Столиця Криму – Кремль

«Все, шановне панство, не хотите широкой Автономии!? Тогда Крым возвращается домой! Здравствуй, Россия!». Цей запис у Facebook кримського віце-прем’єра Рустама Теміргалієва у багатьох викликав однакову реакцію — закортіло пальцем біля скроні провернути. Ось тільки маячня Теміргалієва виявилася не черговою «відсебятіною», а рішенням... Верховної Ради Криму. Кримський парламент офіційно звернувся до Москви з проханням розпочати процедуру приєднання Криму до Росії. А на додачу — переписав зміст запланованого на 30 березня кримського референдуму і переніс його на 16 березня.

«Верховна Рада постановила увійти до складу Російської Федерації в якості суб’єкта Російської Федерації», — йдеться у рішенні, за яке, зі слів Теміргалієва, проголосували 78 депутатів з 81 присутнього. Не встигло чорнило у підписі під постановою висохнути, а рупори кримського «прем’єра» Аксьонова трублять про приєднання Криму до Росії вже як про доконаний факт. А референдум, мовляв, лише підтвердить кримське «новосілля» під російським дахом.

Для винесення на референдум затвердили два питання. Перше: «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?». Друге: «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?» (читайте: «Ви за Крим як державу в державі?»). Тільки навіщо, питається, той референдум, якщо його результат так звана нова кримська влада вже оголосила? Теміргалієв навіть переведення Криму на російський рубль проанонсував. Готуємося, мовляв, до запровадження рубльової зони.

У Білокам’яній вдають, що рішення кримського парламенту ще обмірковують. Хоча прописаний з прицілом на Крим законопроект про спрощену процедуру приєднання до РФ нових територій ще 28 лютого у Держдумі зареєстрували. Той самий, в якому передбачено, що для анексії «чужої землі» достатньо схвального референдуму «на території даної частини іноземної держави» чи звернення тамтешніх органів державної влади. Звернення вже організували. Референдум — на закуску: бачите, мовляв, як кримська влада демократію цінує. А що закону для проведення кримського референдуму немає (відтак — він вже у зачатку нелегітимний), плювати.

Автор зареєстрованого у Держдумі «анексійного» законопроекту Сергій Миронов заявив, що питання про приєднання Криму у Білокам’яній можуть розглянути вже наступного тижня. Треба, мовляв, прислухатися до братів менших, котрі «хочуть відновити історичну справедливість і виправляють помилку, яку свого часу допустило радянське керівництво в особі Хрущова, коли Крим був відданий Україні».

Поки у Києві і на Заході «переварювали» словесну кашу від кримських самозванців, Меджліс кримськотатарського народу зробив заяву із закликом не зволікати і терміново ввести до Криму миротворчий контингент сил безпеки ООН. Інакше ескалація військового конфлікту на півострові може призвести до масових людських жертв. «Наблизилася руйнація світового ладу, який тримається на силі міжнародних договорів», — заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров. Додавши: якщо Росії вдасться задовольнити свої апетити в Україні, то вона не зупиниться у своєму бажанні відкусити і ще чиїсь території. «Зараз дуже важливо, щоб уже в перші години ми побачили практичні кроки від міжнародного співтовариства. Ситуація мчиться з шаленою швидкістю до прірви», — заявив голова Меджлісу.

Скандальну постанову кримського парламенту Рефат Чубаров назвав бе­зумством. «Першим пунктом прийняли рішення увійти до складу Російської Федерації. А другим виносять це питання на референдум. Абсурд, — каже голова Меджлісу. — Будь-який референдум в умовах відсутності в Україні відповідних законів, в умовах, коли вулицями переміщаються озброєні солдати і бойова техніка, не може бути проведений».

Ігор СЕМИВОЛОС, директор Центру близько­східних досліджень

— Ситуація загрозлива. Бачимо черговий етап ескалації конфлікту і російської агресії проти України. Сподівання на те, що цей конфлікт можна вирішити полюбовно, тануть. А відповідно — зростають ризики і небезпеки. Один необережний крок, і ситуація у будь-який момент може вийти з-під контролю. Тому має бути чітка координація дій, месиджів, щоб не було паніки.

Ні заяви і рішення так званої нової кримської влади, ні референдум не матимуть ніякої юридичної сили. Ніхто цей референдум не підтримає і не визнає. Це — черговий акт прямої агресії Росії, зазіхання на українську територію. Вони очікують симетричної відповіді — що наші війська увійдуть до Криму, у хід піде зброя, і почнеться війнушка (росіяни ж ніколи людей за людей не вважали, у тому числі і військових). Відповідь має бути безкровною, але настільки сильною, щоб

радикально змінити ситуацію.

Олександр ПАЛІЙ, політолог

— Росія взяла курс на порушення чужих кордонів, ігнорування всіх принципів безпеки та співробітництва в Європі, усіх міжнародних вимог. Виглядає так, що всупереч усім своїм зобов’язанням, міжнародному праву Росія прийняла загрозливе рішення приєднати до себе Крим. Вона хоче їсти, і їсть, незважаючи на позицію кримськотатарського народу, 25 відсотків українців, які живуть у Криму, позицію України і світової спільноти. Це — відверта агресія. Як Гітлер робив, перемальовуючи карти.

— Якщо референдум відбудеться, які це матиме наслідки? Криму пророкують долю Придністров’я.

