Операція «Ліквідація»

Російське телебачення збиралося знімати цілий серіал про Олександра Музичка, керівника “Правого сектору” в Західній Україні, більш відомого широкому загалу під прізвиськом Саша Білий. Цей чоловік, раділи російські пропагандисти, ідеально підходив на роль хижого бандита-бандерівця. Свого часу Музичко був тісно пов’язаний з криміналітетом, воював у Чечні з російськими федералами, а сьогодні... Чи не щодня на російських телеканалах показували сюжети про нові “подвиги” цього озброєного автоматом Калашникова лідера “Правого сектору”.

У ніч з 25 на 26 березня Сашка Білого не стало... «Іменем революції»

Після Революції гідності Олександр Музичко став головним “рішалою” на Рівенщині. Всі кадрові призначення у цій області робилися лише за його згоди. До Білого на уклін бігали керівники місцевих силових структур, а депутати облради намагалися сховати голови під столами, коли в залу під час сесії з “калашем” у руках, в оточенні охоронців, заходив Білий.

Найповнішу інформацію про цього діяча з “Правого сектору” надав на своєму сайті перший заступник голови Комітету Верхов­ної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією, генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль. “В Україні окупований не тільки Крим російськими військами, а й Рівенщина Сашею Білим, — пояснив свою зацікавленість цим персонажем народний депутат. — Друга окупація не менш огидна, бо проводиться “іменем революції”. Мені безперервно надходять повідомлення від жителів Рівенщини про безчинства Саші Білого, котрий оголосив себе новим гауляйтером Західної України та компрометує все, за що стояв Євромайдан”.

За інформацією екс-заступника міністра внутрішніх справ Геннадія Москаля, Олександр Музичко раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема, з грудня 1999-го по травень 2003 року цей “адепт революції” утримувався в Рівенському СІЗО. У січні 2003 року його за вимагання засудили до трьох років позбавлення волі.

“На адресу комітету ВР з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією надійшла така інформація щодо діянь Саші Білого на Рівенщині, — інформував пан Москаль. — Начальник обласного управління ДАІ полковник О. Семенюк заплатив одноразово Музичку “на розвиток “Правого сектору” 10 тисяч доларів. 24.02. 2014 р. група на чолі з Музичком зайшла до чергової частини податкової міліції ДПС в Рівенській області. Забрали ключі від арештованого автомобіля “Ніссан Террано”, завели та поїхали геть. Активісти пояснили свої дії “потребами революції”. Того ж дня ця група завітала до начальника Дубнівського МРЕВ ДАІ С. Жупанюка, змусила його написати заяву про звільнення та взяла 10 тисяч доларів “на потреби революції та потерпілих”. 26.02. 2014 р. Музичко разом зі своїми спільниками завітали до колишнього керівника Рівенської райдержадміністрації В. Карпенчука та вимагали у нього 700 тисяч доларів — в обмін на те, що Музичко не підніматиме питань про численні зловживання Карпенчука при розподілі землі в Рівенському районі.

“Начальник УМВСУ у Рівенській області полковник Д. Лазарев,- вів далі Москаль, — віддав у користування “Правому сектору” базу “Беркута” — офіс, гараж, спортзал, в обмін на лояльність. Ця лояльність призвела до того, що Музичко присутній на щоденних оперативних нарадах Лазарева та проводить інструктажі. Громадськість обурюється тим, що опергрупи міліції, затримуючи в місті порушників громадського порядку, доставляють їх до Народного дому, де Музичко вирішує — везти їх у міліцію й реєструвати чи залишити тут на перевиховання. Взамін на цю лояльність Музичко змусив підписати активістів Майдану та керівництво облради прохання залишити Лазарева на посаді керівника Рівенської міліції. Усе це — тільки маленька частина злочинної діяльності Музичка, яку обговорює громадськість. Жоден із наведених фактків не зареєстрований в міліції”.

Після показової екзекуції Саші Білого над працівником прокуратури, яку смакували всі російські телеканали, терпець у влади урвався. 8 березня проти лідера “Правого сектору” в Західній Україні почали кримінальне провадження та оголосили його у розшук. Затримувати озброєного ”політика” вирішили, коли до правоохоронців надійшло повідомлення, що Саша з кількома своїми товаришами гуляє в барі “Три карасі”, у рідному селі Бармаках. Бійці спецпідрозділу УБОЗ “Сокіл”, розповів перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов, затримали охоронців Музичка, озброєних автоматом Калашникова та пістолетом Макарова. Сам Білий вискочив у вікно бару та почав відстрілюватися. Одна із куль поранила бійця “Сокола”. Правоохоронці відкрили вогонь у відповідь. Саша Білий загинув.

Убивство Саші Білого викликало обурення керівництва “Правого сектору”. Лідер цієї організації Дмитро Ярош зажадав відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та арешту командира спецзагону “Сокіл”. Координатор “Правого сектору” у Рівенській області Роман Коваль публічно присягнувся помститися Авакову. “Люди з автоматами, які обкладають даниною бурштиновидобування, нападають на приватні будинки та підприємства — не патріоти, а мародери, — заявив у відповідь Арсен Аваков. — Хочете, щоб Україна перетворилася на Сомалі зі збройними бандами, які ділять владу?”

