На Донеччині відзначили п'яту річницю від дня загибелі легендарного генерала Кульчицького.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Сьогодні усе так само як і 5 років тому — військовий гелікоптер Мі-8, під нами гора Карачун і навіть штурман на борту Олександр, який вижив того жахливого дня. Як і п'ять років тому, пілоти пролітають телевежу на горі Карачун і беруть курс на сусідній пагорб, раніше тут стояв четвертий блокпост.

Тоді пілоти швидко скинули воду та набої і почали набирати висоту. Відблиск ракети вони побачили з боку посадки. За мить вибух, падіння машини і знову вибух — це розірвалися паливні баки.

Штурман Олександр Макеєнко всідається в своє праве крісло. Він і сьогодні не може пояснити, як йому вдалося вижити, каже, певно така доля. Він із поламаними хребтом, руками, ногами, ребрами і пальцями навіть не втратив свідомість. Лежав і чекав, коли прибіжать бойовики і дострелять його.

Але тоді прибігли свої. Олександра складали до купи українські лікарі, потім роками виходжували лікарі закордоном. Тепер він знову служить і разом з усіма йде до обеліску загиблим товаришам.

Новий пам'ятний знак відкрили на трасі Слов'янськ-Краматорськ. Люди оберемками несли до нього квіти. Цю стелу не можна проїхати не помітивши.

Ще один пам'ятний знак стоїть трохи осторонь від траси і сюди приїжджають найрідніші. Це — те саме місце, де впав сам гелікоптер. Лише зараз керівництво Міністерства внутрішніх справ відкриває подробиці. Генерал Кульчицький не лише воював, він фактично створював нову Національну Гвардію України, яка виросла з добровольчих батальйонів.

На честь Кульчицького в Україні відкривають пам'ятники, називають вулиці, його ім'я носить батальйон, яким він командував. І сьогодні бійці генерала Кульчицького знову в небі Слов'янська — у мирному небі, з ім'ям свого генерала, на правому рукаві, одразу під прапором на шевроні.