— Референдум лише для картинки. Більшість кримчан на нього не прийде. У результатах намалюють, що завгодно. Робиться усе для того, щоб паралізувати курс України до НАТО, Європейського Союзу, законсервувавши нестабільність. Україна повинна ставити питання про гарантії безпеки. Ми вже чули заяви з цього приводу від США. Де-факто вони прозвучали. Але треба оформити їх в юридичні документи. Потрібно дуже серйозно працювати над гарантіями безпеки країни. І не лише на дипломатичному полі, а й зміцнюючи власну армію.

— Чи не урветься терпець кримським татарам, яких щораз то більше провокують на активнішу і жорсткішу протидію?

— Загострення буде — рано чи пізно. Російська політика щодо кримських татар була геноцидною. І кримські татари бояться повторення цієї жахливої історії. Думаю, у цьому питанні важливо підключити не лише Україну і США, а й Туреччину. Бо Туреччина має певні важелі впливу на Росію.

Лілія Шевцова: «Без жорсткої реакції США і НАТО Путін не передумає. Погрози його не злякають»(Російський політолог — про ситуацію у Криму)

Коли Україна де-факто перебуває в стані війни з Росією, варто почути, що ж кажуть про причини та корені агресії нешовіністичні російські експерти. Для цього «ВЗ» поспілкувався з уродженкою Львова Лілією Шевцовою — російським політологом та провідним науковим співробітником Фонду Карнеґі у Москві.

— Кремль розгортає в Криму сценарій залякування, аби нова українська влада і Захід погодилися на російський пакет вимог до України, — каже Шевцова. — Путін хоче змусити Захід легітимізувати російську сферу інтересів в Україні. У Путіна може скластися враження, що йому це вдається. Без жорсткої реакції США і НАТО він не передумає. Погрози його не злякають.

— Який сценарій готує Росія в Криму?

— Мета Росії — перетворити Крим у щось на зразок українського Придністров’я. Росія через референдум 30 березня хоче створити постійний головний біль для Києва в Криму, мати додатковий постійний важіль впливу на Київ. Для Путіна можливий варіант — не приєднувати Крим до Росії як додатковий тягар для російського бюджету, а зробити з нього постійну відкриту рану України, яку можна буде використовувати, аби тиснути на Київ і заважати його інтеграції в ЄС і НАТО. Російські війська надовго залишаться У Криму та будуть його фактично контролювати. Боюся, українці завдяки Росії потраплять у пастку — або проводити реформи, або зберегти цілісність країни.

— Чи більшість росіян підтримує дії Путіна?

— Так, підтримує. Російський громадянин — настільки нещасний, у нього так багато комплексів, що він тішиться з тих малих радостей, які дозволяє йому влада. Для цього бідолахи єдина можливість показати свою велич — вийти з імперськими гаслами на вулицю. У своїй убогій халупі він не може почуватися людиною, а тут на мить наче підноситься над світом. Це типова рабська поведінка ХІХ століття. Її активно підтримує російська машина пропаганди, яка повністю промиває мізки більшості росіян.

— Чому в Росії немає людей, готових до протестів, як в Україні?

— Після 1991-го у відносно вільній Україні виросло вільне покоління. Може, у вас тотальна корупція, бідність та безнадія. Але українців не гнобили так, як росіян, починаючи зі школи. У нас після 1991-го кров проливали в 1993-му, в 1994-1996-му, в 1999-2002-му. Потім прийшов Путін і з 2000-их ще й почали закручувати гайки. А в 2012-му просто витягнули із натовпу в Москві 16 людей і гноблять їх два роки, як мавп у клітці. По телебаченню кожен тиждень показують цих людей. І ці люди не мають жодного відношення до протестного руху! Це просто сигнал росіянам — із кожним з вас буде так само, якщо хоча б спробуєте протестувати. Це означає пригноблення на генному рівні. Відтак це нове покоління не дозріло до самопожертви. Аби вийти, потрібно не боятися опинитися за ґратами, бути побитим, померти. Але це не означає, що Майдан не може раптом статися в Москві. Для вас у грудні Майдан теж став абсолютною несподіванкою.

Ваш Майдан відбувся, коли сильно побили студентів 30 листопада. На ранок наступного дня вийшли батьки, які не змогли стерпіти, що здорові бугаї б’ють їхніх дітей. У Росії ОМОН постійно жорстоко б’є людей. Але це не обурює росіян. Вони менш чутливі, але більше пригноблені... Майдан у Росії призведе до того, що нас битимуть ще дужче, ніж вас. Єдина надія у нас, що силовики у критичний момент не підуть вбивати росіян. Уже були випадки, що ОМОН із Єкатеринбурга відмовлявся розганяти акцію протесту в Москві, а в Хабаровськ довелося везти ОМОН через усю Росію — бо місцевий відмовився бити своїх мешканців.

Путіна може скинути також його ж оточення — якщо буде критична ситуація чи в країні почнуть закінчуватися гроші з нафти і газу. Путін вже всім добряче набрид...

— Якою мірою росіяни підтримають захоплення Криму?

— Росіяни в більшості поділяють імперські амбіції. Росіянам постійно подають ідею, що потрібно покарати цих «бандерівців і фашистів» із України, — аби вони не принесли до нас свою заразу Майдану. Суспільство, яке думає так, готове приймати жертви і легітимізувати війну. Будь-який російський ліберал і демократ закінчується, коли виникає питання України. Росіяни свідомо чи несвідомо вважають, що Росія може існувати лише як імперія, інакше вона розпадеться.