«Революціонери» з «Правого сектору»

Поява нової радикальної сили в політичному житті України стала несподіванкою навіть для активістів Євромайдану. Під час протистояння з режимом Януковича на барикадах Майдану з’явилися добре екіпіровані молодики, які назвали себе “Правим сектором”. Вони розповідали, що у відповідних таборах роками готувалися до збройної боротьби. Згодом лідер новітньої організації Дмитро Ярош повідомив, що “Правий сектор” створили Тризуб імені Степана Бандери”, УНА-УНСО, “Білий молот” і ще кілька дрібних праворадикальних рухів.

Саша Білий був не першим представником “Правого сектору”, на якого оголосила полювання міліція. 2 березня цього року на стаціонарному посту ДАІ, під Києвом, невідомі розстріляли трьох даішників, які несли службу разом з активістами “Самооборони Майдану”. 21 березня МВС повідомило про затримання організатора цього злочину. Ним виявився 28-річний житель Києва, неформальний лідер “Білого молота”. Коментуючи арешт одного із засновників “Правого сектору”, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив: “Слідство має інформацію, що ці люди причетні до низки інших злочинів, у тому числі пов’язаних із вбивствами, і не мають відношення до мирних протестів у столиці впродовж останніх трьох місяців”.

Ставлення пересічних громадян до “Правого сектору” кардинально змінилося після повалення режиму Януковича, бо члени організації почали нахабніти в усіх регіонах України. На Львівщині, скажімо, члени “Правого сектору” почали втручатися в хід судових слухань суто кримінальних справ і тиснути на суддів. Це мусив визнати політичний референт “Правого сектору” на Львівщині Віталій Сергатюк. На прес-конференції, присвяченій діяльності цієї організації, він заявив: «На жаль, складається таке враження, що дехто хоче вирішувати свої приватні питання завдяки іміджу та назві «Правого сектору». І ми зіткнулися цього тижня з дуже прикрим випадком, коли наші львівські судді, районні і судді вищих інстанцій опинилися заручниками своєрідних самодіяльних груп, які називають себе «Правим сектором». Вони поводяться вкрай брутально, вимагають винесення тих чи інших рішень або навіть відверто потурають кримінальним злочинцям». Зокрема, повідомив пан Сергатюк, коли суд мав визначити міру запобіжного заходу міліціонерам, які торгували наркотиками, у приміщення увірвалися 15-20 людей із пов’язками «Правого сектору». Вони вимагали від судді відпустити перевертнів у погонах на свободу та погрожували слугам Феміди застосуванням до них фізичної сили.

Окрім відверто кримінально карних діянь “Правого сектору”, чимало питань викликають і політичні заяви лідерів цієї організації. Як відомо, активний спротив режиму Януковича, під час якого вперше “засвітився” “Правий сектор”, спричинило небажання колишньої влади вести Україну в Євросоюз. Та сьогодні лідери “Правого сектору” роблять заяви, які дуже схожі на заяви лідера проросійської організації “Український вибір” Віктора Медведчука. В ефірі однієї з програм каналу “Україна” лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош заявив, що “Правий сектор” не виступав і не виступає за вступ України до Євросоюзу. “Ми виступаємо за позаблоковий статус країни. Як і шахтарі Донбасу, ми проти того, щоб в Україні були бази НАТО. Тобто ми проти членства України в НАТО”, — повторив обіцянки українських комуністів правий радикал Дмитро Ярош.

Не можуть зрозуміти політичної програми “Правого сектору” навіть начебто близькі за поглядами “свободівці”. Народний депутат -“свободівець” Ігор Кривецький в інтерв’ю “Українській правді” зізнався: “Що таке “Правий сектор”, я поки не можу зрозуміти. Я знаю там декількох — нормальні люди. Але бачу також багато чого незрозумілого. Ми чуємо приклади в областях: “Ми з “Правого сектору”. Ти губернатор? До побачення, поки не буде з нами погодження”. Для чого це робиться? Хотів би Яроша спитати. Я би з радістю з ним зустрівся і запитав, навіщо він це робить”.

Останнім часом “Правий сектор” хоча й не відмежовується від своїх бойовиків, проте намагається показати себе “дорослою” політичною силою. 22 березня відбувся з’їзд цієї не зареєстрованої у Мін’юсті організації, на якому прийняли рішення про перетворення “Правого сектору” на політичну силу та висунення Дмитра Яроша кандидатом у президенти.

Коментарі для «ВЗ»

Геннадій Москаль, народний депутат (“Батьківщина”)

“Правий сектор”, який брав участь у революції, та сьогоднішній “Правий сектор” — абсолютно різні речі. Спочатку було кількадесят членів цієї організації. Сьогодні — тисячі. Я вдячний хлопцям з “Правого сектору”, які під час революції, на відміну від більш поміркованих сил, з самого початку вимагали повалення режиму Януковича. Та сьогодні бренд “Правого сектору” використовують невідомо які сили. Я би порадив лідерам “Правого сектору” провести люстрацію у власних лавах та очиститися від наволочі. Мені здається, що в “Правий сектор” влилося чимало колишніх “тітушок”.

Олександр Дульневич, журналіст із Рівного

Як не дивно, рівенські мас-медіа про діяльність Саші Білого майже не згадували. Є дві причини цього. По-перше, що можна писати про так би мовити політика, який вештається вулицями міста з автоматом Калашникова? По-друге, писати щось критичне про цю людину місцеві журналісти просто боялися. Знали, що за негативну публікацію можуть покалічити.

Між собою журналісти, особливо ті, що спеціалізуються на кримінальній тематиці, зазначали, що Білий — звичайний рекетир. Всі сходилися на тому, що Музичко був потрібний “Правому сектору” виключно для вибивання “пожертв” на цю організацію. Тому йому прощали всі його дурниці, тому за ним так побиваються...