреччині відбудеться в суботу, 24 лютого, – проти «Ворскли». У неділю «зелено-білі» повернуться до Львова. http://www.wz.lviv.ua/articles/103771 Tue, 21 Feb 2012 22:30:55 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103772 На Львівщині проходять матчі в рамках 13-го традиційного турніру пам’яті заслуженого тренера України Ернеста Юста (1927-1992). Юст у 1963-1971, 1974-1978 роках працював спочатку тренером, а згодом головним тренером «Карпат». Серед учасників турніру - єдиний представник Львівщини у першій лізі ФК «Львів», який вчора, 21 лютого, зіграв проти львівської «Погоні». У середу ж “містяни” вирушать на тренувальний збір до Криму, де займатимуться до 5 березня. У стартовому матчі Меморіал Юста підопічні Володимира Журавчака з переконливим рахунком 10:1 здолали львівську «Покрову». По два голи забивали Святослав Козловський, Павло Онисько та Іван Балух. А під час перерви в Меморіалі Юста «Львів» на стадіоні «Динамо» поступився багаторазовому чемпіону області, «Карпатам» із Кам’янки-Бузької - 0:1. Як повідомив спортивний директор ФК «Львів» Ростислав Заремба, тренерський штаб визначився зі списком гравців, які будуть заявлені в ПФЛ 22 лютого. До 1 березня можна буде ще дозаявити лише вільних агентів. http://www.wz.lviv.ua/articles/103772 Tue, 21 Feb 2012 22:32:22 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103773 Медики борються за життя підлітка, який заступився за однокласницю. Ще одне знайомство у соціальній мережі Інтернету завершилося кривавою драмою. 14-річна школярка з Тернополя познайомилася на одному із сайтів з 20-річним студентом. Якийсь час школярка охоче переписувалася зі старшим залицяльником. Та коли молодик перейшов до брудних натяків, дівчинка припинила інтернет-листування. Віртуальний залицяльник почав докучати дівчинці постійними телефонними дзвінками, благаючи про зустріч. Дівчинка погодилася з ним зустрітися, щоб поставити крапку у віртуальному знайомстві, яке приносило реальні клопоти. Про всяк випадок на зустріч із залицяльником взяла свого однокласника, який займався боротьбою, отож міг її захистити.... Спочатку студент і школярка, зустрівшись на вулиці, мирно з’ясовували стосунки, а підліток стояв осторонь. Та незабаром школяр побачив, що молодик силою тягне його однокласницю у якийсь глухий двір, і кинувся захищати подругу. Застосувавши борцівський прийом, школяр кинув студента на землю. Та вищий на зріст залицяльник скочив на ноги, затиснув голову підлітка лівою рукою, правою вихопив з кишені ніж і встромив його в скроню школяра. Криваву бійку помітила з балкона якась жінка та підняла гвалт. Нападник утік, а дівчинка спромоглася довести свого захисника-однокласника до найближчої аптеки. Її працівниці, побачивши серйозне поранення, викликали “швидку”, і хлопчину госпіталізували. Наступного дня, розповіли у секторі зв’язків з громадськістю УМВСУ в Тернопільській області, студента затримали. Коли оперативники прийшли по нього в студентський гуртожиток, молодик вже пакував торби та збирався чкурнути з Тернополя до себе на батьківщину – у Закарпаття. Тим часом життя пораненого зловмисником підлітка – під загрозою. Лікарі докладають усіх зусиль, щоб врятувати школяра від смерті http://www.wz.lviv.ua/articles/103773 Tue, 21 Feb 2012 22:34:36 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103774 Коханка втекла з усіма грошима, і чоловік пішов на розбій Близько 19-ї години в один із магазинів, що на площі Центральній у Чернівцях (центр міста), зайшов чоловік, обличчя якого закривав шалик. У залі ювелірних виробів вихопив з-під куртки... цеглину. Замахнувся нею на продавщиць, ті відсахнулися. Скориставшись “зброєю пролетаріату”, бандит розбив вітрину і забрав 19 золотих ланцюжків вартістю 57 тисяч гривень. Коли нападник вибіг з магазину, продавці зателефонували в міліцію. По гарячих слідах дільничний інспектор та заступник начальника райвідділу міліції затримали на центральному автовокзалі розбійника, який вже сидів в автобусі “Чернівці -Київ”. Після затримання бандита з’ясувалося, що напад на магазин вчинив 36-річний киянин. Разом зі своєю коханкою він приїхав у Чернівці відпочивати. Закохана парочка зупинилася в одному з готелів. Увечері закохані через щось посварилися. Жінка поїхала до столиці, залишивши свого коханця в чужому місті без грошей. Розмірковуючи, яким чином повернутися додому, киянин зайшов у центрі міста в магазин, придивився там до ювелірних виробів. Потім знайшов десь цеглину, сховав її під куртку і пішов “на справу”. Наразі житель столиці під вартою. Проти нього, повідомили в секторі зв’язків з громадськістю УМВСУ в Чернівецькій області, порушили кримінальну справу за звинуваченням у розбійному нападі. Отож кохану жінку, яка кинула його в прямому та переносному значенні, киянин побачить не скоро. http://www.wz.lviv.ua/articles/103774 Tue, 21 Feb 2012 22:35:27 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103775 До співробітників Миргородського міськвідділу міліції (Полтавська область) звернувся 37-річний чоловік. Він повідомив, що у його доньки, учениці другого класу, викрали мобільний телефон. Члени слідчо-оперативної групи, які для розкриття злочину приїхали в школу, одразу встановили, що до класу, де сталася крадіжка, ніхто зі сторонніх доступу не мав. Отож телефон, вирішили, правоохоронці, викрав хтось із учнів. Та згодом з’ясувалося, що мобілку у дитини викрала... 20-річна вчителька початкових класів! Викрадений телефон освітянка-злодюжка того ж дня здала у ломбард та отримала за нього 250 гривень. Коли вчительку викрили у злочині, розповіли у відділі зв’язків з громадськістю Миргородського міськ­відділу міліції, вона свій “педагогічний” вчинок пояснила... скрутним матеріальним становищем. Наразі правоохоронці вирішують, чи порушувати проти горе-вчительки кримінальну справу. http://www.wz.lviv.ua/articles/103775 Tue, 21 Feb 2012 22:36:10 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103776
20 лютого Галицький районний суд міста Львова дав санкцію на арешт третього міліціонера з Турківського райвідділу міліції, який брав участь у побитті ні в чому не винної людини. Кілька днів тому прокуратура Турківського району порушила кримінальну справу проти двох співробітників Турківського райдвідділу міліції за звинуваченням у “перевищенні службових повноважень”. Правоохоронці безпідставно затримали жителя району та доставили його у райвідділ. В одному з кабінетів міліціонери почали жорстоко бити чоловіка, змушуючи його зізнатися у крадіжці, до якої він жодного відношення не мав. Згодом з’ясувалося, що затриманого били троє працівників райвідділу. Розслідування цієї справи, повідомили у прес-службі прокуратури Львівської області, перебуває на контролі прокурора області Віталія Ковбасюка. http://www.wz.lviv.ua/articles/103776 Tue, 21 Feb 2012 22:36:48 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103777 Винуватець смертельної ДТП віз двадцять пасажирів. Ніхто з них не помітив загибелі людини Співробітникам ДАІ вдалося встановити водія, під колесами машини якого 14 лютого у Львові загинула 79-річна жінка. ДТП сталася на вулиці Володимира Великого (біля повороту на вулицю Яневу) близько 7-ї години ранку. Пенсіонерка загинула на місці ДТП, а винуватець трагедії з місця події зник. Співробітники ДАІ одразу дали оголошення про трагедію у ЗМІ - з проханням зголоситися можливих свідків події. Газетні публікації, зокрема у “ВЗ”, допомогли правоохоронцям встановити винуватця загибелі жінки. З’ясувалося, пенсіонерку на дорозі збила маршрутка — автобус “Богдан”, яким керував 46-річний водій. У салоні маршрутки, розповіли “ВЗ” у прес-службі управління ДАІ у Львівській області, під час ДТП перебували двадцять пасажирів. Та ніхто з них не помітив загибелі жінки, бо вікна автобуса від морозу повністю замерзли. Проте водій маршрутки, вважають даішники, не міг не знати, що збив жінку. Але, залишивши її помирати на дорозі, спокійно продовжив рух за маршрутом... http://www.wz.lviv.ua/articles/103777 Tue, 21 Feb 