Плани — нереальні: влада провалила підготовку до лондонської конференції з відбудови України

Про це пише у своїй статті «Чому від виступів української влади у Лондоні моторошно» редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва.

«Якщо ви просите грошей, тим паче дуже багато грошей, то просто зобов’язані зацікавити інвестора, окреслити переваги співпраці і, так, майбутні спільні прибутки, ймовірні темпи зростання, глибину ринків, ніші - перспективні й ніким не зайняті, конкурентні переваги, нешаблонні підходи. Це, на жаль, неповний перелік того, чого так і не побачили гості Конференції з питань відновлення України, тепер вже у Лондоні», — зауважує авторка.

За її словами, єдиною «проривною» ідеєю стала дуже неоднозначна пропозиція відмовитись від готівкових коштів.

Як зазначає авторка, представники українського уряду «мучили» західних партнерів «неструктурованою маячнею, яка максимально підкреслює всі вади нинішньої влади: фахову та інституційну слабкість уряду, поверхневість в оцінках і плануванні, величезний вплив великого бізнесу на державу, відповідно, корумпованість і схемогенність».

«Перше і ключове — вектор розвитку. Україна пропонує традиційні проєкти, які базуються на наявній десятиліттями економічній моделі. Ця економічна модель маленької відкритої сировинної економіки нікому і ніколи тут не подобалася — гальмувала зростання, продуктивність, технологічність. Тож, якщо ви тягнете це лайно у майбутнє, поясніть, навіщо. Хоча б інвесторам», — пише Самаєва.

«Друге ключове — люди. Не буває розвитку без людей, вони виробляють, вони споживають, вони все генерують, від ідей до податкових надходжень. Людей у нас нема. І ось на сцені з’являються українські пропозиції: програма „Поверни таланти“ для працівників креативних індустрій, тимчасове працевлаштування у короткострокових проєктах, цифрова платформа для повернення та реінтеграції й програма соцпослуг і компенсацій (включно із розселенням у тимчасове житло). За сценою вголос регочуть німецька програма „відкритого ринку праці“ для мігрантів, карта поляка і канадська віза CUAET», — констатує авторка. Це стосовно повернення наших, про залучення чужих узагалі жодного слова.

«Третє ключове — захист інвестицій. У наших широтах держава до місцевого бізнесу ставиться, як мачуха до Попелюшки, що вже казати про якихось іноземців. Тут би в ідеалі - верховенство права і невідворотність покарань. Як нема, то хоча б якісь суверенні гарантії, в тому числі безпекові. Ну, чи вже воскресіть „інвестиційних нянь“. На жаль. Узагалі нічого», — констатує видання.

«Це не дурість, це — підлість. Після такого падіння просто шляхом ефекту низької бази порівняння можна буде показувати цілком пристойне економічне зростання навіть за мінімального покращення. Якісь гроші все одно знайдуться і будуть освоєні, якісь люди все одно повернуться, якісь бізнеси виживуть. Якось воно буде. А проблеми почнуться вже після них», — резюмує Юлія Самаєва.