«Щоб залишити в історії воєнні злочини, які вчинила росія в Україні»
Фільм «20 днів у Маріуполі», який 31 серпня виходить на екрани кінотеатрів, створено з ексклюзивних кадрів
В останній день літа, 31 серпня, в українських кінотеатрах вийде документальна картина «20 днів у Маріуполі». Стрічка зображує облогу міста від самого нападу російських військ уранці 24 лютого 2022 року.
Фільм створили члени команди Associated Press, які стали останніми міжнародними журналістами в оточеному Маріуполі. Вони продовжили роботу в облозі та зафіксували кадри, які пізніше стали визначальними образами війни: смерті дітей, масові поховання, розбомблений пологовий будинок та інші жахи російських злочинів.
«20 днів у Маріуполі» — режисерський дебют воєнного кореспондента (з досвідом у Сирії, Нагірному Карабасі, Лівії, Іраку, Секторі Газа, Афганістані), фотографа, відеографа та письменника Мстислава Чернова. Також у створенні картини брали участь фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. За роботу в окупованому Маріуполі вони отримали Пулітцерівську
премію, яка вважається найпрестижнішою в галузі журналістики.
Вперше картина побачила світ на «Санденсі» — одному з головних фестивалів незалежного кіно у США — у секції World Cinema Documentary Competition. Стрічка здобула Приз глядацьких симпатій. «Для нас це — перемога. Я вважаю, що приз глядацьких симпатій — це найважливіша нагорода на фестивалі Sundance для фільму, особливо для нашого, — каже Мстислав Чернов. — Для нас це честь і привілей — показати, якою сильною і масштабною є трагедія Маріуполя, скільки страждань принесло українцям вторгнення росії».
Також картина «20 днів у Маріуполі» отримала нагороди Міжнародних кінофестивалів у США, Ізраїлі, Великій Британії, Новій Зеландії, Німеччині.
За словами Мстислава Чернова, фільм «20 днів у Маріуполі» — це можливість залишити в історії воєнні злочини, які вчинила росія в Україні. У стрічці за кадром звучить голос пана Чернова. «Чому я вирішив начитати фільм, чому там мій голос? Він поєднує всі історії, ми є частиною всього, що відбувається з містом. Це фільм про людей, які страждають у Маріуполі, які втратили свій дім і життя. Історій так багато, що навіть за півтори години ми не встигаємо все розказати, але глядач принаймні має можливість зрозуміти масштаб трагедії», — каже режисер.
Їм пощастило залишитися живими і розповісти світові про той жах, який окупанти вчинили у місті. Це були перші дні, коли неофіційно відкрився зелений коридор. «Був хаос, виїжджали сотні тисяч людей, і надто ретельно не перевіряли, — каже Мстислав Чернов, — не лізли в телефони, не роздягали, не порпались у речах. Нам пощастило, що один маріупольський поліцейський, ризикуючи життям і безпекою своєї сім'ї, провіз нас крізь 15 російських блокпостів, з камерами, матеріалами, жорсткими дисками. А ще ми дуже хвилювалися, бо вивозили картку Тайри. Вона передала свої матеріали, і ми мали відповідальність за них. Там були години дуже важливих матеріалів, які потім допомогли показати, що вона не лікар-нацист, який вирізає органи з російських солдатів, а справжній лікар, який рятує життя».
