«Кладемо хворих, де можемо…»

У Львівській лікарні швидкої медичної допомоги, яка налічує тисячу ліжок, додаткові ліжка з хворими вже ставлять у коридорах, а госпіталізують лише дуже важких, які потребують кисневої підтримки. Тим часом під потреби лікарні переобладнали приміщення медучилища, що розташоване поруч. Там розгортають 350 ліжок для ковідних хворих. Для їх обслуговування лікарня потребує лікарів, медсестер і санітарок. Про це кореспонденту «ВЗ» розповідає керівник Львівської лікарні швидкої медичної допомоги Олег Самчук.

— З понеділка в Україні у лікарнях заборонені усі планові операції та госпіталізації. Концентрація виключно на ургентних хворих і пацієнтах з Covid-19…

— Від березня у нашій лікарні не лише ургенція і ковід, а й операції, трансплантації, інші хірургічні втручання. Лікарі працюють «на знос», виснажилися неймовірно. Операцій багато, тому планові відкладаємо, якщо їх можна відтермінувати. І акцентуємо увагу на ковідних хворих, число яких збільшується у геометричній прогресії.

— Ковідні хворі вже лежать у коридорах?

— Так, це правда. Кладемо, де можемо, поки не знаходимо для цього пацієнта місця у відділенні. Місце з’являється, коли когось виписуємо або переводимо на амбулаторне лікування тих, хто почувається краще. На сьогоднішній ранок у нашій лікарні 279 ковідних пневмоній, — усі важкі, кисневозалежні. Госпіталізуємо хворих з міста, з області і навіть з інших областей, бо десь немає ШВЛ-апарата, десь кисню, не можемо відмовити і забираємо таких пацієнтів до себе. Збільшуємо реанімацію, розгортаємо місця для 35 ШВЛ-ковідних пацієнтів. Решта — інсульти, інфаркти, ДТП, політравми…

— Вистачає цього?

— Реанімація, яка обслуговує цілий район області, мала 6−8 ліжок. Це — високоспеціалізовані ліжка, до яких підведене все необхідне для важких пацієнтів. Не уявляєте, як складно зробити швидко потужну реанімацію. У нашій лікарні найпотужніша реанімація в Україні, яка налічує 35 ШВЛ. Ми збільшили у лікарні реанімацію до ста ліжок. Це точно найбільша реанімація в Україні.

— Чула, під ковідні відділення облаштовуєте медучилище?

— Так, медичне училище і площі наших актових залів адаптуємо під відділення для ковідних хворих. Також проводимо відповідні ремонти в архівах і різних технічних приміщеннях. Їх плануємо до двох тижнів відкрити для госпіталізації пацієнтів. Це буде одне з найбільших ковідних відділень в Україні.

— Ви стали керівником лікарні у лютому, тобто початок карантину і вся динаміка захворюваності у вас перед очима. Як змінюється ситуація з ковідом?

— Порівняно з першою хвилею захворюваності, те, що маємо зараз, — небо і земля. Зараз надзвичайно багато важких хворих на ковід. Їх кількість з кожним днем збільшується у геометричній прогресії. Є різні важкі ускладнення, є ураження легень майже до 100 відсотків…

— Це тому, що люди пізно звертаються?

— Так, часто причина у самолікуванні, відтак форми захворювання стають запущеними і задавненими, з яких тяжко вивести хворих.

— Має бути запроваджено карантин вихідного дня. Достатньо цього?

— Якщо і надалі так збільшуватиметься кількість пацієнтів, то цього не буде достатньо. Розумію, що люди втомилися від обмежень, втомилися і лікарі, але поки немає вакцини, іншого порятунку немає — тільки карантинні заходи. Тим, що розгортаємо додаткові ліжка, виграємо 3−4 місяці. Поки не буде системної вакцинації, доти пандемія прогресуватиме.

— У вас є ургентні хворі, які перехворіли на ковід, видужали за аналізами. І раптом тромбози, і необхідно оперувати…

— Є багато ускладнень. Ми лікуємо пацієнтів тепер зовсім не так, як лікували на початку епідемії. Призначаємо гормональні препарати та інші ліки задля запобігання можливим ускладненням. Прикро, що люди у соцмережах пишуть пости, у яких недооцінюють загрози. Таких скептиків запрошую у стаціонари — подивитися на ковідних хворих. Або ще кажуть, що так було завжди. Це повна дурниця! Були грип, пневмонії, але такого напливу пацієнтів з тяжкими і занедбаними для лікування формами пневмоній не було ніколи. Переважно у це не вірять ті, кого це не стосувалося або хто переніс хворобу у легкій формі.

— Важкі хворі — люди різного віку?

— Є і молоді, але в основному — середнього і старшого віку люди, які мають супутні захворювання, зношені організми, супутні хвороби. Таких пацієнтів тисячі.

— Кажуть, що вірус мутує, є багато мутацій, що і зараз він зовсім не такий, яким прийшов у березні…

— Пацієнти, які перебувають у нас на лікуванні, отримують високі дози найскладніших і найвищого покоління антибактеріальних препаратів. Виникатиме велика резистентність до антибіотиків. Яка буде флора? Чим її лікувати? Про це зараз ніхто не думає. Варто сказати лікарям поліклінік, щоб не починали лікувати зі складніших препаратів, з ліків останніх поколінь, щоб починали з простішого, бо ми не знатимемо, чим лікувати пацієнтів. Нові препарати не так швидко знаходять, а бактеріальна флора, яка заселяє різні органи, стає все сильнішою і сильнішою…

— Що порадите читачам «ВЗ»?

— Соціальна дистанція насамперед! Це основний контактний шлях передачі вірусу. Повітряно-крапельний шлях — найбільш поширений. Чим меншу кількість вірусу людина отримала, тим легший перебіг хвороби. Тому треба уникати скупчень людей! Маска у громадських місцях обов’язкова! Часте миття рук! Гуляти на свіжому повітрі, загартовуватися, щоб опірність організму була високою.

— Кажуть, всі мають перехворіти…

— Ідеальна модель, щоб усі перехворіли і все було добре, але, на жаль, не всі виживають після хвороби. Особливо це стосується людей старшого віку. Все залежить від того, яке вірусне навантаження отримають і в якій формі перехворіють.

— У ковідне відділення вам привезли нові ліжка?

— За дорученням міського відділу охорони здоров’я нам передали ліжка зі шкірвендиспансеру, який зараз не працює. Також благодійники з Німеччини і Франції передали ліжка — упродовж тижня очікуємо до п’яти фур з ліжками. Ми постійно телефонуємо благодійниками і просимо шукати ліжка для лікарні по цілому світу. А ще тумбочки для палат, інвентар… Окрім того, шиють нам комплекти постільної білизни, переносимо лабораторію, яка проводить ПЛР-тестування, на територію лікарні, щоб люди не виходили з лікарні задля діагностики і аналізів.

— ПЛР-лабораторія ваша працює?

— Так, але на вул. Промисловій, проводить до 100 аналізів на день. Плануємо посилити цю лабораторію, щоб вийти на 1000 аналізів на день.

— ІФА-обстеження теж проводите?

— Це нескладний апарат, і таке обстеження проводиться у нашій лікарні давно. А от ПЛР-лабораторія — це складніший процес організації і обладнання. Ми свою лабораторію запустили ургентно, за два тижні, бо не було часу на розкачування і відточування навиків.