2012 22:37:32 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103778 Волинська міжрайонна прокуратура передала для розгляду в суд кримінальну справу, порушену проти заступника директора приватного навчального закладу “Володимир-Волинський медико-технічний коледж” - за звинуваченням у хабарництві. Заступник директора коледжу був членом державної кваліфікаційної комісії, отож брав участь у підсумковій атестації студентів. Перед студентами двох груп, розповіли у прес-службі прокуратури Волинської області, цей освітянин поставив вимогу: за успішне складання ліцензійного інтегрованого іспиту “Крок-М” вони мають заплатити йому по 1200 гривень кожний. Два майбутні медики принесли вимагачу гроші у його службовий кабінет. Хабарник, мабуть, щось відчув, тож зустріч зі ще дев’ятьма студентами призначив на... продовольчому ринку. Там, під час отримання від них 10 800 гривень, освітянина затримали. http://www.wz.lviv.ua/articles/103778 Tue, 21 Feb 2012 22:38:12 +0200 http://www.wz.lviv.ua/articles/103779 Кореспондент «ВЗ» відвідала спеціалізовану майстерню в італійській Венеції Венеція Венеція славиться виробами з муранського скла. Нині у місті залишилася лише одна майстерня, яка працює як музей. Кілька століть тому всі печі, де виготовляють скло, перенесли на острів Мурано. До цього змушені були вдатися через постійні пожежі, які спалахували у Венеції. Адже виробництво небезпечне — температура у печах перевищує 700 градусів! “Муранське скло з’явилося у XII-XIII ст., коли між Венецією та Сходом зав’язалися тісні відносини, – розповідає керівник туристичної групи пані Світлана Андрейчук. – Мореплавець Марко Поло поїхав до Китаю, привіз зразки скла. Вироби так припали до душі венеціанцям, що ті вирішили і собі його виготовляти”. Сьогодні з муранського скла виготовляють жіночі прикраси, посуд, люстри, підсвічники... Вироби мають характерний блиск, який змінюється залежно від кута нахилу виробу, вони стійкі до ударів. Працівники музею муранського скла продемонстували міцність чашки, кинувши її кілька разів на підлогу. Вона навіть не тріснула... У музеї від різнокольорового товару аж очі розбігаються. Чашка з блюдцем, розписана сусальним золотом та викладена коштовним камінням, коштує 75-80 євро, підвіски — 20 євро, каблучки — від 25 євро. Виробляють із муранського скла і півметрових левів, яких встановлюють у Венеції на вітринах магазинів. Цар звірів є символом Венеції. Купувати вироби з муранського скла радять лише у спеціалізованих магазинах. Якщо у крамниці продають інші сувеніри, то таке “муранське скло” — ширвжиток. Магазини, де торгують жіночими прикрасами із скла, я бачила у Львові та Києві. Коштують такі цяцьки 20-200 гривень. Знавці муранського скла кажуть, що це китайська біжутерія... У першій кімнаті музею облаштована піч. Майстер-італієць опускає у вогонь шматок скла, нагріваючи його до пом’якшення. Витягнувши з вогню, квапиться створити виріб. У майстра є лише кілька секунд. Якщо не встигне, заготовка застигне, праця піде нанівець. Італієць виготовив на наших очах оригінальну чашку лише за п’ять секунд. Після цього виріб залишають вистигати на дві години, потім фарбують натуральними барвниками, декорують квітами, розписом. Найпопулярніші жіночі прикраси “мозаїка Мурано” – намисто ручної роботи, створене із дрібно нарізаних шматків скла у вигляді бісеру. Коштує така цяцька від 35 євро. Італійки носять “мозаїку мурано” як шалики або зав’язуть їх як краватки. У Венеції технологія виготовлення виробів з муранського скла не змінюється з XIII століття, передається у спадок. У давнину, якщо майстер, який виготовляв муранське скло, переїжджав до іншої країни, його переслідували, а потім страчували. В Італії суворо забороняли розголошувати секрети виготовлення скляних прикрас. P.S. Редакція дякує за організацію поїздки туристичному оператору Rich-tour. (www. rich-tour.com) На фото: Келихи із муранського скла — річ не з дешевих. http://www.wz.lviv.ua/articles/103779 Tue, 21 Feb 2012 22:40:11 +0200