"Електрон" прокоментував можливість закупівлі Львовом автобусів у Білорусі

Зважаючи на бурхливе обговорення питання щодо можливої закупівлі для Львова 100 автобусів МАЗ 203 білоруського виробництва і згадок в контексті заяв та обговорень продукції концерну, зокрема вартості автобусів марки «Електрон» та спроможності їх своєчасного виробництва, пресцентр концерну наважився зробити офіційну заяву.

«Щодо власне поданої на тендер пропозиції з виробництва автобусів. Це автобуси марки А185 «Електрон» нового покоління, що серійно виготовляються з 2016 року, і вони вирізняються серед більшості автобусів, що продаються на ринку України.

Так, ці автобуси дещо дорожчі, але їх ціна виправдана економічною ефективністю в експлуатації протягом т.з. «життєвого циклу» з гарантією понад 15 років. У конструкції А185 «Електрон» застосовано ряд новітніх конструкторських рішень.

А саме:

• кузов автобуса виготовлено з конструктивної і нержавіючої сталі та композитних матеріалів, що забезпечує кращий захист від корозії і гарантований експлуатаційний ресурс більше 15 років;
• для зручності пасажирів, особливо маломобільних груп населення, в салоні встановлено 9 сидінь на низькому рівні підлоги, і, за бажанням замовника, їх кількість може бути збільшена до 12 (в автобусі МАЗ 203 є тільки 2 таких сидіння);
• електрообладнання автобуса, виконане з використанням CAN-модулів та CAN-шини, забезпечує безперервне комп’ютерне управління та діагностику всіх систем і агрегатів автобуса, дозволяє швидко знаходити несправності, знижує експлуатаційні витрати;
• двигуни американської фірми CUMMINS в світовому рейтингу третій рік поспіль визнаються кращими в своєму класі, мають найнижчі показники витрати палива на 1 кВт потужності;
• низка інноваційно-технічних заходів, здійснених «Електроном», дали можливість відчутної економії паливно-мастильних матеріалів (до 10%);
• застосовані агрегати та компоненти провідних європейських виробників також значно покращують якість, надійність та довговічність автобуса.

Тому автобуси А185 «Електрон» за їх технічним рівнем слід порівнювати з сучасними автобусами виробництва таких фірм як МАN, MERCEDES, Solaris Bus & Coach, а не з МАЗ 203, що належить до попереднього покоління.

Також на різницю в цінах між українськими та білоруським виробником суттєво впливає низка інших факторів.

МАЗ — це державне підприємство, що отримує підтримку за рахунок субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй в країні. МАЗ активно продає автобуси в Україні і при їх ввезенні не сплачує мито. Чому? Тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД (віртуальної співдружності держав, що утворилися при розпаді Радянського Союзу).

Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі щодо сплати клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження.

До того ж президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, зокрема України, надав МАЗу в 2017−18 р. безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн. USD. Проте, незважаючи на значну державну підтримку, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015−2018 років становили понад 100 млн. USD. Вищенаведена фінансова інформація подається з відкритих джерел Білорусі. Все це в сукупності свідчить про застосовування білоруським виробником демпінгу — заниженого ціноутворення на ринку України. А ще одним підтвердженням демпінгу МАЗа на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів МАЗ 203, придбаних Києвом на умовах лізингу (без тендеру), є на 30% вища, аніж у Львові.

Водночас власне білоруський ринок транспорту, незважаючи на угоду про вільну торгівлю в рамках СНД, є повністю закритий для іноземних виробників, зокрема й українських: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь.

Українські ж виробники працюють у зовсім інших умовах, без жодних податкових пільг та преференцій від держави. А кредитна політика фінансових інституцій спрямована хіба що на повне знищення українських товаровиробників: відсотки за кредити зашкалюють — до 20% і вище. До того ж, українські товаровиробники жодним чином не захищені від непрогнозованих і часто спекулятивних коливань вартості закордонної валюти. Так, тільки через непередбачувані, валютні коливання підприємства концерну втратили на поставці 50-и тролейбусів Львову понад 40 млн. грн.

Варто звернути увагу і на ще один інструмент, який не був задіяний для економії бюджетних коштів. Йдеться про практику застосування європейськими і світовими банками важливої преференції: замовники можуть надавати 15% різницю при пільговому тарифі для товарів, що вироблені чи створені у країні і містять мінімум 30% місцевого готового продукту. Це є можливість хоча б частково захистити інтереси українських виробників. А в документації згаданого тендеру, на жаль, ця опція була відсутня. Хоча в інших містах України вона успішно застосовується.

