«Поштарі, буває, приносять газети раз на місяць — відразу всі чотири випуски. А кому потрібні застарілі новини?»

Крилатий вислів про те, що слово є зброєю, особливо актуальний сьогодні, коли Україна, захищаючись від агресії росії, ще й протистоїть підступній інформаційній війні, яку паралельно зі збройною веде кремль. Чесне слово, у тому числі - друковане, дає змогу нашим людям дізнатися правду про події, розпізнати фальш. А відтак — робить їх стійкішими, допомагає вистояти. На жаль, добратися цьому слову до свого читача, найперше — у глибинці, стає щораз складніше. Журналісти і читачі їхніх газет докоряють за це «Укрпошті», роботу якої вважають вкрай незадовільною. Трапляється, селяни тижнями не отримують передплачених видань…

Неякісні послуги «з коліс»

Про кричущу ситуацію із доставкою преси кореспондентові «Високого Замку» розповів редактор жидачівської газети «Новий час», член правління Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України Андрій Данилець:

— У багатьох селах «Укрпошта» скоротила свої стаціонарні відділення, а відтак — листонош. Натомість практикує «пересувну пошту». Кореспонденцію людям доставляють на автомобілях. Вони раз на тиждень, зупиняються у центрі села десь на пів години — хто встиг до машини, той забрав газету. А якщо людина з якихось причин не змогла прийти (захворіла, була зайнята невідкладними справами, живе на відстані), то своєї кореспонденції вчасно не отримає. Як і пенсії, за доставку кожної з яких Пенсійний фонд платить щомісяця «Укрпошті» 138 грн.
«Укрпошта» зобов’язана забезпечити адресну доставку передплачених періодичних видань, тобто принести газети клієнтові додому, у крайньому разі - покласти їх у поштовий ящик біля хати. Але цього у селах, де скорочені поштові відділення, не робить, хоча забирає за свої послуги кошти від передплати у повному обсязі… То за що ми їй платимо?

Велика проблема і з оперативністю доставки. «Пересувна пошта» приїжджає раз у тиждень, рідко де два. У понеділок, вівторок або у середу. «Новий час» виходить у четвер. Тобто, у будь-якому разі, наш читач у селі отримає газету через тиждень після того, як вона вийшла. Люди скаржаться, що можуть отримувати чотири випуски нашої газети раз у місяць. А хто сьогодні читатиме застарілі новини? Один з наших читачів написав з цього приводу сатиричного вірша, де є такі рядки: «Хто підпише здуру не газету свіжу — макулатуру?»

Через проблеми із доставкою газет люди телефонували нам із Тейсарова, Пчан, Антонівки, Грусятичів, Любші, Жирови, Млиниськ, інших населених пунктів. Тепер уже навіть не турбують — втратили надію, що питання буде вирішено.

Про ці проблеми я спілкувався з керівництвом львівського управління «Укрпошти». Там на ситуацію вплинути не можуть, кажуть, що не в силах змусити «пересувну пошту» розвозити газети за адресами.

Є ще одна проблема: читачі наші, але ми їх не знаємо… Пошта заборонила надавати нам дані про наших читачів, мотивуючи це тим, що то — їхня «мережа»… Ми думали над організацією їм паралельної доставки. Поштовики не хочуть поділитися базою даних наших передплатників, кажуть, що це — комерційна таємниця…

Через несумлінність «Укрпошти» рівень передплати нашої газети впав наполовину. Боюся, що з вини саме поштовиків періодичні видання незабаром перестануть виходити.

Нагадаю, що «Укрпошта» — державне акціонерне товариство, а його керівник Ігор Смілянський — найнятий державою менеджер, який отримує космічну зарплату, до мільйона гривень на місяць. «Укрпошта» покликана виконувати важливу соціальну, навіть політичну функцію: доставляти інформацію. Її потребують, насамперед, малозабезпечені категорії громадян, люди старшого віку, в яких, немає Інтернету, в яких, можливо, не показує телевізор, не працює радіо. Для цих людей газета багато що означала. Зрештою, ці люди наперед заплатили за доставку друкованих видань. Але ці послуги їм не надають. Значить, їх обманули, вкрали їхні гроші…

