Шпаки можуть імітувати скрип автомобільних гальм…

Блиснуло сонечко, подули теплі вітри — і вже чути перші бадьорі мелодії птахів. Чому вони співають? Від радості, що зима вже майже позаду? Розмовляємо про це із президентом Західноукраїнського орнітологічного товариства професором Андрієм Бокотеєм.

— Січень у нас видався ано­мально теплим, найтеплішим за останні багато років, — каже пан Андрій. — Птахи вже відчувають весну. Тому починають пово­дитися по-весняному. Готують­ся до шлюбного періоду. Деякі самці потихеньку розспівують­ся. На співи птахів впливає як тепло, так і те, що день стає до­вшим.

Уже починають прилітати пе­релітні пернаті. Біля нашого кордону з Польщею з’явилися чайки. Журавлі вже поверта­ються, бачив вже і гусей. Рання весна — тож і рання поява птахів.

— Що передають своїми звуками птахи?

— Усе передають — радість, тривогу, переляк, застережен­ня. У птахів є різні сигнали. Ма­ють пісні, які співають лише у шлюбний період, коли присту­пають до розмноження: самець тоді прикликає самку на свою територію. Звуки в основному використовують для комунікації між собою. Є сигнали небезпе­ки, які розуміють не тільки осо­бини свого виду, а й інші, які жи­вуть довкола. У кожного сигнал тривоги свій, але його знають всі, бо це пов’язано з життям і безпекою.

— У кого першим навесні «прорізається голос»?

— Найчастіше чуємо синиць. Узимку вони втікають з голодно­го лісу до ситого міста-села, де їх підгодовують. Тому переваж­но їхні мелодії чуємо навесні найперше. Співає синиця вели­ка, синиця блакитна. Незаба­ром почнуть співати дрозди, їх у нас досить багато.

— Пісні яких птахів, крім солов’я-зозулі, подобаються вам особливо?

— Дуже гарно співають чорні дрозди, чорноголо­ві кропив’янки, вільшанки, во­лове очко. Страшенно люблю, коли співає сойка. Спів у неї специфічний — вона бурмоче. Оте бурмотіння дуже тихе, його чути, якщо ця птаха десь поруч з вами. У своє бурмотіння сойка іноді вплітає звуки, які запози­чує ззовні.

— Кажуть, птахи здатні один одного пародіювати?

— Не всі. Є певні види, які мо­жуть імітувати звуки, які чують довкола. Берестянка своєї пісні фактично не має. Має лише свій характерний позив, якого не мають інші птахи — «Ей!» За цим її і можна розпізнати. Берестян­ка переважно переспівує пісні інших птахів.

— Тобто займається плагі­атом…

— Свого роду — так. Шпа­ки дуже часто можуть імітувати скрип віконних рам або автомо­більних гальм. Воронові птахи часом пародіюють чужі звуки.

— А є безмовні птахи?

— Є. Хто коли чув голос леле­ки білого?

— Він же клекоче…

— Але це не голос. Це меха­нічний звук, який виробляється внаслідок контакту піддзьобка і наддзьобка. Чорний лелека теж дуже мовчазний, але може ши­піти, видавати горлові звуки. А його пташенята взагалі дуже га­ласливі - кричать, хриплять.

— Глобальне потеплін­ня змінює клімат. А чи з’являються у наших краях нові, екзотичні птахи-пере­селенці?

— Так, їх ще називають інва­зійними видами. Серед таких новоселів — голуб-припутень, великий птах з білою плямою на боці шиї. Він найбільший серед наших голубів. 15 років тому у Львові його ще не бачили, а те­пер це один з поширених видів. У наших лісах і полях він жив за­вжди, а у містах не видно було ніколи. Це до нас прийшла попу­ляція, яка в Європі живе у мега­полісах. У 60−70 роках ХХ століт­тя до нас прийшла також садова горлиця, її ще називають кіль­частою (бо має кільце на шиї). Цей вид прибув до нас із пів­денного заходу, із Малої Азії.

— Людина у холод може за­студити горло. Чи може воно боліти у пернатих від трива­лого співу на холоді?

— У холод ніхто з них зазвичай не співає. Не думаю, що це ко­мусь з них може зашкодити. Я не стикався з тим, що птахи мо­жуть застудитися…