Кримський референдум оголосили під дулами автоматів
Експерти підозрюють, що замаскований під російський сценарій «бойовик» організувала сама ж кримська влада
На під’їздах до Сімферополя — бронетранспортери. У будівлях уряду і парламенту — озброєні до зубів (в арсеналі — навіть гранатомети і «снайперки») бойовики. Депутати заходять у приміщення Верховної Ради під дулами автоматів, віддаючи «штурмовикам» мобільні телефони. Сімферопольців застерігають не виходити без потреби на вулицю. В установах і школах оголосили екстрений вихідний. З Києва звучать попередження: якщо російські військові пересуватимуться «непрописаною» для них територією, це буде розцінено як акт агресії і привід для України звернутися до НАТО. Усе це не сценарій бойовика, а реальні події, які розгорталися 27 лютого на Кримському півострові. Фіналом «вибухового четверга» стала позачергова сесія Верховної Ради Криму, на якій проголосували за проведення 25 травня референдуму про розширення повноважень Автономії (з поверненням до кримської Конституції 1992 року, яку було ухвалено услід за прийнятою тодішнім кримським парламентом декларацією «Про державну самостійність Республіки Крим») і відправили у відставку уряд Могильова.
О четвертій ранку (27 лютого) до будівель Кабміну і Верховної Ради Криму увірвалися озброєні штурмовики. Захопивши приміщення, вони зайняли позиції, не висунувши при цьому жодних вимог. Сімферополь прокинувся в умовах бойової тривоги. Блискавкою ширилися розмови, що до міста рухаються півсотні БТРів. За тривогою підняли усі підрозділи міліції і внутрішні війська. Оголосили посилену готовність у військових частинах.
На запитання, хто ті люди, які захопили адмінбудівлі, відповіді ні від правоохоронців, ні від кримського прем’єра не було. Проросійські сили від причетності до штурму Кабміну і парламенту відхрестилися. Самі ж бойовики, які «окопалися» у цих будівлях, назвали себе «представниками самооборони російськомовних громадян Криму».
Ідентифікувати штурмовиків намагалися й у столиці. Проте і звідти надходили різні відомості. Нардеп Геннадій Москаль (який має свої джерела серед силовиків) заявив, що Верховну Раду і Кабмін Криму захопили кримські «беркутівці», які відмовилися виконувати наказ про розформування спецпідрозділу. За попередньою інформацією, повідомив депутат, керував операцією командир севастопольського підрозділу «Беркута». Інший нардеп (колишній кримський прем’єр) Сергій Куніцин, не уточнюючи, хто захопив адмінбудівлі у Сімферополі, заявив, що штурмовики діють професійно, а зброї у них стільки, що на місяць для блокади вистачить.
Ще одну «упізнавальну» версію озвучив колишній голова СБУ Євген Марчук. Каже, штурмову операцію у Сімферополі провернули спецназівці. «Військовий спецназ прибув зі Севастополя на двох КамАЗах, роззброїв охорону та зайняв кримську Верховну Раду і Раду міністрів, — заявив Марчук. — Загарбники оголосили, що охоронятимуть кримський парламент й уряд. За моїми даними, планується повернення до Конституції Криму 1992 року, формування «свого» уряду, а потім, найімовірніше, референдум».
О дев’ятій ранку до будівлі кримського уряду поспішив прем’єр Анатолій Могильов, заявивши, що збирається провести з захоплювачами переговори. Але надовго у Кабміні Могильов не затримався. Пізніше начальник Управління інформаційної політики Радміну АРК Віолетта Лісіна повідомила, що переговори не відбулися: бойовики оголосили, що не уповноважені вести перемовини і висувати вимоги.
Поки площу перед кримським парламентом заповнювали крикуни «за Росію!», спікер Володимир Константинов виступив з відеозверненням. Мовляв, напругу у Криму спровокував «бєспрєдєл, який твориться у Києві» і єдиним виходом для заспокоєння ситуації є проголошення Всекримського референдуму про розширення повноважень Автономії. А ще через кілька годин з Криму надійшло повідомлення, що тамтешня Верховна Рада, «начинена» озброєними бойовиками, проголосувала за проведення такого референдуму.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог
Захоплення Ради міністрів Криму і кримського парламенту — це інсценування, організоване самою кримською владою. Йде торг. Вони намагаються шантажувати, зокрема сепаратизмом, нову центральну владу, розуміючи, що вона ще не зміцніла і не має можливості реагувати жорстко, із застосуванням силових структур. Щодо референдуму, є певні шанси, що він може відбутися 25-го травня. Якщо тільки не почати дуже жорстко діяти щодо сепаратистів. Для цього треба негайно заарештувати кримських заколотників.
Нинішнє загострення у Криму не на руку Росії. Бо до подій в Україні прикута увага світу. І може бути жорстка реакція з боку як Сполучених Штатів, так і Європейського Союзу.