У нас з паном Смілянським був діалог на сторінках газети, але після того, як він назвав нашу газету непристойним словом — зрозумів, що то нема з ким і про що говорити. Маю скріншот цього хамського коментаря державного менеджера…

Головна теза, яку постійно наголошує найнятий на сумнівному конкурсі менеджер Смілянський — «Укрпошта» має працювати на прибуток. Погоджуюся — але тільки не за мій рахунок і не за гроші наших читачів. Уже нині пошта забирає у редакцій газет половину передплатних грошей. Більше того, ці кошти беруть авансом наперед… Низові центри поштового зв’язку повністю зруйновано. Наступний крок для «господарника» Смілянського — продаж нерухомого майна, до якого він не має жодного стосунку. Скоро ми це побачимо. Бо, коли перекриють Смілянському головне джерело його «доходів» — оплату за доставку пенсій, цьому «реформатору» нічого не залишиться, окрім кредитів, які він благополучно «повісить» на державу, — каже Андрій Данилець.

Непродумані поштові реформи гроблять редакції

Про незадовільну ситуацію із передплатою і розповсюдженням друкованих видань йшлося 28 грудня на XX-й позачерговій сесії Львівської обласної ради. З ініціативи депутата фракції «Європейська Солідарність» Петра Цеголка депутати ухвалили відповідне звернення до президента, уряду, міністерства інфраструктури, дирекції АТ «Укрпошта». Вимагали, щоб остання забезпечила жителів сільської місцевості якісними послугами, зокрема, вчасною і адресною доставкою. Наголошували, що непродумане реформування, яке звелося до скорочення поштових працівників, зокрема листонош, а також закриття відділів передплати в обласних дирекціях веде до цілеспрямованого знищення місцевих газет. Депутати звертали увагу і на те, що «Укрпошта» значно підвищила на 2024 рік вартість доставки газет, а це негативно позначилося на фінансовому стані редакційних колективів.

У своєму зверненні депутати Львівської облради вимагали від «Укрпошти» з повагою ставитися до клієнтів-передплатників, вчасно і якісно виконувати взяті на себе зобов’язання. Водночас просили державні інституції віднайти можливість фінансово підтримати місцеві друковані засоби масової інформації та надати їм компенсацію за випуск газет у непростий воєнний час.

Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський відреагував. Запевнив, що господарська діяльність очолюваного ним товариства відбувається винятково у межах законодавства. Розповів про труднощі у роботі, спричинені війною, поганими дорогами. І про зменшений попит на поштові послуги. А також про запроваджені реформи, які ставлять за мету забезпечити якісне поштове обслуговування. Підвищені тарифи на передплату і доставку назвав вимушеними і обґрунтованими. А от перебої з доставкою преси не прокоментував, мовляв, у зверненні не було вказано конкретних населених пунктів, де виникли ці проблеми…

Знищуючи пресу, працюють на ворога

Відповідь, яку надіслав Ігор Смілянський, прокоментував «Високому Замку» депутат Львівської обласної ради, заступник голови постійної депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Петро ЦЕГОЛКО («Європейська Солідарність»).

— Цей лист — формальна відписка! Це насмішка! Фактично пан Смілянський розповів, як руйнує «Укрпошту»…

Знищуючи низову ланку преси — районні газети — «Укрпошта», по суті, працює на ворога. Бо не доносить об'єктивну інформацію до наших людей, які живуть у глибинці і передплачують як місцеві, так і республіканські друковані видання. Їм не надають оплачену ними ж послугу — не забезпечують адресну доставку передплатних видань. Виходить, що цим людям треба лише дивитися «Єдиний марафон», де подають «правильну» інформацію. А друковані видання, які доносять іншу точку зору, виявляється, не на руку сьогодні владі. Зрозуміло, що така позиція далека від забезпечення інформаційної безпеки держави у час війни із споконвічним московським ворогом.

Якісна, достовірна інформація, аналітичні матеріали, розповіді про героїв, які полягли на війні, у такий складний час додавали б людям сил, розставляли би крапки над «і». Без патріотично-виховної роботи, яку своїми публікаціями виконують газети, ми цю війну на інформаційному фронті не виграємо…