«Слуги» вирішили ліквідувати Комітет свободи слова

Про це у Facebook повідомила народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність» Вікторія Сюмар.

Вона зауважила, що замість звільнення депутата від ОПЗЖ Нестора Шуфрича «слуги» хочуть піти шляхом знищення профільного комітету, який традиційно має очолювати представник опозиції.

«Нестор Шуфрич став надто токсичним для монобільшості, хоч і так він прямо „довгожитель“ як для найвідданішого соратника Медведчука. Та замість того, щоб позбутися Шуфрича, монобільшість планує позбутися Комітету з питань свободи слова», — пише Сюмар.
Вона нагадала — цей комітет у ВР працював в найскладніші часи: за цензури Кучми-Медведчука і Януковича-Льовочкіна, був майданчиком, де можна було підняти проблему прав журналістів і їх можливості працювати.

«За результатами цих обговорень злочини проти журналістів були криміналізовані. А спроби цензури після розголосу інколи вдавалося відкочувати назад. З 2019 року комітету майже не лишили повноважень і де факто спробували маргіналізувати. Шуфрич цьому явно допоміг, коли клеїв рота скотчем за російську пропаганду на медведчуківських каналах, але „не помічав“ відключення українських каналів і відвертої цензури», — констатує депутатка.

«Тепер комітет хочуть ліквідувати. За непотрібністю, вочевидь. А свободу слова просто хочуть передати комітету з питань прав людини. Це є повним нонсенсом, адже там точно немає людей, що мають компетенції в інформполітиці, і в жодній європейській країні ці сфери не обʼєднуються в профільні комітети. Швидше права людини обʼєднуються з юстицією, а свобода слова — з інформполітикою. Так було в минулому скликанні, і тоді комітет точно був одним з лідерів у формуванні цієї сфери. Ініціативою комітету були і обмеження російського інформаційного продукту. І квоти на радіо, і квоти на телебаченні. І підтримка українського книгодрукування. І роздержавлення. І гарантії незалежності суспільного мовника. І вдосконалення захисту прав журналістів і ще багато чого. Це був відкритий майданчик для індустрії, журналістів, громадських активістів і просто зацікавлених осіб. Зі мною, як головою комітету, судився Медведчук, вірніше його посіпака Німченко. Словом, було багато всього, що не подобалося проросійським силам, але призвело до суттєвих змін в українському інформпросторі», — перерахувала Вікторія Сюмар.

Ліквідація комітету зараз — це фактичне визнання перемоги цензури над свободою слова, переконана Сюмар.

«Нема про що говорити, бо нема ніякої свободи слова» — ось що це. Хоч саме свобода слова є одним із важливих критеріїв, які треба виконати для початку переговорів з Європейським Союзом про членство і це мега важливо. Хоча насправді в цій царині є що робити. Нещодавні рекомендації Європарламенту чітко вказують на неможливість обмеження свободи слова та преси навіть за особливих умов, тобто воєнного стану", — наголошує депутатка. На її переконання, зараз варто:

• Розробити і ухвалити закон «Про воєнну цензуру», — можливо, за прикладом Ізраїлю, коли узгодження інформації відбувається саме з військовими і лише щодо воєнних тем. Але не політичні - і взагалі усіх, як це є сьогодні в Україні у випадку з марафоном. Його щоденно курує Мінкульт з погодженням тем і навіть гостей. Це пряма цензура.
• З марафоном треба закінчувати. Відсутність альтернативної точки зору і критичного мислення творить суспільство пропаганди. Що це таке? Достатньо подивитися на росію і росіян. Виходити з цього стану може бути важче, ніж ми очікували.
• Інформаційний воєнний марафон треба залишити Суспільному мовнику, що єдиний має фінансуватися з держбюджету захищеною статтею.
• Російськомовний телеканал Фрідом має стати іномовленням і доносити позицію України англійською, іспанською, арабською чи тими мовами, які ми визначимо пріоритетними, але англійською точно. Нагадаю, ця реформа була вбита нинішнім комітетом інформполітики і монобільшістю.
• Медіаринок має залишатись ринком. І жити за рівними умовами, а не як нині, коли частина олігархічних каналів отримує величезне фінансування з бюджету, а невеликі канали виживають як можуть, та ще й з тотальними обмеженнями.
• Незаконні відключення від цифрового мовлення мають негайно припинитися. Канали повернутися до мовлення в цифрі, а винні за ці дії понести покарання.
• Доступ журналістів до засідань уряду та парламенту може бути обмеженим, але не забороненим! Контроль четвертої влади не треба пробувати вбити остаточно. Це погано закінчиться.
• Парламентський канал «Рада» має перестати бути ручним інструментом Банкової, а стати повноцінним парламентським каналом, як це є в ЄС.

«Це все про демократію і європейські стандарти. Якщо вони нам не важливі, то за що боремося? Часом з водою можна вихлюпнути дитину. Тут разом з Шуфричем прагнуть викинути цілий комітет і головне, його сферу відання, яка насправді має неймовірно суттєве значення для правильного вектора країни. Недарма, в США це перша поправка у Конституції, а в усіх нормальних країнах пресу називають Сторожовим псом демократії. Вбити цього „пса“ означає знищити демократію», — застерігає Сюмар і додає: «До речі, щодо Шуфрича так поспішають саме тому, що, за моєю інформацією, проти нього порушено декілька кримінальних справ, в тому числі і за статтею „державна зрада“. Нагадаю, його соратника Рабіновича навіть заочно арештував суд за „поширення наративів держави-агресора“. Наративи у них з Шуфричем були відверто схожими».