А тепер щодо коментарів окремих блогерів про надзвичайно тривалі терміни поставки нашим підприємством, зокрема й цих 100 автобусів, і що їх «Електрон» виготовить нібито не раніше, ніж у кінці 2022 року. Тому звертаємо їхню увагу, що в тендерній документації наведені зовсім інші, конкретні терміни поставок. А саме: перша партія 20 автобусів має бути поставлена не пізніше 30 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу. Отож, починаючи з цього часу, щочотири тижні мають постачатися по 20 автобусів. Виконання всього контракту загалом становить 47 тижнів, тобто менше одного року і, крім того, допускаються дострокові поставки. І наш концерн має всі виробничі можливості витримати цей графік і своєчасно виконати контракт. Але при умові, що й з боку замовників своєчасно будуть виконані їх зобов’язання.

І на завершення. При замовленні в українського виробника податки сплачуються Україні, а в іноземного — кошти працюють на розвиток інших держав. Зокрема, за цим контрактом, українським підприємством було б сплачено до місцевого та державного бюджетів України понад 100 млн. грн. податків і понад дві сотні працівників мали б зайнятість і гідну заробітну плату протягом року.

Для довідки — за останні роки (зокрема кризові 2019−2020 роки) концерн «Електрон» сплатив понад мільярд гривень податків у місцевий та державний бюджети України. Україна — чи не єдина країна в світі, яка в держзакупівлях не використовує нецінові критерії. Не враховуються н життєвий цикл пропонованої техніки та обладнання, ні локалізація, ні зайнятість, ні корпоративна соціальна відповідальність, ні екологія — нічого, тільки ціна. Ніде в світі ви такого більше не побачите.

Наприклад, на тендерах в Польщі ціна складає всього 15%, решта 85% - мультиплікаційний критерій, в якому закладені всі перераховані вище умови. Всі успішні держави підтримують своїх виробників. Тому що імпорт — це робочі місця і податки в інших країнах. А нині реальність така, що український ринок держзакупівель відкритий в односторонньому порядку для близько 80% всіх держав. Ось у таких умовах доводиться працювати українським виробникам".

Читайте також: Чи має Львів моральне право купувати автобуси в Білорусі?

Концерн «Електрон» виступив за створення рівних, недискримінаційних умов для всіх учасників закупівель і запропонував Верховній Раді негайно ухвалити низку законопроєктів, які б посприяли розвитку галузі електротранспорту в Україні.

«По-перше, Верховній Раді України треба невідкладно розглянути та ухвалити у другому читанні:

• проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№ 3476);

• проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№ 3477)

• зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (№ 3739).

По-друге, Національному банку України, Мінфіну, Міністерству інфраструктури розробити запобіжні механізми від негативних наслідків не прогнозованих та спекулятивних валютних коливань.

По-третє, позитивний досвід Кабінету Міністрів України щодо пільгового кредитування малих і середніх виробників слід поширити на машинобудування як стратегічну галузь економіки.

І нарешті, уряду необхідно терміново переглянути умови Договору про зону вільної торгівлі безпосередньо з Республікою Білорусь та/або з іншими країнами учасниками зони вільної торгівлі СНД і виключити тролейбуси, автобуси, трамваї, електробуси з переліку товарів, що не підлягають безмитному ввезенню в Україну.

Крім цього, необхідно переглянути або при можливості денонсувати Правила визначення країни походження товарів, які дозволяють країні-експортеру самостійно визначати критерій достатньої обробки/переробки товару та видавати сертифікат про походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі.

Здійснення цих кроків унеможливить продовження дискримінації українських виробників при публічних закупівлях. Ці питання є в компетенції держави, а не в органів місцевого самоврядування. Свої пропозиції концерн «Електрон» надав Уряду та Верховній Раді України, і вони вже тривалий час очікують свого розгляду".

Нагадаємо, 13 січня з`явилась інформація, що у тендері на закупівлю 100 автобусів для Львова перемагає білоруська компанія МАЗ. Відтак мерія звернулась до уряду за роз`ясненнями про припустимість співпраці із білоруськими держкомпаніями, зважаючи на ситуацію у сусідній країні.